“Хто придбав білетів пачку...”

Зіграти в лотерею. З початку економічної кризи у світі зростає популярність різного роду лотерей. Журнал з’ясував, чому це відбувається і чи спостерігається подібна тенденція в Україні.

Бум є, а зростання немає

Через економічну кризу європейці й жителі США почали набагато активніше грати в лотереї. Лише в одній Іспанії минулого року розкупили білетів майже на $2 млрд. “В Україні спостерігається подібна тенденція — багато людей, які раніше ніколи не цікавилися азартними іграми, тепер вирішили випробувати долю, — каже Олег Бугаєнко, директор із маркетингу одного з українських операторів державних лотерей. — Але при цьому рівень продажу білетів у нашій країні залишився таким самим, як і торік. А все тому, що в нас криза значно відчутніша, ніж в інших країнах, — багато завзятих гравців, позбувшись майже всіх джерел доходів, змушені були відмовитися від розваг, зокрема й від лотерей. Кількість новачків і тих, хто вибуває з гри, приблизно однакова, тому зберігається рівновага”. Аналогічної думки дотримується і психолог Вадим Гречко. Він переконаний, що за час кризи у Східних регіонах країни стало більше гравців, а на Заході, навпаки, їхня кількість суттєво скоротилася. “Це пов’язано з менталітетом українців — вони воліють зберегти те, що вже мають, а не плекають позахмарних мрій. Ця традиція збереглася на Західній Україні і в центральних областях”, — стверджує Гречко.

Грає кожен четвертий

Упродовж останніх років ринок лотерей в Україні стабільно зростав щонайменше на 15%. “У 2008 році обіг цього бізнесу становив понад 450 млн грн, — каже Михайло Побєдимський, генеральний директор одного з вітчизняних операторів лотерей. — Прогнози на нинішній рік поки що робити зарано — усе залежить від того, як розвиватиметься економічна ситуація, але, думаю, спаду чекати не варто”. Утім, його колега з іншої компанії, Олег Бугаєнко, дає дещо оптимістичніші прог­нози — зростання на 20%. За його словами, зараз в Україні 27% дорослого населення захоплюється лотереями. Регулярно ж грають понад 15% — близько 7 млн осіб. Експерт переконаний, що ця кількість за останній місяць ще зросла: “Під час дії мораторію на діяльність казино та букмекерських контор, очевидно, деякі азартні гравці почали випробовувати долю за допомогою лотереї. Адже стиль гри на ігровому автоматі схожий на миттєву лотерею — коли людина стирає захисний шар на білеті й відразу ж дізнається, чи їй пощастило”. Утім, завзяті гравці, які захоплюються букмекерськими ставками, не вірять, що цю розвагу можна проміняти на щось інше. “Я ніколи не перейду на лотереї. Роблячи ставки на спортивні події, керуюсь власним досвідом і можу хоч якось вплинути на результат гри, а в лотереї передбачити щось неможливо, — пояснює Володимир Твердохліб, гравець із багаторічним стажем. — Крім того, букмекери — теж живі люди, які іноді помиляються, а на цьому можна непогано заробити”.

Будинки на кону

Через кризу в європейських країнах суттєво знизився попит на нерухомість. Нині продати великі будинки, вартість яких сягає кількох мільйонів доларів, практично нереально. Тому їх власники, які прагнуть перетворити ці об’єкти на готівку, знайшли оригінальний спосіб — вони розігрують нерухомість у лотереї. Саме таким чином на початку цього року одна мешканка Австрії “перевела в готівку” свою віллу площею 400 кв. м. Жінка отримала майже ?1 млн, продавши 9999 квитків за ?99 кожен. Виг­рав елітне житло 50-річний житель невеличкого села. Подібні розіграші провели у Великобританії та Іспанії. Багато українців із задоволенням позбулися б у такий спосіб зайвих “квадратів”, але, на жаль, в нашій країні це неможливо. “В Україні існує державна монополія на проведення лотерей. Така діяльність вимагає наявності відповідної ліцензії, але наразі діє мораторій на їх видачу — до моменту, коли буде прийнято закон про лотереї. Тому приватні особи не зможуть організувати розіграш”, — розповідає Олег Бугаєнко. За словами експерта, зараз на вітчизняному ринку працюють три оператори, які пропонують українцям 42 різні лотереї.

