Колись своїм газом ми всю Москву обігрівали...

Вчили ж з географії — маємо власні родовища. Західна Україна також належить до газових регіонів, щороку із 41 свердловини тут видобувають приблизно 1 мільярд кубів газу. Багато це чи мало, куди використовують це паливо, і чи могли б ми забезпечити себе самі, з’ясовувала кореспондент “ВЗ”.

Львівщина дає 80 відсотків газу у західному регіоні

Фахівці стверджують: нинішній мільярд — крапля в морі, порівняно із колишніми обсягами видобування. Перше родовище (Дашавське) у західному регіоні почали освоювати у 1924 році. У 1950 році Дашава видобувала 25% газу всього Радянського Союзу, 1951-го — газопровід з Дашави протягнули до Москви і Брянська. Найбільших результатів досягли у 1969 році — 12 мільярдів кубів газу за рік. З 1970 року “крива пішла вниз”.

Як повідомляє прес-служба Львівської облдержадміністрації, у 2008 році область спожила 1,993 мільярда кубів природного газу, що на 2% менше, ніж у 2007 році. З них на населення припадає трохи більше мільярда.

“Приблизно 80 відсотків із видобутого у західному регіоні газу йде до місцевого споживача, — говорить начальник газопромислового управління “Львівгазвидобування” Олександр Сендега. — Левова частка видобутку (також 80 відсотків) припадає на Львівщину”.

“Газом для населення Львівщина себе хоч і не повністю, але забезпечує. Газ для потреб промисловості потрібно купувати”, — каже депутат Львівської обласної ради, голова комісії з питань паливно-енергетичного комплексу Роман Дідусь.

Хоча, зауважують фахівці, це виключно “цифровий” показник. Газова система як кровоносна — газу ніхто не маркує, тобто ніхто не визначить, звідки він “родом”. Щоправда, маємо родовища, які працюють виключно для місцевого споживача. Наприклад, Любешівське родовище працює тільки для Моршина та навколишніх сіл. “Щодо чуток про те, що місцеві родовища “працюють” на інші країни, то вони необґрунтовані. За законом газ, видобутий в Україні, може використовуватися лише для населення”, — пояснює Олександр Сендега.

Газ є — грошей немає

“За оцінками фахівців, у західному регіоні є понад 800 мільярдів кубів газу, — каже Олександр Сендега. — За часів незалежності ми почали розробку двох нових родовищ — Летнянського та Гаївського. Вже 10 років не маємо нових родовищ. Пошук ведеться, але для того, щоб його активізувати, потрібні серйозні капіталовкладення”.

“Загалом, стверджують фахівці, на території України є понад 5 трильйонів кубів газу, — продовжує Олександр Сендега. — В основному зосереджені на сході та півдні України, на шельфі Азовського і Чорного морів. Гроші здебільшого вкладають у східний регіон. Логічно — ми із 15 підключених у минулому році свердловин приростили 18 мільйонів кубів на рік, це приблизно 60 тисяч кубів на добу. На сході ж із такої кількості нових свердловин отримують приблизно 500 тисяч кубів газу щодня. Є ще одна проблема: “Львівгазвидобування” є філією дочірньої компанії НАК “Нафтогаз України” — “Укргазвидобування”. Видобутий газ продаємо їм за собівартістю, це 193 гривні за тисячу кубів. “Укргазвидобування”, своєю чергою, продає його “Нафтогазу” вже за 235 гривень за тисячу кубів. Минулого року до грудня за продану продукцію не було заплачено ні гривні. Результат — не сплачено частину податків, неможливість вкладати гроші у розвиток. Введення ж у дію однієї свердловини може коштувати сотні мільйонів гривень”.

На думку Романа Дідуся, якщо держава і надалі вестиме таку політику, вона може втратити газовидобувну галузь.

Газовидобутку заважає... законодавство

Окрім фінансових, є законодавчі проблеми. “На державному рівні для нарощування обсягів власного видобутку газу робиться далеко не все можливе, — говорить Олександр Сендега. — Ми маємо великі проблеми із відведенням земель під буріння. Для цього треба від 2 до 3 років. А нам для нормальної роботи потрібно швидко відвести землю і взяти продукцію. Вже не один рік б’ємося над вирішенням цього питання. На жаль, результатів поки не досягли. На територіях лісового господарства давати позитивні висновки взагалі заборонено. Не маємо права заходити на ці території. Є проблеми із ліцензуванням родовищ — на отримання ліцензії чекаємо більше року. Якщо закінчується ліцензія на експлуатацію родовища, не виключені проблеми — припинення видобутку може спричинити низку технічних проблем, а продовжуючи роботи, порушуємо законодавство”.

Ольга ЧИТАЙЛО