Дивний новий фінансовий світ

Її результат може справити значний вплив на світ — і не лише на езотеричний світ міжнародних фінансів — на найближчі десятиріччя.

Фінанси формують владу, ідеї та вплив. Циніки можуть сказати, що фундаментальним основам глобальної фінансової системи нічого не загрожує, але вони помиляються.
Ймовірно, в наступні кілька років ми станемо свідками значних змін: можливо, це буде новий міжнародний орган фінансового регулювання чи новий міжнародний договір. 
Сполученим Штатам та Великій Британії, природно, потрібна система, що сприятиме посиленню їх гегемонії. Міністр фінансів США Тімоті Ґейтнер недавно оприлюднив широкий огляд концепції нової системи регулювання фінансів, яка має стати консервативнішою. Навіть критикам нещодавнього американського марнотратства доведеться визнати, що в пропозиції Ґейтнера є кілька добрих ідей. 
Перш за все, регулятивні органи змусять фінансистів зберігати в резерві більше коштів, щоби мати можливість гасити свої зобов’язання та не розраховувати так сильно на платників податків, використовуючи їх як резерв. Ґейтнер також хоче спростити фінансові оборудки та зробити легшим їх оцінювання, аби правління компаній, регулятивні органи й інвестори могли краще оцінювати ризики, на які йдуть. 
І хоч більша частина світу підтримує ідеї Ґейтнера, деякі країни хотіли би бачити фундаментальніші реформи. Росія та Китай, наприклад, ставлять під питання позицію долара як опори міжнародної системи. Голова Центрального банку КНР Чжоу Сяочуань доводить переваги глобальної надвалюти, яку міг би випускати, наприклад, Міжнародний валютний фонд.
 Це ще спокійна критика. Голова Ради міністрів ЄС, прем’єр-міністр Чехії Мирослав Тополанек називає марнотратний підхід Америки до фінансової політики дорогою в пекло. Він міг би сказати те саме про погляд європейців на фінансове лідерство США. 
Ставки в суперечці щодо міжнародної фінансової системи великі. Роль долара як центрального елементу глобальної фінансової системи дає США можливість притягати величезні капітали, не завдаючи зайвих проблем своїй економіці. 
Ще важливіше, що роль Сполучених Штатів як наріжного каменя глобальної фінансової системи дає судам, регулятивним органам та політикам США неймовірну владу над глобальними інвестиціями в усьому світі. Саме тому поточна дисфункція фінансової системи США призвела до настільки глибокої світової кризи. 
З іншого боку, чи є альтернатива концепції Ґейтнера? Чи є якась інша модель світової фінансової системи? 
Теперішній китайський підхід до фінансів полягає в “замаскованому” податку на вкладників, яким виплачують лише незначну частку від відсотків на їхні внески. Це дозволяє банкам, які контролює держава, надавати позики привілейованим фірмам та галузям за субсидованими процентними ставками. 
В Індії заходи фінансового тиску використовують як засіб управління цілком контрольованими заощадженнями вкладників, аби фінансувати величезні державні борги за набагато нижчими процентними ставками, ніж це було б можливо в умовах ліберальної ринкової економіки. 
Європа хоче зберегти свою універсальну банківську модель, в якій банки виконують широкий діапазон функцій, починаючи від залучення депозитів та закінчуючи наданням невеликих комерційних позик під високоефективні інвестиційно-банківські проекти. З іншого боку, те, що пропонують США, значно ускладнить універсальну банківську діяльність, частково й тому, що метою цих пропозицій є “обгородження” депозитних установ, які створюють системний ризик для фінансової системи. Подібні зміни посилять тиск на універсальні банки, змушуючи їх відмовлятися від ризикованих інвестиційно-банківських проектів для того, щоб працювати вільніше. 
Окрім впливу на різні національні системи, майбутній устрій банківської сфери має вирішальне значення для фінансового ринку, зокрема й для вкладень капіталу з ризиком, для  приватного акціонерного капіталу та для хедж-фондів. Пропозиція Ґейтнера тією чи іншою мірою стосується всіх цих елементів. Страх кризи зрозумілий, але без таких нових творчих підходів до фінансування Силіконова долина могла би ніколи й не виникнути. Де ж межа між ризиком та творчим підходом? 
Значна частина суперечок Великої двадцятки стосується таких питань, як глобальне податково-бюджетне стимулювання, але насправді великі ставки зараз зроблено на вибір нової філософії міжнародної фінансової системи та способи її регулювання. Якщо наші лідери не зуміють знайти новий підхід, фінансова глобалізація швидко повернеться у зворотному напрямі, й вибратися з сьогоднішнього болота стане ще важче.

Кеннет РОГОФФ