Інвестори виводять валюту з України, гривня — девальвує

Другу половину листопада гривня девальвує до долара США. За останні 13 днів офіційний курс гривні ослаб до долара на 3,1% — з 26,05 до 26,86 грн/$.

Протягом 2021 року курс гривні повільно але впевнено зміцнювався. З січня і до 11 листопада гривня зміцнилася до долара на 8%. За 11 місяців долар в Україні втратив 2,4 грн.

В жовтні агентство Bloomberg склало рейтинг найбільш прибуткових валют світу 2021 року. В ньому українська гривня посіла шосте місце.

Основними причинами зміцнення гривні до долара були:

• — зростання світових цін на сировині товари, які є основними експортними продуктами України (зерно і соняшникова олія, руда та сталь);

• — збільшення переказів від заробітчан та валютної виручки від ІТ-сектору;

• — отримання Україною $2,7 млрд від МВФ в рамках розподілу між країнами-учасницями 456 млрд спеціальних прав запозичення (валюта МВФ), що еквівалентно $650 млрд.

В результаті, протягом року курс гривні стабільно, хоч і з певною волатильністю, зміцнювався.

Національний банк (НБУ) викуповував з міжбанківського ринку надлишки валюти в резерви, щоб не допустити ще більшого зміцнення.

Однак, як вважають опитані БЦ банкіри, обсяги викупу валюти з ринку НБУ були недостатніми. В той час, як інші валюти девальвували відносно долара, українська гривня — навпаки — зміцнювалася.

Дозволяючи зміцнюватися гривні, НБУ таким чином намагався стримувати інфляцію. Адже чим міцніша гривня, тим дешевший імпорт товарів в Україну і тим менший вплив імпорту на інфляцію.

“НБУ повинен був втрутитися раніше і не дати настільки зміцнитись гривні. НБУ міг би поступово девальвувати, щоб не було такої пружини. Треба було підтримувати експортерів, а не стримувати інфляцію за рахунок зміцнення курсу гривні”, — розповідає казначей одного з банків.

Ця пружина розжалася в другій половині листопада. 15 листопада тренд розвернувся і котирування долара пішли вгору.

Офіційний курс гривні

Банкіри розповідають, що процес девальвації запустило погашення боргів перед виробниками електроенергії з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).

Курс гривні почав знижуватися після виходу на міжбанківський ринок інвесторів у ВДЕ. Напередодні вони отримали від ДП “Гарантований покупець” (ГарПок) 16,3 млрд грн в якості погашення боргу за електроенергію, поставлену в 2020 — 2021 роках.

12 листопада, у п'ятницю, системний оператор “Укренерго” перерахував ГарПоку 19,3 млрд грн від випуску єврооблігацій під держгарантії для погашення заборгованості з оплати електроенергії за “зеленим тарифом”. Того ж дня ГарПок перерахував ці кошти інвесторам у ВДЕ.

Ця історія супроводжувалася публічним скандалом та звільненням директора ГарПока Костянтина Петриковця, після того як він відмовився виконати прохання “представника уряду” зупинити виплати боргу компанії ДТЕК ВДЕ Ріната Ахметова на суму 3 млрд грн.

В результаті, з 19,3 млрд грн зелені отримали 16,3 млрд грн. Водночас 3 млрд грн, які мали бути перераховані ДТЕК ВДЕ, повернулися на рахунки ГарПока.

Після вихідних, з 15 листопада, інвестори у ВДЕ почали виходити на міжбанківський ринок, щоб обміняти отриману від ГарПока гривню на долар і вивести капітал з України.

“Спочатку до купівлі долара підключилися “зелені” енергетики, які отримали виплати від ГарПока. Далі підключилися спекулянти. Потім трейдери, які купували валюту для закупівель імпортного вугілля для ТЕС. Потім з ОВДП почали виходити нерезиденти. А далі вже на готівковий ринок підтягнулося населення. Водночас експортери, побачивши падіння курсу гривні, навпаки, почали притримувати валюту”, — розповідає керівник відділу аналітики ГК Forex club Андрій Шевчишин.

