Каховське водосховище стає вкрай небезпечним

Як ми вже повідомляли, у Запоріжжі відбувся “круглий стіл”, присвячений проблемі Каховського водосховища. У ньому взяли участь, представивши свої доповіді, вчені, представники влади, професійних об'єднань, екологічних організацій, фахівці різних галузей знань. Ті, хто зібрався, підкреслили, що наша держава не веде активної політики в плані оздоровлення Дніпра, а громадськість не знає, в якому стані перебуває Каховське водосховище й увесь басейн найпотужнішої української ріки.

Учені ж не вперше б'ють тривогу й попереджають: Каховське водоймище, — якщо й далі нічого не робити, — переросте із проблеми в катастрофу для нашої країни.

У Національній доповіді України “Про гармонізацію життєдіяльності у природному середовищі” до 5-ї Загальноєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища “Навколишнє середовище для Європи” (2003 р.) сказано: “Створення великих водосховищ на Дніпрі із метою забезпечення електроенергією та водою промислових центрів Криворіжжя та Донбасу, а також зрошувальних сільськогосподарських угідь Причорномор'я та Криму себе не виправдало та призвело до негативних екологічних наслідків. Було затоплено та виведено із сільськогосподарського користування понад 500 тисяч гектарів родючих земель. Майже сто тисяч гектарів розташованих поряд земель потрапили до зони підтоплення, а виробництво електрики гідроелектростанціями Дніпровського каскаду складало менше, ніж чотири відсотки від загальнодержавного обсягу. Масовими стали явища “цвітіння” води та руйнування берегів”. Учасники запорізького круглого столу наполегливо підкреслили, що прийшов час говорити не про оздоровлення, а про порятунок Дніпра. Ще якихось 30 років, — і Україна може залишитися без своєї головної артерії назавжди.

Що ми вже втратили?

Розмова на тему змін біорізноманіття Дніпра за останні сто років, імовірно, цікава не тільки для вчених.

В оповіданні Андріана Кащенка “Великий Луг”, як нагадали вчені-філологи, є такі рядки: “Водилися у водах Великого Лугу велетенські білуги, ліктів по 18 — три сажні завдовжки, що ледве шестеро козаків здужували підняти одну на плечі; попід кручами, в чорториях ховалися гладкі, товстолобі соми, цілими табунами плавали осетри, севрюги та стерляді; величезні, ситі коропи та довгі і зубасті щуки виблискували проти сонця золотою та срібною лускою; косяками грали у воді: судаки, лящі, карасі, окуні, лини, вугри, тарань, вирезуб, камбала, язь і марена, а від дрібнішої риби ніколи не була спокійна пелена річки — гак часто вона підкидалася з води на повітря. Неважко було досхочу ловити рибу не тільки сіткою та іншим причандаллям, а навіть захожій людині голими руками. Раків же малі й дорослі драли мішками”.

Професор Дмитро Яворцький записав спогади діда Розсолода із затопленого села Чернишівка: “А бджоли було! А меду! Мед по пасіках, мед по зимівниках, мед і по бурдюгах — так і стоїть, було, у липовниках: скільки хочеш, стільки і бери. Більше всього від диких бджіл. Дика бджола, було, скрізь сидить, за нею і проходу не було. А лісу того! Бузина, свидина, вербина, дуби, грушиння. Груш, було, як напада, так хоч бери граблі та горни валки. Так і лежать на сонці, поки не попечуться. Солодкі такі були, так патока з них і тече... А звіру та птиці! Вовки, лисиці, борсуки, олені дикі, кози, зайці, чокалки, виндихи, куниці, ховрашки. Так одні за одними і біжать або так і плазують. Вовків така була сила, що їх кийками били, а з їхніх шкір чоботи носили та кожухи шили. Були ще й вепрі, дикі свині, такі гладкі та здорові по плавнях шниряли. Були й дикі коні: вони цілими табунами ходили. А що уже тієї птиці було, так боже праведний! Качок, лебедів, дрохв, хохітви, гусей, диких голубів, лелек, журавлів, чайок, тетеревиків, куріп'ят — так хо-хо-хо! Як підніметься, птиця з землі — сонце застеля, а як сяде на дерево, то й гілля не видно, а як спуститься на землю, то вона, наче долівка, так і зачорніє”.

