Что сказала Тимошенко

Она озвучила условия капитуляции для “Нашей Украины”, намекнула на новую коалицию и пообещала изменить Конституцию.

Глава правительства, отказавшаяся вчера комментировать политическую ситуацию в стране на заседании Кабмина, озвучила свою точку зрения по этому поводу в обращении к народу, прозвучавшем в семь часов вечера. Она, по сути, стало ответом на спич Президента, который вышел в эфир в полдень.

Главный мессидж Тимошенко — мира на условиях Президента, на основе его понимания “государственной линии” не будет. Премьер готова к войне и полна решимости эту войну выиграть.

Показательно, что глава Кабмина в своей вчерашней речи демонстративно часто использовала слово “мы”, в то время как Президент ограничивался лишь “я”. И действительно, козырь Тимошенко и, возможно, главная предпосылка для ее победы — политическое одиночество Виктора Ющенко. Как бы цинично это ни звучало, но сейчас, кажется, осуществилась мечта Президента, озвученная им, в частности, сразу после прошлогодних парламентских выборов — практически весь украинский политикум таки объединился. Жаль только, что платформой для этого объединения стала четкая антипрезидентская позиция.

Осознание той силы, которая, возможно, в первый и последний раз, возможно, волею случая, но все-таки оказалась сегодня за спиной Тимошенко, предопределило тон ее обращения.

Прежде всего глава правительства “для галочки” ответила на конкретные обвинения в адрес Кабмина и ее лично, прозвучавшие в спиче Президента.

Во-первых, по словам Тимошенко, Ющенко не может обвинять БЮТ в сотрудничестве с Партией регионов после всех подписанных универсалов и высокого назначения Раисы Богатыревой. И зритель вынужден согласиться с Юлией Владимировной — если быть столь непереборчивой в выборе партнеров позволено Банковой, то почему держаться подальше от “Регионов” должна Тимошенко?

Во-вторых, нынешнее правительство — едва ли не самое успешное в истории Украины. И крыть слова премьера снова нечем: она первая начала возвращать сбербанковские вклады, пенсии и стипендии таки растут, темпы инфляции в последние месяцы сезонно замедлились, а Украина действительно собирает самый большой за годы независимости урожай (роль премьера в повышении урожайности пшеницы — предмет отдельного исследования, но против фактов не попрешь).

В-третьих, законы, принятые парламентом позавчера, сказала Тимошенко, не такие уж и антиконтституционные. Как уже писал “Главред”, оценивать их соответствие Основному Закону должен, конечно же, КСУ, но слова премьера о “трех правительствах и шести премьерах, которые руководят, но ни за что не отвечают”, и (не дежавю ли это?) зловещем “окружении Президента”, напрямую влияющем на СБУ, упали на благодатную почву. Линия Секретариата Президента, направленная на огульную критику любого начинания правительства, действительно могла за последние месяцы создать у маленького украинца впечатление того, что главное, чем занимаются на Банковой, — мешают работать правительству. Посему и попытки Кабмина освободиться от этой опеки понятны и заслуживают всяческого поощрения.

Ответив на прозвучавшие от Президента обвинения, Тимошенко незамедлительно перешла в атаку. Возможно, были правы “нашеукраинцы”, выступившие против того, чтобы демкоалиция была развалена их собственными руками, — теперь лидер БЮТ получила козырь, которым будет пользоваться при каждом удобном случае: формально могильщиками демократического большинства выступил именно Президент и “Наша Украина”.

“Я удерживала эту выстраданную коалицию, боролась за нее из последних сил, удерживала ее от развала соглашениями, гарантиями, уговорами, всем, чем могла. Но все тщетно. Президент Ющенко… — сказала Тимошенко и театрально вздохнула. — …убивал ее сознательно и последовательно”.

Причины такого поведения Президента Тимошенко называет вслух: президентские выборы. Шансов на победу на них у Ющенко уже практически нет, не без злорадства констатирует премьер. Посему она предлагает “Нашей Украине” приходить к ней с белым флагом. Требование “нашеукраинцев” отменить позавчерашние голосования во внимание не берется — условия сейчас ставит Тимошенко.

