Кава і шоколад стануть розкішшю

Однак вартість продуктів харчування на полицях магазинів подібної тенденції не демонструє. Скільки ж коштуватиме їжа у наступному році? Які чинники впливатимуть на формування продуктових розцінок?

За даними Держкомстату, у січні-листопаді інфляція в Україні склала 19,8%. Зрозуміло, що за підсумками поточного року цей показник перетне 20-відсоткову позначку — як відомо, 2007-го інфляція становила 16,6%, а роком раніше — лише 11,6%. Не менш очевидно, що найбільше “долучився” до цьогорічного зростання індексу споживчих цін саме продовольчий сектор.

У Міжнародному центрі перспективних досліджень кажуть, що наступного року інфляція досягне 16%, однак вплив продуктів харчування на цей показник визначальним вже не буде. Найбільшу вагу у зростанні цін матимуть адміністративно регульовані тарифи: комунальні послуги, газопостачання, муніципальний транспорт — сфери, де ціни встановлюються не ринком, а державними органами.

“У попередні роки продукти харчування дорожчали несуттєво — на 1-3% на рік. І якщо у 2008-му спостерігався різкий стрибок розцінок, то у 2009-му цей процес буде доволі помірним. Значно швидше дорожчатимуть непродовольчі товари”, — сказав у коментарі для “Економічної правди” економіст центру Олександр Жолудь.

У першу чергу, не слід хвилюватися незаможним: вартість хліба — головного продукту харчування мільйонів — суттєво не збільшиться.

“Головні складові витрат на виробництво хліба — борошно і газ. Сьогодні зерно доволі дешеве. Вартість газу хоч і не визначена, але ймовірність його значного подорожчання низька. Отже, у більшості регіонів суттєвого росту цін на хліб не буде”, — впевнений експерт.

Водночас, хліб у споживчому кошику не займає критичної ваги — на м'ясо середня українська сім'я витрачає у три-п'ять разів більше коштів. Не виключено, що ці видатки 2009 року лише зростуть — дві гілки влади нещодавно заявили про необхідність обмежити ввезення в Україну більш дешевих імпортних м'ясопродуктів.

Так, голова держави закликав Кабмін відмовитися від імпорту м'яса “заради збереження вітчизняних виробників”.

За його словами, 2008 року в країну завезли півмільйона тонн продукту за ціною 1 долар за кілограм, тоді як собівартість кілограма українського м'яса складає 8 гривень.

Чи допоможе заборона імпорту українському фермерові — невідомо, а от подальше подорожчання продукту — майже гарантує.

Окрім того, ряд депутатів пропонують запровадити 12-відсоткове мито на імпортні товари, зокрема, на продукти харчування, а аграрний комітет парламенту лобіює введення квотування виробництва тваринницької продукції.

“Взагалі-то, квотування прийнято застосовувати в умовах надлишку того чи іншого товару. А хіба у нас є перевиробництво м'яса?”, — дивується начальник аналітичного відділу консалтингового агентства “ААА” Марія Колесник.

Не залишився осторонь продуктової теми і Кабмін. Один з поданих ним законопроектів передбачає відміну експортного мита на соняшник. Якщо це рішення буде реалізоване, ціни на олію зростуть на 78% до 16 гривень за літр, прогнозують у промисловій групі “Креатин” — одному з найбільших українських виробників олійної продукції.

Втім, вдаватися до сумнівних заходів владі, можливо, й не доведеться: підніжку імпорту здатне поставити знецінення гривні.

“Імпортери жорстко прив'язані до курсу валют. Девальвація гривні у цьому році перевищила 50%, тому ми очікуємо відповідного зростання цін на зарубіжні продукти. Найбільше подорожчають риба та ікра, 90% яких на нашому ринку імпортні”, — говорить Колесник.

“Підвищаться розцінки на цитрусові, чай, каву, частково на шоколад — там використовуються какао та пальмова олія, які не можна замінити нашими аналогами”, — додає Жолудь. Загалом, каже він, імпортні продукти до кінця 2009-го можуть подорожчати на 15-20%.

Деякі компанії вирішили не чекати кінця наступного року. Імпортер елітного алкоголю “Pernod Ricard Україна” оголосив, що збільшить ціни на свій крам на 15-20% відразу після новорічних свят.

Вітчизняного виробника девальвація не торкнеться, кажуть експерти. “Ви можете побачити в магазинах: долар виріс, але наші товари не подорожчали, а деякі навіть подешевшали”, — стверджує Колесник.

Крім того, ціни на вітчизняну їжу стримуватимуть самі українці — у 2009 році, особливо в першому півріччі, продовжить падати споживчий попит. “Уже сьогодні ми купуємо менше. У наступному ж році внутрішній попит на продукти в цілому по країні впаде на 7-10%, а у ряді регіонів — на 20%. Це значний показник”, — каже експерт.

Як на це відреагують виробники? Дехто намагатиметься перекрити падіння попиту вищими цінами. Це ризикований шлях, твердять економісти, бо він призведе до подальшого зниження попиту, зростання збитків і, врешті, до зупинки виробництва і банкрутства.

Щоб вижити, підприємствам слід вгамувати свої апетити — знизити ціни за рахунок зменшення власної рентабельності. “Я думаю, переважна більшість виробників піде на це. Хтось скоротить свої витрати, а хтось використає замінники”, — зазначає Колесник.

“В грудні ми знизили ціни на 10% на весь асортимент. Причини — падіння вартості сировини, зокрема, цукру, а також зменшення попиту на готові вироби”, — розповіла “Економічній правді” менеджер кондитерської корпорації Roshen Наталія Дронова.

Разом з тим, вона відмовилася прогнозувати рівень цін на продукцію компанії у 2009 році, пославшись на нестабільну ситуацію на ринку.

В умовах кризи не слід втрачати пильність і покупцям. Намагаючись втриматися на плаву, виробники можуть вдаватися до хитрощів — знижувати якість товарів або зменшувати звичну упаковку — так, щоб споживач цього не помітив.

Наприклад, баночка йогурту може бути того ж розміру, але з вигнутим всередину денцем, кажуть експерти.

Скорочення внутрішнього споживання продуктів може призвести до їх здешевлення. Але це стосуватиметься не всіх груп товарів. Соціальні сорти хліба чи молоко люди купуватимуть завжди, не залежно від цін.

Крім того, під час кризи споживачі можуть переорієнтовуватися з більш дорогих торгових марок на більш дешеві. “Той же йогурт не є товаром першої необхідності. Якщо він значно подорожчає, значно впаде і попит на нього”, — каже начальник аналітичного відділу консалтингового агентства “ААА” Марія Колесник.

На що точно не падає попит — так це на торгівельні площі з боку інвесторів. Незважаючи на фінансову кризу і хвилю неплатежів, жоден з рітейлерів не заявив про згортання проектів: всі ключові мережі обіцяють відкрити нові супермаркети згідно з власними планами розширення.

Іван ІВАНЕНКО