“З степу ж поближче до плавнів старалися сіяти жито та пшеницю. Засуха вдарить, чуємо, що десь все вигорає, а у нас ідуть дощі. Або й немає дощів, у людей землю поб'є на карти, на тріщини такі, що в них пролазили долоні, а у нас розгорнеш пшеницю, а біля корінців волого. Чого воно так виходило, ніхто й не думав. Родить, і слава Богу...”

Що ж сталося з Каховським водоймищем, народженим ледве більше півстоліття тому?

— Каховське водосховище — це той же Дніпро, — уточнив В'ячеслав Сандул, голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра, голова Нижньодніпровської громадської басейнової ради “Хортицький форум”. — Воно створене на місці Дніпра й вимагає вивчення свого важкого стану.

Приміром, нікопольцям, а потім і жителям сусідньої Херсонської області, влітку 2006 року оголосили, що купатися в Каховському водосховищі категорично забороняється — небезпечно для здоров'я. Тільки вміст бактерій групи кишкової палички в сотні разів перевищує нормативно-припустимі їхні величини в поверхневих шарах води.

Чому дивуватися? За припущеннями вчених, Каховське водосховище створювали, як неосяжне водоймище, що слугуватиме... відстійником шляхом розведення в ньому стоків і відходів, що будуть відкладатися в нібито невичерпному донному мулі, фільтруватися через місцеві ґрунти, піски, породи й випарюватися в атмосферу. Одне слово, не водні простори для блага людей, а бездонна бочка для нечистот.

Спочатку десятки, потім сотні, слідом — тисячі тонн усіляких хімічних токсичних відходів почали щодня скидати в рукотворне штучне море.

За твердженням міжнародних експертів, опублікованим у 1999-2000 роках, “рідинні відходи українських підприємств або зовсім неочищеними скидаються у Дніпро, або очищеними умовно. За стандартами, прийнятими у світі, в Україні не очищається жоден кубометр шахтних, промислових та каналізаційних стоків”.

За підрахунками тих же іноземних експертів, підприємства Запоріжжя, Енергодара, Марганця та Нікополя вже кілька разів пропустили через свої потужності Каховське море. Тобто це море зараз — велика перевантажена брудна калюжа.

Ось що повідомив учасникам “круглого столу” заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, кандидат біологічних наук, доцент Олександр Васенко:

— На території української частини басейну Дніпра сконцентровані сотні великих промислових підприємств, у тому числі таких “брудних” галузей, як металургія, хімія, видобуток руди й вугілля, водоємних галузей, таких як теплова й атомна енергетика. У зв'язку з економічною кризою, відсутністю необхідних обсягів інвестицій у модернізацію виробництва відбувається старіння основних фондів, збільшується питома вага “брудних” виробництв, триває процес нагромадження величезної кількості твердих відходів.

Басейн Дніпра характеризується високим рівнем сільськогосподарського освоєння, особливо в південній частині, де розораність сільськогосподарських угідь нерідко становить 80 відсотків. У басейні загрозливих розмірів сягнула ерозія ґрунтів. Якісний стан ґрунтів погіршується. Як результат — ерозії, підтоплення, забруднення землі пестицидами, нітратами та іншим.

Поверхневий стік із сільськогосподарських угідь, стоки тваринницьких комплексів є одними з основних факторів забруднення вод басейну, особливо біогенними речовинами й отрутохімікатами.