“У вас есть целых десять дней для того, чтобы без ультиматумов, без требований, без провокаций спокойно вернуться в демократическую коалицию. Никакие голосования в парламенте, никакие решения, на которые вы ссылаетесь, абсолютно не соответствуют действительности и не могут быть причиной для выхода из коалиции”, — вот, по сути, условия капитуляции пропрезидентской силы от Тимошенко.

Впрочем, вернутся в лоно коалиции “нашеукраинцы” или нет — вопрос на самом деле десятый и премьера не особо волнует. Ведь уже начиная с сегодняшнего дня Тимошенко собирается “начать консультации со всеми политическими силами в парламенте для того, чтобы создать систему консолидации, чтобы наконец остановить споры и создать в парламенте и правительстве центр стабильности”.

Ключевым выражением в этом пассаже является, безусловно, “система консолидации”. Им Тимошенко отвечает на многие вопросы о нынешней политической ситуации.

Во-первых, оно означает, что позавчерашние совместные голосования “регионалов” и “бютовцев” — не просто единоразовый тактический ход. Их договоренности системны, и перечень предметов сотрудничества между двумя этими мегасилами будет только расширяться.

Во-вторых, так Тимошенко дает Виктору Ющенко ответ на угрозу назначить досрочные выборы. Новая избирательная кампания для Президента — с одной стороны, шанс переиграть ситуацию в свою пользу, но с другой — риск потерпеть окончательное политическое фиаско. Однако в сложившихся условиях Ющенко, кажется, готов рискнуть. Да только вчера оказалось, что рисковать не готова Тимошенко. Похоже, в ее планы выборы в ближайшее время не входят.

Поэтому она и использовала “систему консолидации” — не очень изящный эвфемизм для обозначения “широчайшей” коалиции в составе как минимум БЮТ и Партии регионов. Если это большинство будет создано, Президент лишится конституционных оснований для роспуска Верховной Рады и будет вынужден смириться с существованием более-менее стойкого антипрезидентского конституционного большинства в парламенте. Ведь прошлогодний номер с роспуском Рады за “политическую коррупцию” в этом году точно не пройдет.

Сомневаться в том, что на такое объединение пойдут и “бютовцы”, и “регионалы” (пожертвовав при этом своими рейтингами), не приходится — следующие плановые парламентские выборы намечены аж на осень 2012 года, а до того времени мало ли что может измениться…

А может измениться, например, Конституция Украины. “В ближайшее время я выйду с основательными, абсолютно продуманными и необходимыми для Украины конституционными изменениями. Я верю в то, что они консолидируют парламент, все здоровые силы”, — пообещала Тимошенко.

“Главред” уже давал возможность своим читателям ознакомиться с конституционными наработками тимошенковцев. Думается, с той поры в планах БЮТ если что-то и изменилось, то немногое: маргинализация фигуры Президента, существенное усиление позиций премьера, новая избирательная система — все это, судя по всему, найдет выражение и в новом, “основательном и абсолютно продуманном” проекте Основного Закона от БЮТ. Не вызывает сомнения и то, что “бютовский” проект будет с энтузиазмом поддержан их новыми партнерами — “здоровыми силами” в лице “регионалов”.

Такая картина выглядит совсем уж безрадостно для Президента Виктора Ющенко. Банковая проиграла это сражение, и вероятность проигрыша ею всей войны выглядит сегодня довольно высокой.

У Президента в этих условиях выбор небогат. Во-первых, он может попробовать переиграть ситуацию посредством переговоров с “регионалами” и “бютовцами”. Однако стилистика этих переговоров должна радикально отличаться от “междусобойчиков” Виктора Балоги и Бориса Колесникова. Глава государства должен наконец взять контроль над ситуацией в свои руки и “разрулить” положение без всяких посредников.

