Касовий апарате, прощавай! Як електронний чек змінить бізнес в Україні

Замість касових апаратів і виснажливих походів до контрольних органів з тоннами паперових документів — електронний облік і чек в комп'ютері, планшеті або смартфоні.

Саме так уряд розраховує взяти під контроль фінансові обороти підприємців і запровадити електронну систему обліку готівкових операцій. Відповідне рішення Кабмін ухвалив на останньому засіданні.

Чиновники впевнені, що цей крок дозволить здійснити масштабну детінізацію і залучити до бюджету додатково 27 млрд грн.

Проте бізнес не поділяє їх оптимізму. Більшість підприємців погоджуються, що новація дозволить зберегти час і кошти, але очікують, що наступним кроком стане перегляд штрафних санкцій та посилення тиску на малий бізнес.

Поганий бізнес-клімат, незбалансовані штрафи та комфортний режим роботи у тіні — головні причини, через які бізнес не воліє показувати свій “кеш” податківцям.

ЕП детально пояснює, що зміниться, коли і якими можуть бути наслідки таких кроків уряду.

У чому новація

Середній, малий та мікробізнес — найпроблемніша категорія підприємців. Левова частка таких компаній працює за спрощеною системою оподаткування.

З одного боку, вона активно використовується для мінімізації податкових зобов'язань, з іншого боку — це основна форма підтримки малих підприємців, які працюють “по-білому”.

Кожна спроба скасувати або модифікувати “спрощенку” призводить до соціального напруження, масових протестів і політичних конфліктів.

Анонсована напередодні електронна фіскалізація — один із способів взяти під контроль готівкові операції компаній, левова частка яких працює за спрощеною системою оподаткування.

Зараз готівкові операції обліковуються за допомогою касових апаратів — реєстраторів розрахункових операцій, РРО.

Нова система передбачає онлайн-реєстрацію будь-яких пристроїв — персональних комп'ютерів, планшетів, смартфонів — без подачі в контрольні органи документів у паперовому вигляді та безкоштовне їх використання замість касових апаратів.

За даними ДФС, 109 тис компаній зареєстрували 283 тис касових апаратів. За останні три роки кількість касових апаратів зросла майже на 63 тис або на 28%.

У 2017 році підрозділи аудиту провели понад 13,4 тис фактичних перевірок. Були перевірені 286 тис або 5% господарських об'єктів, де застосовуються РРО. За результатами перевірок до підприємців було застосовано 387 млн грн штрафних санкцій, що на 25% більше, ніж у 2016 році.

ДФС акцентує увагу на тому, що касові апарати непопулярні, незручні і дорогі у використанні. Традиційні РРО друкують лише паперові чеки, потребують пристрою для друку.

За словами в. о. голови ДФС Мирослава Продана, для зареєстрації РРО потрібно відвідати органи ДФС та Центри сервісного обслуговування, оформити значну кількість паперових документів.

Вартість РРО коливається від 4 тис грн до 20 тис грн. Послуги з технічного обслуговування та ремонту РРО, які надають центри сервісного обслуговування, а також послуги інформаційних екваєрів, якими передаються дані РРО, платні і становлять щонайменше 200 грн щомісяця для кожного РРО.

Нова система e-Receipt передбачає лише оnline-реєстрацію комп'ютера, планшета чи смартфона через електронний кабінет, оnline-передавання та отримання даних.

Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на персональний електронний пристрій — комп’ютер, телефон чи планшет.

За розрахунками Спілки українських підприємців, скасування плати за обов'язкове сервісне обслуговування дозволить бізнесу зекономити 56,6 млн грн.

“Перехід на новий формат реєстрації та обліку касових апаратів спершу плануємо відпрацювати в рамках експерименту — у ньому зможуть брати участь усі охочі”, — пояснює Продан.

Мета пілоту — налагодити робочу модель застосування нових пристроїв обліку. “Протягом трьох місяців ДФС разом з розробниками програмного забезпечення повинні будуть розробити та запустити цей пілот”, — додає Продан.

Проекти постанов є в розпорядженні ЕП. З документів випливає, що пілот планується провести до 31 грудня 2018 року. Перехід на е-реєстрацію розрахункових операцій повинен відбутися до 1 квітня 2019 року.

Фіскалізація торкнеться усіх підприємців, які працюють з готівкою, у тому числі роздрібних торгових точок, ринків, таксі. Очікуваний ефект від фіскалізації, повідомляють джерела ЕП в уряді, — додаткові 27 млрд грн в бюджет.

Невдалий досвід

Впровадження системи — не перша спроба уряду взяти під контроль готівкові розрахунки.

У грудні 2014 року Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу.

Депутати дозволили платникам єдиного податку другої і третьої груп — фізособам-підприємцям, які торгують на ринках, працюють у роздрібній торгівлі на пересувних засобах, а також “спрощенцям” першої групи не застосовувати касові апарати. В інших випадках депутати зобов'язали платників єдиного податку другої і третьої груп їх застосовувати.

Норми набували чинності поступово: для “спрощенців” третьої групи — з 1 липня 2015 року, другої групи — з 1 січня 2016 року.

Ухвалення цього закону збурило бізнес. Початок 2015 року супроводжувався масовими протестами підприємців під парламентським комітетом з питань податкової та митної політики та під стінами уряду. 

Бізнес вимагав скасування норми про запровадження РРО, заявляв про намір ініціювати відставку голови комітету Ніни Южаніної і на той момент профільного заступника міністра фінансів Олени Макеєвої.