Незадовільним є стан очищення комунальних стічних вод. Становище погіршується аварійним станом устаткування й мереж: часті аварії призводять до скидання великих обсягів неочищених стічних вод у ріки басейну Дніпра. Найскладніша ситуація склалася на очисних спорудах міст Дніпропетровська, Житомира, Конотопа, Чернігова. На об'єкти житлокомунгоспу припадає більша частина скидання загального обсягу забруднюючих речовим.

Басейн Дніпра мас глобальне значення для збереження біорізноманіття. Через територію басейну Дніпра проходи т.з. міроафриканський міграційний шлях перелітних птахів. У межах його долини в прилягаючих територій перебувала більшість місць зосередження міграційних шахт, які мають виняткове значення з погляду Боннської й Рамсарської концепції”). Велике значення басейн має й для збереження генофонду риб.

Але інтенсивні антропогенні зміни, підкреслили вчені, призвели до значного зменшення біорізноманіття. Споконвічно ліси в басейні займали не менше 50 відсотків площі, степи -35, болота й плавні — шість, солонці й солончаки — чотири, луги — один відсоток. Загублено не менше 300-400 видів рослин і тварин.

Знищено не менше 80 відсотків природних екосистем...

Що ми п'ємо замість води?

Як зазначили учасники “круглого столу”, нинішня державна політика орієнтована на розрізнені, несистемні й не сталі обмеження чи нормування водоспоживання або граничнодопустимі скидання й граничнодопустимі концентрації відходів, що не гарантує поновлення спроможності Дніпра відновлювати природну або прийнятну для довкілля й оточуючої цивілізації воду.

Каховське море вичерпало свій ресурс накопичувача-відстійника нечистот та бруду, шкідливих токсичних елементів і сполук, хімічних речовин, пестицидів, важких металів та радіонуклідів... Зараз воно загрожує людині, яка його створила й прирекла.

Небезпечною стає дніпрова вода. В'ячеслав Сандул процитував уривок з Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні. Ось він:

“В Україні склалась така ситуація, за якої практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандарту на джерела водопостачання. Водночас наявні очисні споруди й технології очистки не спроможні очистити воду до рівня показників безпеки. Основні джерела забруднення поверхневих водойм — перевантажені каналізаційні очисні споруди та мережі.

За останні роки в країні має місце тенденція до погіршення стану водойм як за санітарно-хімічними, так і за санітарно-бактеріологічними показниками”.

Далі В.Сандул звернув увагу на те, що до затоплення плавнів існували міжобласні межі, які визначали територію, на якій велась господарська діяльність та визначились зони відповідальності кожної з трьох областей. У сьогоднішніх умовах до цих меж необхідно повернутись для визначення рівня впливу скидів окремої області на питні водозабори та на Каховське водосховище в цілому.

Загальнодержавна програма “Питна вода України на 2006-2020 роки” одним із завдань до 2020 року ставить наближення дніпрової води до показників питної води, прийнятої в Європейському Союзі.

В ЄС ці показники досягнуті завдяки дотриманню вимог Водної Директиви ЄС, яка встановлює рамки для дій Співтовариства у сфері водної політики. На жаль, адаптація цього важливого документа для умов України найближчим часом не передбачається.

...”Круглий стіл” “Каховське водосховище: актуальні питання подальшого існування” — перший у низці заходів, які дозволять розробити та впровадити діючий механізм вирішення актуальної для України проблеми”, — наголосив у завершальному слові депутат обласної ради Дмитро Швець.

Учасники наради, організованої асоціацією “Інститут екології і краєзнавства” “Запорізький край”, прийняли звернення до Президента України Віктора Ющенка, депутатів Верховної Ради, Кабміну, науковців України, Білорусі, Росії та держав Чорноморського басейну, до органів місцевого самоврядування... з пропозицією розрахувати збитки держави від можливих техногенних катастроф і порівняти їх із можливими прибутками держави від повернення в експлуатацію землі під Каховським водосховищем.

Наталя КУЗЬМЕНКО