Второй из возможных сценариев — “кризисный”, и говорить о возможности его реализации не хотелось бы. Хочется надеяться, что слухи о готовности Банковой спровоцировать нарастание социальной нестабильности в Украине и выиграть маленькую победоносную войну, а заодно и занять стратегически важные позиции на политическом олимпе — это всего лишь слухи. И в борьбе за власть наши политики не будут забывать о базовых ценностях и той самой “государственной линии”, о которой вчера говорил глава государства.

Звернення прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко

щодо політичної ситуації в Україні

Дорогі співвітчизники! Вчора партія “Наша Україна” в односторонньому порядку вийшла з демократичної коаліції, а сьогодні зі спеціальним зверненням до народу виступив Президент України В. Ющенко, який оголосив, що половина його фракції на чолі з ним усе ж домоглася свого і зруйнувала демократичну коаліцію. Причиною цього були названі дві обставини: перша — моя неправильна позиція щодо конфлікту в Грузії і друга — створення коаліції з Партією регіонів та комуністами.

Моя позиція щодо конфлікту в Грузії — чітка, зрозуміла і однозначна, вона повністю збігається з позицією Європейського союзу — визнанням цілісності і суверенітету території Грузії. Моя позиція мирна і не допускає втягування України в будь-які воєнні авантюри, вона і надалі залишатиметься саме такою.

Що ж стосується моєї коаліції і коаліції нашої політичної сили з Партією регіонів і комуністами, то я думаю, що всі люди добре пам’ятають, що не я підписувала меморандум про дружбу з Партією регіонів, не я підписувала з В. Януковичем, комуністами і Морозом Універсал національної єдності, не я вносила В. Януковича на посаду прем’єр-міністра та створювала широку коаліцію. Власне кажучи, не я призначала на посаду секретаря РНБО одного з лідерів Партії регіонів Раїсу Богатирьову, створюючи на РНБО практично другий уряд України.

Тому якщо вже говорити про зраду, треба мати добру пам’ять, щоб пригадати новітню історію України, або бодай Президенту свою власну біографію. Під яким би кутом і з якої точки зору ми б не дивилися на сьогоднішні події, одне зрозуміло без пояснень. На жаль, Президент України В. Ющенко вдруге за один президентський термін зруйнував і знищив демократичну коаліцію, а це надія України на європейський вибір та інші добрі надії, які мали люди. Вперше в 2005 р., коли я намагалася боротись із тотальною корупцією в його оточенні і вдруге це відбувається прямо зараз, прямо сьогодні, коли всі президентські сили Секретаріату Президента кинуто на вбивство демократичної коаліції в Україні.

Я думаю, що ви також слідкували за тим, що демократичну коаліцію і демократичний уряд Президент почав нищити буквально з першого дня їх створення. Такого тиску, такої навали і агресії відносно уряду, себе особисто, всієї команди я не відчувала навіть у період найзапеклішої опозиційної діяльності.

Я мовчала весь цей час і знаю, що ви давали високу оцінку моєму мовчанню. І навіть виробила для себе спеціальний принцип — роби все, що можеш доброго для країни, і не звертай уваги ні на які інтриги.

Я тримала цю вистраждану коаліцію, боролася за неї з останніх своїх сил, утримувала її від розпаду угодами, гарантіями, вмовляннями, всім, чим могла. Але все марно. Президент Ющенко вбивав її свідомо, завзято і послідовно.

Але навіть, незважаючи на все це, уряд нормально працював, працює і, я переконана, буде працювати далі, об’єднуючи навколо себе всі сили політикуму, об’єднуючи всіх поміркованих політиків.

Я хочу просто повідомити вам, що ми за останні 8 місяців тримаємо один з найвищих показників економічного зростання серед інших країн. Я хочу повідомити вам, що ми зібрали вдвічі більший врожай зернових, ніж у минулому році, побили всі рекорди врожаю зернових навіть за часів Радянського Союзу і повернули собі славу житниці світу.

