Більше однієї унції в одні руки не відпускаємо!

Люди масово скуповують валюту та золото.

Національний банк України не втомлюється вливати державні кошти в проблемні фінансові установи. За перші два тижні жовтня на ці цілі пішло вже 11 мільярдів гривень — майже наполовину більше, ніж за цілий попередній місяць. Проте банківська система останнім часом чудово ілюструє народну приказку “Де тонко, там і рветься”.

Із початку нинішнього тижня власники зарплатних карток мережі банкоматів “Атмосфера”, яка об’єднує 16 комерційних банків України, не можуть отримати свої гроші. Чи не найбільше проблем у мешканців столиці виникає із банкоматами банків “Київ” та “Хрещатик”, хоча “хворіють” на цю недугу й інші фінустанови. “Ми вже кілька днів не можемо зняти свою заробітну плату: банкомати просто припинили приймати пластикові картки”, — скаржаться на “київські” банкомати читачі нашої газети. “Жодних обмежень на отримання готівки не існує, — рішуче заперечив у розмові з кореспондентом Сергій Голован, начальник управління пластикових карток та платіжних систем банку “Київ”, — про проблеми я не чув і скарг не бачив”.

Реальність, утім, виглядає дещо сумніше. Так, у вівторок біля центрального офісу банку “Київ” зібралося декілька власників зарплатних карток “Атмосфера”, аби отримати готівку. Але о 16—й годині випадково виявилося, що в той день працівників банку, які змогли надати хоча б якусь інформацію своїм клієнтам, не виявилося на робочих місцях. Категорично заперечила проблеми з готівкою для банкоматів і начальник управління пластикових карток банку “Хрещатик” Тетяна Калиновська, хоча скарг на “грошові скриньки” із цим логотипом надходить чимало. Інші, як, наприклад, “Діамантбанк”, видають кошти лише невеликими сумами — по 50—100 грн.

Засумнівавшись у надій­ності банків, люди відмовляються від “пластика” та депозитів. І, як завжди буває у такій ситуації, найяскравішою альтернативою традиційних методів збереження грошей стають іноземні валюти та дорогоцінні метали. Долари та євро нині користуються попитом, що межує з ажіотажем. Через це у деяких банківських відділеннях виник дефіцит валют, і навіть запроваджують обмеження на придбання вільно конвертованої. З одного боку, це ініціатива самих банків, з іншого — вимога НБУ зменшити продаж валюти. Фінансові установи, які, боячись втратити ліцензію, до думки регулятора зазвичай дослухаються уважно, у цьому випадку виявилися надслухняними — продавали “американських президентів” мало й неохоче. А деякі, як, наприклад, окремі відділення банку “Надра”, взагалі відмовлялися продавати долари та євро не своїм клієнтам. Експерти стверджують, що дефіцит валюти — явище тимчасове і невдовзі вщухне. А ось рекомендації Нацбанку, найімовірніше, діятимуть до закінчення мораторію: щонайменше місяць—два, щонайбільше — півроку.

Не міліє стежина до відділень, які торгують банківським золотом. За останній місяць комерційні банки продали “мерзенного металу” майже удвічі більше, ніж зазвичай. Золото до України ввозять тоннами: якщо точніше, то 18 тонн лише з початку нинішнього року (торік учетверо менше)! Такий шалений попит, звичайно ж, призводить до підвищення ціни. Нині унція золота коштує близько 850 доларів США. При цьому експерти стверджують, що невдовзі ціна зросте до 1000 доларів США за унцію і, можливо, й далі повзтиме вгору. Вартість золота, яке є чудовою альтернативою депозитам у скрутну хвилину, на внутрішньому ринку залежить від двох причин: стабільності гривні та платоспроможності вітчизняних банків. За прогнозами експертів, гривня слабнутиме до кінця наступного року, а українські банки, закордонні рахунки яких виявилися замороженими, нині часто не мають змоги оплатити швейцарському постачальникові: золото опиняється в дефіциті й ціна на нього зростає.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Тетяна ОПАНАСЕНКО