Після піврічних переговорів з мітингувальниками та напруженої підготовки поправок Верховна Рада послабила штрафні санкції і дозволила не встановлювати касові апарати підприємцям, які працюють в закладах торгівлі, громадського харчування та послуг, якщо їх річний валовий дохід не перевищує 1 млн грн.

Утім, навіть попри ці послаблення варіант з касовими апаратами не спрацював. За оцінками МЕРТ, рівень тіньової економіки наразі сягає 33%. Масштаби необлікованих операцій — величезні.

У розпорядженні ЕП опинилася офіційна статистика: лише 3% юридичних осіб і 4,4% фізосіб-підприємців використовують касові апарати.

Причини фіаско із запровадження класичних РРО — незручність та висока вартість встановлення й утримання касових апаратів, відсутність у бізнесу мотивації їх використовувати. Очима ДФС: порушувати закон можна безкарно. Штраф за перше порушення порядку використання РРО символічний: 1 грн.

З контролем та перевірками бізнесу також проблеми. План перевірок — публічна інформація.

“Ми часто стикаємося з тим, що до моменту перевірки платник юридично зникає, і ми не можемо його перевірити й притягти до відповідальності за невикористання касового апарата, а отже, його готівковий оборот необліковний”, — розповідає Продан ЕП.

“Інший приклад: приходимо, знаходимо порушника, штрафуємо, а штраф — 1 грн, й попереджаємо про усунення порушень. Через тиждень приходимо, а на тому ж місці з тим же товаром стоїть вже інша юридична особа”, — додає він.

Які ризики

Опитані ЕП представники бізнесу відзначають, що запровадження сиcтеми e-Receipt відповідає глобальним трендам.

“Оскільки торгівля з кожним роком все більше йде в онлайн і відбувається її гаджетизація, то фіскальні апарати другого рівня, які зараз використовуються, скоро вимруть як клас. Вони не зможуть конкурувати з більш технологічними рішеннями. Такий перехід полегшить адміністрування готівкових розрахунків”, — вважає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

“Нова система РРО — хороше рішення для малого та середнього бізнесу, який не використовує касові апарати. Він може перейти на зручний та економний режим обліку. Також нова модель вписується у бажаний для бізнесу paper-free-формат взаємодії бізнесу з держорганами”, — зазначає виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.

Вона прогнозує, що бізнес може обережно поставитися до перспективи переходу на нове програмне забезпечення, і масовий перехід відбудеться лише після завершення пілотного проекту.

“Крім питання зменшення витрат, для бізнесу важливо, щоб система працювала без перебоїв, була інтегрована з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами і не потребувала постійного технічного вдосконалення”, — додає Глазкова.

За словами віце-президента УСПП Юлії Дроговоз, запровадження нового продукту має і позитивні сторони, і ризики.

“Важливо, щоб програмний продукт був якісним і синхронізувався з усіма пристроями. Для бізнесу, який має багато касових апаратів, нова система допоможе зберегти дуже багато часу”, — говорить Дроговоз.

За її словами, серед малих компаній зараз мало хто використовує цифровий підпис. E-Receipt підштовхне їх до переходу на електронний підпис, а це ще один позитивний наслідок пропонованих змін.

Утім, найважливіші питання залишаються невизначеними. У першу чергу — питання відповідальності. Дроговоз побоюється, що наступним кроком податківців та Мінфіну буде перегляд штрафних санкцій та посилення тиску на малий бізнес.

“Говорити про штраф в розмірі 1 грн, звісно, можна, однак штрафи за наступні порушення далеко не такі низькі. Зазвичай податківці знаходять кілька порушень. Постійно виникають проблеми з тим, що вважати першим порушенням, до чого застосовувати цю одну гривню”, — каже експерт.

Робити ставку на те, що перехід на e-Receipt забезпечить тотальну легалізацію, теж не варто.

По-перше, РРО — не єдина причина роботи бізнесу в тіні. Він там залишається і через податкове навантаження на зарплату, і через складне адміністрування, і через тиск силовиків. “Перехід на електронні чеки — це не панацея від “тіні”, — наголошує Дроговоз.

По-друге, е-Receipt може спіткати доля касових апаратів через пасивну позицію бізнесу. У нього нема підстав покидати комфортну зону “тіні” і відмовлятися від схем з мінімізації податкових зобов'язань. Будь-які спроби змусити його це зробити через підвищення штрафів можуть спричинити протести.

Чого ще не вистачає

Щоб е-Receipt запрацювала на повну силу і стала обов'язковою до використання, самих лише постанов уряду мало. Потрібні зміни до Податкового кодексу та синхронізація нових правил з чинною нормативною базою.

“Паралельно із запуском пілотного проекту треба здійснювати дерегуляцію роботи із “старими” приладами. Необхідно змінити наказ Мінфіну щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій і постанову НБУ про ведення касових операцій у національній валюті”, — зазначає Глазкова.

За її словами, щоб скасувати дублювання норм стосовно відповідальності в сфері обігу готівки та зменшення можливостей для зловживань з боку контрольних органів, потрібно скасувати указ президента про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.

“Це дозволить скасувати п'ятикратні штрафи для бізнесу за порушення вимог законодавства у сфері обігу готівки”, — резюмує вона.

За інформацією джерел видання, ДФС та Мінфін готують законопроект, який міститиме поправки до Податкового кодексу. У ньому і будуть визначені остаточні правила роботи нової системи.

Галина КАЛАЧОВА