Настав час реформувати тіньову економіку

Найкраще у влади вдається оперувати в тіньовій економіці, проте там також потрібні радикальні зміни. Зараз корупція та позабюджетний обіг грошей розвалюють цілі галузі і тягнуть країну в прірву. Метою ж реформи повинно стати переведення тіньових процесів на службу нормальній економіці і сприяння розвитку суспільних процесів. Якщо ми вже не можемо в силу менталітету та заплутаного законодавства обійтися без корупції, треба хоча би для початку знизити її масштаб та вплив. І для цього є конкретні успішні приклади, навіть у країнах близького зарубіжжя.

В одній країні на етапі підготовки знакових виборів зібралися на таємну нараду олігархи на чолі з Президентом. У своєму вузькому колі вони визнали, що з такими темпами казнокрадства економіка країни через кілька років розвалиться, капітали вивозяться з країни, і соціальний бунт змете владу з олігархами і приведе до повного хаосу аж до виникнення зовнішніх загроз. Консенсусом прийняли кілька неформальних реформ, що стосувалися зміни правил гри. До прикладу, постановили максимальну величину відкату із держзакупівель — 15% від суми. У нас, за оцінками учасників ринку, віддають до 30% на нормальних закупівлях і до 50% на “футбольних”, незалежно від кольору влади. Гарантом дотримання домовленостей наші сусіди визначили Президента та Генпрокурора. Невдовзі один із поважних гравців порушив хартію. Він був негайно заарештований, а майно його (в тому числі зареєстроване на підставних осіб) конфісковане. Показові покарання були справедливими і підтримані елітами. Країна увійшла в новий етап розвитку.

Інша близька нам країна змогла відділити корупцію від Уряду. В Раді Міністрів працюють молоді технократи із західною освітою, яким наказано проводити реформи і давати високі показники в економіці. Красти їм суворо заборонено. За цим слідкують три незалежні спецслужби, і міністрів жорстоко карають за будь-який особистий інтерес. В той же час існує інший “уряд” — під дахом однієї з дорадчих рад при Президенті — який і займається мегакорупцією, для цього виділили кілька великих “тем” типу енергоносіїв чи зброї. Грошей вистачає і на позабюджетні витрати перших осіб, і на вибори, і на шикарні “бонуси” міністрам по підсумкам року. А засідання Уряду проходять як наради топ-менеджменту великої корпорації: професійно, без скритих інтересів, є спільна зацікавленість у високому результаті.

Серед наших олігархів давно періодично виникає дискусія щодо необхідності “підвести риску” і почати працювати за новими, більш цивілізованими правилами гри. Проте початок весь час відкладається. Можливо нова світова криза чи нові вибори стануть приводом для реформи тіньової економіки?

Ігор ПОПОВ