Інвестори готові зарадити довгобуду

Це і не дивно: будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР), на що витрачено вже близько 1,5 млрд. дол. США, триває понад двадцять років, але його будівельна готовність заледве перевищує 60 відсотків.

І хоч рішень щодо його добудови за останні десять років приймалося сила-силенна, але віз, як кажуть, і нині там. Натомість, на думку експертів, якщо в найближчі три-п'ять років його не запустити в дію, то через розкрадання, фізичне старіння матеріалів та обладнання на його місці можна буде хіба що відкрити музей “радянського довгобуду” під відкритим небом.

Ця неприваблива перспектива ускладнюється ще й тим, що над Україною дамокловим мечем висить виконання міжнародних зобов'язань перед іноземними партнерами з будівництва, зокрема Румунією та Словаччиною, джерелом погашення яких за угодою визначена, власне, продукція, яку має випускати комбінат. Не кажучи вже про утримання дирекції комбінату, яке обходиться державі щорічно загалом більш як в 11 млн. грн, а також втрачену вигоду. Адже його добудова обіцяє створення сучасного виробництва котунів на основі переробки значних місцевих запасів окислених руд, що відповідно відкриє друге дихання соціально-економічному розвитку Кіровоградської області.

І хоч для добудови комбінату, за підрахунками експертів, потрібно близько 400 млн. дол. США, є бажаючі зрушити справу з мертвої точки. В різні часи цим довгобудом цікавилися деякі українські та закордонні компанії. Ходили навіть чутки про зацікавленість у ньому Mittal Steel. Проте єдиним реальним варіантом добудови КГЗКОРу на цей час є проект добудови комбінату, який розглядається зараз у Міністерстві промислової політики і передбачає створення відповідного спільного українсько-російського підприємства зі значною часткою держави. Його презентували представники вітчизняної компанії “Смарт-груп” та провідного російського холдингу “Металоінвест”.

Розроблений ними інвестиційний план гарантує максимально короткі строки запуску виробничих потужностей комбінату, завдяки запропонованій схемі роботи з використанням на першому етапі привозної сировини. В цілому програма передбачає два етапи. На першому планується ввести до ладу комплекс так званого грудкування, що працюватиме на українському та російському залізорудному концентраті і дасть змогу наростити щорічний випуск котунів в обсязі 13,5 млн. тонн. Після його успішної реалізації інвестори мають намір запустити також комплекс з дроблення і збагачення окислених руд. При цьому представник російського “Металоінвесту”, передбачаючи можливі запитання, наголосив, що запропонований для розгляду інвестиційний проект не передбачає, згідно з етапністю запуску виробництва, створення на базі Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд двох рівнозначних вузькопрофільних підприємств. Логіка проста і раціональна: вкладені в комплекс огрудковування концентрату кошти приноситимуть прибутки, які реінвестуватимуться в добудову і технічне оснащення другого комплексу. Ще один аргумент — залучення додаткових інвестицій легше здійснювати на єдине, вже працююче виробництво, а не під зведені просто неба будівельні конструкції.

Найголовнішим підсумком роботи українсько-російського СП має стати перетворення довгобуду, обвішаного багаточисельними боргами та соціальними проблемами, у високодоходне та привабливе для потенційних інвесторів виробництво. Загалом підтримуючи логічність такої схеми розвитку комбінату, директор держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк зауважив, що перед її реалізацією потрібно передусім вивчити питання збуту котунів на зовнішніх ринках, оскільки в Україні їхня пропозиція нині перевищує попит. Натомість одним із перспективних ринків для збуту цієї продукції є китайська металургія, що швидко розвивається. І тут участь у проекті “Металоінвесту”, що має на ринку Китаю напрацьовані зв'язки та великий досвід експорту котунів, може зіграти позитивну роль.

Підбиваючи підсумки наради в Мінпромполітики, заступник міністра Володимир Грановський визнав варіант розвитку комбінату шляхом створення українсько-російського СП “цікавим”. Тепер питання про добудову КГЗКОРу має бути винесено на засідання Кабінету Міністрів, що відбудеться 5 квітня.

Леонід САМСОНЕНКО