За рахунок боротьби з корупцією та тіньовими схемами уряд додатково отримав до бюджету більше 32 млрд грн, а це значна частина бюджету України для того, щоб віддати ці гроші людям.

Ми побудували в Україні першу транзитну магістраль Харків—Дніпропетровськ за європейськими стандартами і почали створювати Україні добрий імідж транзитної держави.

Крім того, ми зупинили і вже останні два місяці довели до нуля ту інфляцію, яку нам залишили у спадок на рекордному рівні — 17% річних минулого року.

Я можу пишатися як керівник уряду тим, що ми в цьому році на 4 млн тонн збільшимо видобуток вугілля в Україні в той час, коли в минулому році він на 5 млн став нижчим. І ми хочемо зробити все, щоб повернути той рівень видобутку вугілля, який був на початку 90-х років, а це справді серйозні рекорди.

В два рази піднято стипендію студентам, збільшено заробітні плати і пенсії. Шести мільйонам людей, всупереч колосальній протидії Президента, повернено перший транш заощаджень — 1 тис. грн. Демократичним урядом зроблено значно більше, ніж я перерахувала, незважаючи на те, що кожна наша ініціатива, кожен наш проект проходив такий шалений супротив з боку глави держави і його оточення, що доводилося щодня буквально пробивати бетонні стіни і долати бар’єри.

Але знаєте, що найнеприємніше в цій історії? Що чорна справа руйнації демократичної коаліції прикривалася показним патріотизмом, словесною духовністю і показною мораллю. Істина — реальна причина того, що Президент країни Віктор Ющенко оголосив мені особисто та всій демократичній команді війну на знищення — це, на жаль, боротьба за перемогу на наступних президентських виборах 2010 р. Заради перемоги на них, на жаль, вони готові йти до краю, хоча вже й шансів практично немає, їх було втрачено під час цієї абсолютно безглуздої боротьби. Але президентські вибори так затьмарили цим людям очі і голову, що вони навіть не чули моїх запевнень у тому, що я готова поступитися і ще раз підтримати єдиного кандидата від демократичної коаліції на виборах Президента, якщо можна буде добитися нормальної гармонійної роботи і якщо не будуть заважати уряду працювати. Хіба це великі вимоги? Хіба це не нормальна співпраця?

Сьогодні Президент сказав, що в країні встановлено диктатуру прем’єр-міністра. Вікторе Андрійовичу, немає у нас ніякої диктатури, на жаль, у демократичній коаліції на чолі з вами, крім диктатури безвідповідальності і безладу, які я дуже хотіла припинити вчора тими голосуваннями, які відбулися у Верховній Раді. Я хотіла, по-перше, чітко розмежувати повноваження між урядом і Президентом так, як це передбачено в Конституції, а не робити так, що в країні три уряди, шість прем’єрів і всі керують, а ніхто не відповідає за це.

По-друге, я хотіла вчора голосуванням у парламенті нашої фракції відокремити ваше оточення від впливів на Службу безпеки, яка сьогодні, на жаль, перетворилася на репресивний орган проти політиків, яких ви вважаєте своїми конкурентами. І Служба безпеки, на жаль, не виконує своїх головних функцій — не захищає національні інтереси України і не робить все для того, щоб Україна була сильною.

Дорогі співвітчизники, я розумію, що моя розповідь не дуже весела, але все одно я точно знаю, що все буде добре в нашій країні. Україна — сильна держава мудрих, прекрасних людей і в нас неодмінно буде успіх, незважаючи на всі політичні шторми і буревії. Я звертаюся до своїх колег з “Народної самооборони” та Народного руху України, я звертаюся до Юрія Луценка, до Бориса Тарасюка, до Анатолія Гриценка і до всіх інших депутатів “Нашої України — Народної самооборони”, які категорично не підтримали своїми голосами розвал демократичної коаліції. Я щиро дякую вам за політичну мужність, гідність і честь, за те, що ви залишилися вірними ідеалам демократії та справедливості, не піддалися провокаціям президентського Секретаріату і найближчого оточення і не підписали заяву про вихід з демократичної коаліції.