Нехитрі схеми

Значний інтерес до лотерей зараз почали проявляти і шахраї. Наприклад, не так давно в Кіровоградській області було затримано зловмисника, який організував виробництво фальшивих лотерейних білетів. “Раніше цей аферист займався фальсифікацією грошей. Але згодом зрозумів, що білети робити набагато простіше, — розповідає полковник міліції Костянтин Стогній. — Технологія дійсно була нехитрою — шахрай друкував бланки за допомогою принтера на звичайному папері. Він легко збував підробки людям, які вперше вирішили зіграти в лотерею, — адже вони на цьому не розумілися й просто не знали, який на вигляд має бути білет”. Крім того, за словами Стогнія, через кризу зараз, уперше з 1990-х років, на вокзалах людей знову почали “розводити” “наперстковики”, а в потягах — карткові шулери.

Як розповів правозахисник Едуард Багіров, криза повернула з небуття і вуличні лотереї-лохотрони. Починається все безневинно. До вас підходить миловидна дів­чина і, променисто посміхаючись, пропонує зіграти в безкоштовну безпрограшну лотерею. Мало хто відмовляється від такої пропозиції. Ви стираєте захисний шар на білеті і — о диво! — виграєте цінний приз. У цей момент поряд з’являється інша людина, яка теж пред’являє виграшний купон. Організатори афери пропонують віддати приз тому, у кого з собою більше грошей. Уся готівка кладеться на кін. Зрозуміло, що у підставного гравця грошей завжди буде більше. Часто у цей момент жертва здогадується, що її обдурили, але забрати гроші вже не може — плечиста охорона дохідливо роз’яснює простакам, що їм краще забратися геть. Утім, іноді трапляються випадки, коли “щасливчик” так і не розуміє, в яку аферу він влип, і мчить додому за додатковими грішми, які теж спускає. “Це ще нічого, — сміється Багіров. — Останнім часом до літніх людей почали заходити особи, які представляються співробітниками Пенсійного фонду. Вони запевняють, мовляв, пенсіонери виграли в лотереї, яку проводить ця структура. Приз — путівка в санаторій. Але спочатку треба оформити деякі документи, а це коштує грошей. Довірливі люди платять, а натомість отримують папірці, що нічого не варті”.

Автомобіль за 25 гривень

Також пригадали шахраї і про радійні лже-лотереї. Жертві телефонують, видають себе за працівників якої-небудь відомої радіо­станції і радісно повідомляють, мовляв, ви виграли головний приз лотереї — автомобіль. Щоправда, є одна умова — для оформлення виг­рашу треба відіслати на певний телефонний номер код зі скретч-картки вартістю 25 чи 50 грн. Аби жертва не могла спокійно подумати й розкусити аферу, шахраї говорять, що код треба вислати протягом обмеженого часу — 15 хвилин. Абонент в ейфорії щодуху біжить купувати заповітну картку, тремтячими руками набирає текстове повідомлення з кодом і надсилає його зловмисникам. Потім телефонує на номер, який йому залишили “радійники”, але там, звісно, ніхто не бере слухавки. Зрозуміло, що ніякого призу людина не отримає і своїх грошей уже не поверне. “До нашої компанії регулярно звертаються люди, яких шахраї обвели навколо пальця за такою нехитрою схемою. Причому деякі жертви до останнього моменту не усвідомлюють, що їх обдурили, і наполегливо вимагають виграний ними суперприз, — розповідає Володимир Анфімов, заступник програмного директора однієї з радіостанцій. — Аби не попастися на гачок, варто пам’ятати: жодна радіостанція ніколи не вимагатиме від учасників лотереї, яку вона проводить, переказу грошей або відправки коду поповнення зі скретч-картки”. Кияни, навчені гірким досвідом, уже не попадаються на “радійну” схему. Тому шахраї наразі серйозно взялися за жителів регіонів. “Люди з глибинки, особливо пенсіонери, стають жертвами цієї схеми, — розповідає Сергій Товстенко-Забєлін, прес-секретар одного з українських операторів мобільного зв’язку. — Ми проводимо активну роз’яснювальну кампанію, навіть на скретч-картках пишемо, що код поповнення — секретна інформація, яку не можна передавати стороннім особам. Однак, на жаль, потяг людей до “безкоштовного сиру” — непоправний”. Фахівець радить усім абонентам, яким телефонували “лотерейщики”, відразу ж повідомляти про ці випадки в службу підтримки свого мобільного оператора. Інформацію передадуть до служби безпеки, і телефон зловмисника буде відключено. Щоправда, цей спосіб боротьби із шахраями малоефективний — ніщо їм не заважає взяти нові номери.

Як правило, жертви лотерей-лохотронів у міліцію не звертаються — не вірять, що правоохоронці чимось допоможуть, або просто соромляться. За словами Наталії Сторожик, співробітника Центру зв’язків із громадськістю ДУ МВС в Києві, якщо заяву і пишуть, часто міліція все одно не може притягти аферистів до відповідальності. Річ у тім, що донедавна для порушення кримінальної справи збиток мав становити не менше 907 грн. Шахраї, знаючи про це, зазвичай крали меншу суму. Утім, найближчим часом ситуація кардинально зміниться: на початку червня Верховна Рада встановила мінімальну суму збитку — 60 грн.

