Про грабіжницький характер українського “сквіз-ауту” (примусового “викупу” акцій) автору доводилося висловлюватися неодноразово.
https://www.stockworld.com.ua/ru/column/ukrayins-kii-skviz-aut-rozghromili-vshchient
https://www.stockworld.com.ua/ru/column/vs-pro-spraviedlivist-skviz-autiv-vid-mietinviesta-ta-dtiek
https://www.stockworld.com.ua/ru/column/ukrayins-ki-sudi-pochali-stiaghuvati-zbitki
У третій за переліком статті мова йшла про те, що Постановою 28 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного господарського суду стягнув з мажоритарного власника — “покупця” акцій ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” у процедурі “сквіз-ауту” — ТОВ “ДТЕК Пауер Трейд” — недоплачену за вилучені акції суму.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96822309
Тим самим Верховний Суд створив прецедент щодо вирішення спору з приводу “сквіз-ауту” відносно акцій ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго”.
Верховний Суд дійшов висновку, що правомірна ціна “викупу” повинна була б складати 1547,4026 грн., а відповідна доплата (компенсація) повинна складати 1547,4026 — 488,14 = 1059,2626 грн.
На відміну від менеджерів з Метінвесту, які, всупереч позиції Верховного Суду відносно акцій ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод”, продовжують не визнавати висновки Верховного Суду, про що говорилося у статті https://www.stockworld.com.ua/ru/column/zaradi-zakhistu-intieriesiv-ukrayins-kikh-oligharkhiv-kharkivs-ki-suddi-ighnoruiut-pozitsiyi-ukrayins-kogho-vierkhovnogho-sudu —
менеджери ДТЕК з повагою поставилися до Постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року і на початку червня 2021 року уклали першу в історії українського “сквіз-ауту” мирову угоду щодо доплати акціонерам за примусово вилучені акції.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 910/2483/18 затверджена мирова угода між акціонером — Позивачем у тій справі, з одного боку, та Акціонерним товариством “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” та ТОВ “ДТЕК Пауер Трейд”, з іншого боку, про сплату Позивачу грошових коштів в сумі 296.592 (двісті дев`яносто шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок, як компенсацію вартості акцій ПАТ “ДТЕК “Дніпроенерго”, що були придбані ТОВ “ДТЕК Пауер Трейд” у Позивача за Публічною вимогою ТОВ “ДТЕК Пауер Трейд” в порядку обов`язкового продажу, передбаченого ст. 65-2 Закону України “Про акціонерні товариства”.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97620602#
Як констатовано у Постанові від 04 березня 2021 року у згаданій справі № 910/2483/18 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, усього за рахунку акціонера — Позивача у процедурі сквіз-аут було списано 280 акцій
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95567119
Контрольний розрахунок по акціях позивача у справі № 910/2483/18 надає такий результат: 1059,2626 грн. * 280 (його кількість акцій) = 296.593,52 грн., що фактично стало предметом мирової угоди.
Отже, Відповідачі — ТОВ “ДТЕК Пауер Трейд” та ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго”, — нехай на підставі судових рішень, фактично погодилися із справедливою ціною “сквіз-ауту” щодо акцій АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” 1547,4026 грн. за одну акцію, — адже, як зазначено у пункті 16 Мирової угоди, Сторони підписанням цієї Мирової угоди підтверджують, що вищевикладені умови ВІДПОВІДАЮТЬ ЇХ ВОЛЕВИЯВЛЕННЮ (виділено автором) та реальній домовленості Сторін, породжують настання бажаних наслідків, які відповідають інтересам Сторін.
Що це буде означати для інших акціонерів — подивимося далі.
Так, згідно ч. 1 ст. 25 Закону України “Про акціонерні товариства”, кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику — акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.
Таким чином, усі акціонери мають право вимагати виплат за свої акції у процедурі “сквіз-ауту” суму, не меншу, ніж сплачено іншим акціонерам.
Отже, вимоги інших акціонерів за їх позовами до ТОВ “ДТЕК Пауер Трейд” та ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” в інших судових справах повинні визнаватися абсолютно справедливими і такими, що фактично визнані Відповідачами.
Згідно ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв’язку з примусом.
Є усі підстави вважати, що мирову угоду у справі № 910/2483/18 відповідачі підписали не під примусом.
Разом із тим, слід зазначити, що цей прорив досягнутий ціною величезних зусиль, хоча правомірність вимог позивача була зрозуміла практично усім. Однак судове провадження у справі № 910/2483/18, яке було розпочате у березні 2018 року, фактично тривало більше 3 років. І паралельно знадобилося окреме провадження у справі № 910/15153/18 про визнання недійсним рішення та публічної безвідкличної вимоги, яке тривало з жовтня 2018 року.
І після цього автори та лобісти українського “сквіз-ауту” продовжують стверджувати, що міноритарні акціонери можуть захистити свої порушені цією процедурою права в українському суді. Можуть-то вони можуть, але скільком це під силу?
Что скажете, Аноним?
[12:15 25 ноября]
[10:10 25 ноября]
[07:00 25 ноября]
14:30 25 ноября
14:00 25 ноября
13:30 25 ноября
12:30 25 ноября
12:00 25 ноября
11:00 25 ноября
10:30 25 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.