А тим, хто підписав руйнацію демократичної коаліції, потрібно було робити такі демарші в той час, коли Секретаріат Президента і Президент особисто руйнували демократичну коаліцію, а не робити демарш руйнації останнього, що залишилось у вас і у вашого Президента.

Я звертаюся до колег і соратників з “Нашої України”, не час руйнувати останні демократичні барикади, тому що демократична коаліція може і повинна існувати. У вас є цілих 10 днів для того, щоб без ультиматумів, без вимог, без провокацій спокійно повернутися в демократичну коаліцію. Ніякі голосування в парламенті, ніякі рішення, на які ви посилаєтесь, абсолютно не відповідають дійсності, не можуть бути причиною для виходу із коаліції. Якщо 8 місяців я і наша команда терпіли все і не дозволили собі зруйнувати демократичну коаліцію, то і вам потрібно цінувати її так само, як цінуємо і будуємо її ми.

Я щиро сподіваюся на мудрість і виваженість наших колег по демократичній коаліції. Я вірю, що роботу демократичної коаліції буде відновлено.

Дорогі співвітчизники, я дякую вам за те, що ви вислухали мене. Знайте, що ситуація в Україні абсолютно нормальна, уряд працює, незалежно від того, що його частині Президент дав вказівки покинути роботу уряду, в уряду є кворум і уряд так само сильний, як і був до цих абсолютно непрогнозованих подій. Нас не зупинять жодні авантюри і провокації, ми спокійні і впевнені, в нас цілком достатньо сил та можливостей для того, щоб виконати всі наші зобов’язання, які ми давали всім вам під час виборів.

Я буквально з завтрашнього дня розпочну консультації з усіма політичними силами в парламенті для того, щоб створити систему консолідації, для того, щоб нарешті припинити розбрат, для того, щоб сьогодні в парламенті і уряді створити осередок стабільності.

І я щаслива від того, що сьогодні парламент голосує, як годинник. Вчора прийнято всі без винятку закони для підняття вугільної галузі. Сьогодні ми прийняли всі рішення і зміни до бюджету, які дали можливість підвищити заробітну плату всім бюджетникам, освітянам, медичним працівникам, працівникам культури. Це перехід на Єдину тарифну сітку. І кожен день парламент і уряд прийматимуть ті рішення, яких ви очікуєте.

Крім того, я думаю, що всі ми зачекалися того, щоб нарешті було наведено лад у системі правосуддя, в системі органів місцевого самоврядування, щоб було наведено лад з розподілом повноважень у країні і щоб Президент не був прем’єром за своїми функціями, а прем’єр не був практично на задвірках будь-яких виконавчих функцій, щоб ніколи більше не було такого, щоб хтось не пускав голів облдержадміністрацій на невідкладні наради до прем’єр-міністра. Для цього, щоб посилити права і свободи людей, щоб посилити принцип верховенства права, зруйнувати монополію силових структур і зробити політикум консолідованим і надійним, нам обов’язково потрібні конституційні зміни.

І найближчим часом я вийду з ґрунтовними, абсолютно продуманими і необхідними для України конституційними змінами. І я вірю в те, що і нові зміни до Конституції консолідують парламент, всі здорові сили.

Я думаю, що політикум уже замучив країну достроковими виборами. Потрібно працювати, а не щоразу кидати країну в кризи. І я хочу, щоб ви всі знали, що ви можете на мене покластися, що всі принципи та ідеали, які були чітко оголошені під час нашої революції і які, незалежно від кольору прапорів партій, сприймаються всією країною, вони будуть продовжені і доведені до логічного завершення. Я з вами, як завжди. І я думаю, що у нас з вами все вийде попри всі проблеми і всі негаразди. Будьте в цьому впевнені.

Текст с официального сайта Кабинета Министров

Святослав ХОМЕНКО