Нігерійські листи щастя

“Ми щасливі повідомити, що ви виграли в лотерею приз — $1 млн. Будь ласка, зв’яжіться з нашим агентом для отримання ваших грошей”, — такий лист від якоїсь нігерійської компанії нещодавно надійшов на електронну адресу київської студентки Наталії Мельникової. Зрадівши, дівчина поквапилася виконати прохання. Після листування з агентом з’ясувалося, що перш ніж кошти передадуть Наталії, їй треба сплатити податок у розмірі 1% від суми виграшу і ще збір — $200. “У мене не було таких грошей, тому я запропонувала, щоб їх вирахували з мого мільйона, — розповідає Мельникова. — Після цього агент припинив відповідати на мої запити. Я знайшла в Інтернеті дані про його компанію, аби зв’язатися з нею безпосередньо. Але, зателефонувавши у фірму, від імені якої мені надходили листи, я дізналася, що там жодних лотерей не проводили”. На жаль, не всі наші співвітчизники такі розсудливі, як Наталія. У березні цього року житель Мукачевого у відповідь на “нігерійський” лист надіслав зловмисникам ні мало ні багато — $14 тис. Більше своїх грошей він не бачив, хоча й звернувся по допомогу в СБУ. І подібних випадків, хоча й з меншими сумами, — чимало. Як розповіли “Главреду” в службі підтримки одного з українських провайдерів, за останні півроку кількість скарг на подібний спам невпинно зростала.

Безвиграшні телевікторини

Полюють за грошима українців і організатори телевікторин. Зараз подібні передачі т­­ранслюють у вечірньому ефірі більшість віт­чизняних телеканалів. Жваві ведучі активно пропонують телеглядачам розгадати ребус, який здатна відгадати й дитина, а як нагороду обіцяють приз щонайменше в кілька сотень гривень. Наївний глядач, бажаючи заробити, набирає вказаний на екрані номер. Зазвичай діє автовідповідач, який просить почекати певний час, — мовляв, лінія переобтяжена. Але в результаті глядача так і не з’єднують зі студією. Людина ще кілька разів безуспішно намагається додзвонитися, але щоразу ситуація повторюється. А потім наприкінці місяця жертва отримує телефонний рахунок на величезну суму — траплялися випадки, коли хвилина спілкування з автовідповідачем коштувала понад 30 грн. “В європейських країнах теж існують телевікторини, але там головне правило — має бути чітка інформація про правила гри і вартість дзвінка. Причому її вказують у зрозумілому для людей варіанті — у нас же нерідко пишуть вартість 12 або 30 секунд розмови, вводячи глядачів в оману”, — обурено зазначає Тетяна Мокріді, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. За словами експерта, завдяки обману щомісячний чистий прибуток від півторагодинної програми може сягати 500 тис. грн. Кількість дзвінків у телевікторини суттєво зростає під час шкільних канікул — діти залишаються вдома без нагляду батьків і стають жертвами обману з телеекранів. Щоправда, в недалекому майбутньому проблему телевікторин, можливо, вирішать — у парламенті вже зареєстровано законопроект, що забороняє такі передачі на загальнонаціональних каналах. Утім, сьогодні, поки немає жодних обмежень, подібні безвиграшні лохотрони стали активно практикувати регіональні телеканали.

Тетяна Мокрiдi,

член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення

В Європі стежать за тим, аби люди отримували гроші і призи, що їм належать. У нас же не існує закону, який регулював би правила проведення телевікторин. Тобто якщо виграш не буде виплачено або глядачів позбавлять можливості додзвонитися до студії, ніхто за це не відповідатиме

Вадим Гречко,

психолог

Під час кризи були зруйновані платформа людських стосунків і, що найголовніше в контексті лотереї, — платформа фінансових відносин. Люди не розуміють, де їм дістати гроші. Вони шукають, де їх заробити, і скрізь отримують відмову. Таким чином, лотерея — мрія, шанс відійти від реального світу і жити в ілюзіях. Люди починають мріяти, що вони розбагатіють і у них все буде гаразд. Для них неважливо, що через лотерею місячні витрати можуть значно збільшитися, — головне, що ця мрія допомагає їм жити якийсь час. Вона їх підтримує. Я впевнений, що грають у лотерею тільки певні верстви населення. Азартними іграми зараз особливо захоплюються ті, хто під час кризи зазнав різких фінансових і сімейних труднощів. На мою думку, люди, які досягли чогось в житті, мають власний бізнес, лотереями не цікавляться.

Дмитро РАДЧЕНКО