Готівковий ринок/графік - hryvna.today

Спекулянти тікають від “війни”

Падіння курсу гривні має також і геополітичній характер. На фоні новин, з посиланням на розвідки США, Великої Британії та України про можливий напад Росії на Україну, іноземні інвестори в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) поспішають продати папери уряду та вивести капітали в “тихі гавані”.

Напередодні керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов оприлюднив інформацію про те, що Росія готує напад на Україну взимку 2022 року.

На початку листопада агентство Bloomberg опублікувало статтю, в якій йшлося про те, що США попередили своїх європейських партнерів, що Росія планує вторгнення в Україну

Про великий ризик нападу Росії на Україну повідомив і начальник штабу оборони Великої Британії.

На фоні цих новин нерезиденти почали продавати ОВДП і виводити валюту з країни. Вони зменшують свої ризики та фіксують прибуток, одноголосно відповіли кілька опитаних учасників міжбанківського ринку.

“На тлі новин про можливий напад Росії на Україну нерезиденти виходять із держоблігацій (ОВДП). За отриману від продажу облігації гривню вони купують валюту і виводять її з країни. В результаті курс долар/гривня — зростає”, — розповідає на правах анонімності один з банкірів.

З жовтня портфель ОВДП нерезидентів зменшився на 5,3 млрд грн. За даними інвесткомпанії ICU, тільки за минулий тиждень портфель нерезидентів скоротився на 2.5 млрд грн. Це найбільший тижневий вихід нерезидентів з ОВДП цього року з квітня.

Аналогічна поведінка іноземних інвесторів в ОВДП спостерігалась в квітні 2021 року. Тоді нарощування російських військ на кордонах з Україною також спровокувало втечу нерезидентів з українських облігацій.

“Зараз нерезиденти побоюються військового вторгнення РФ в Україну і, відповідно, виводять свої інвестиції. Вони зараз є головною рушійною силою скупки валюти”, — розповідає Шевчишин.

Щоб згладити сильні коливання, НБУ почав продавати валюту з резервів. Минулого тижня НБУ продав на міжбанку $108 млн, а 22 листопада — ще $100 млн. Однак це не допомогло зламати тренд.

У вівторок 23 листопада новини про погодження МВФ нового траншу на $700 мільйонів для України не переламали тренд.

“Новини від МВФ не стримували ринок в першій половині вівторка. Банки вже отримали заявки від своїх клієнтів на купівлю валюти і виконують їх, не дивлячись на новини про кредит”, — пояснює Шевчишин.

Котирування на міжбанку у вівторок пішли вниз лише після того як НБУ за день продав з резервів більше $150 млн.

Однак у середу торги на міжбанку відкрилися ростом котирувань долара. Банки готові купувати валюту по курсу вище 26,9 грн/$. 

“Продовження виходу нерезидентів з ОВДП може обернутися черговою хвилею ослаблення гривні. Ця хвиля навряд чи буде стримана продажем валюти експортерами та позитивними новинами щодо траншу МВФ. Найбільш імовірно, гривня слабшатиме, але залишиться у досить звичному коридорі 26.5-27 грн/$”, — прогнозує ICU.

В цей час на міжнародних ринках падають євробонди України. Інвестори високо оцінюють ризики вторгнення Росії. За останні десять дній євробонди України подешевшали на 8-10%. Динаміка падіння більша, ніж навесні 2021 року, коли Росія також концентрувала значні сили на кордоні з Україною.

На фінансових ринках Росії також відбувається паніка. Як пише російський Комерсант, інформація про можливе військове вторгнення РФ в Україну викликала найсильніший за півтора року розпродаж на російському ринку. Фондові індекси пішли вниз, а курс долара та дохідність облігацій федерального займу — вверх.

Юрій ВІННІЧУК