Київ залишають без води, тепла та хлібу

За один день голосування вона de juro дала дозвіл, а de facto віддала невідомо куди декілька комунальних підприємств. Прикрившись смішним формулюванням, рада розпрощалася з основними об’єктами комунальної власності міста.

На сесії Київради було внесено зміни до рішення “Про Програму приватизації комунальної територіальної общинної власності міста Києва на 2007-2010 роки” від 8 лютого 2008 року. Згідно з цим рішенням, за яке проголосувало 90 депутатів усіх фракцій, окрім блоку Кличка, пункти про заборону приватизації ряду комунальних підприємств будуть вважатися такими, що втратили силу.

Така власність нам не потрібна!

Це стосується ВАТ “АК “Київводоканал” (25,4% акцій), ВАТ “Київгаз” (28,45%), ЗАТ “Хліб Києва” (50%+1), ВАТ “Київспецтранс” (51%), а також часток у ВАТ “Київхімволокно”, ВАТ “Техводсервіс”, ТОВ “Редакція газети “Столиця”, ТОВ “Метровагонсервіс”, ТОВ “Інститут розвитку людини”, “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, ЗАТ “Старий Хрещатик”. В цілому список виставленого на продаж майна складає 446 об'єкта.

Перед голосуванням секретар Київради Олесь Довгий наголосив на доцільності прийняття даної постанови, оскільки, за його словами, в жодному із вказаних підприємств київська громада не має блокуючого пакету акцій.

На думку Олеся Довгого, мажоритарні акціонери вимивають оборотних коштів і майна компаній для максимального знецінення їхньої вартості.

Тієї ж думки дотримується представник фракції, що перед виборами била себе в груди, протестуючи проти дерибанів. Депутат від БЮТ Юрій Дмитрук говорить: “Фактично, ці підприємства вже не знаходяться у власності міста, ми не можемо зараз на них впливати, як власники, тому такі акції нам просто не потрібні”.

Це якраз і називається — брехати і не червоніти. Можна навіть не згадувати про “Хліб Києва” та “Київспецтранс”, у яких на продаж виставляються навіть не блокуючі, а контрольні пакети.

Але пропоновані до продажу акції “Київводоканалу” та “Київгазу” також складають більше 25%. А саме такі пакети називаються блокуючими. Цікаво, перед роботою з бюджетом вищезгадані політики відкривали хоча б найпростіший підручник з економічної теорії?!

Саме ці акції двох підприємств 2007 року передав до комунальної власності Фонд державного майна. Після того, як у квітні 2006 року Київрада для координації роботи компаній “Київенерго”, “Київгаз” та “Київводоканал” заснувала ЗАТ “Київенергохолдинг”. Напевно, ДМ усвідомив, що тепер на цих підприємствах йому робити нічого.

Інвесторами нової компанії, нагадаємо, виступили кіпрські Densec Limited та Zarova Limited, яких пов'язують з бізнесменами Андрієм Івановим та Василем Хмельницьким. Київрада володіє 61% холдингу — решта належить кіпрським офшорам.

Доля територіальної громади в холдингу формується за рахунок належних 60%+1 акція “Київгазу”, 12,73% “Київенерго” і 67% акцій “Київводоканалу”. І de juro місто мало би впливати на управління цими контрольними пакетами. Якби це відбувалося в цивілізованій країні. А зараз буде продано частки, які поки що до холдингу не вмістилися.

“Таким чином, місто втратить контроль над підприємствами. І це однозначно відіб'ється на якості послуг. Безумовно, нас очікує різке підняття тарифів”, — прогнозує Олександр Клус, депутат Київради від блоку Віталія Кличка.

Депутат від Блоку Леоніда Черновецького начальник Головного управління комунальної власності Анатолій Чуб виправдовується, що так чи інакше за законом буде встановлювати тарифи київська влада.

“Навіть у разі, якщо собівартість послуг буде вища за встановлену тарифну ставку, Київрада буде виділяти дотації підприємствам енергопостачання незалежно від форм власності. До того ж, набагато краще, коли акції знаходяться у приватній власності, тоді підприємство може, наприклад, вийти на ІРО, стати привабливим для інвесторів і, покращивши інфраструктуру, відповідно, покращувати сервіс “, — говорить чиновник.

Цікаво було б подивитися, як депутати “Громадського активу Києва”, що, як відомо, є проектом нинішніх керівників “Київенергохолдингу”, голосуватимуть за низькі тарифи; або власники столичних ресурсів, деручи три шкури з клієнта на розвиток інших бізнесів, ураз почнуть оновлювати інфраструктуру, навіть не чекаючи, коли вона сама згниє.

На підприємства налітай!

“Скоріше за все, вже є попередні домовленості, за якими підприємства вже теоретично лежать у чужих кишенях, незважаючи на чергові популіські розмови про “чесні” аукціони. Ці рішення були прийняті без особливих економічних обґрунтувань, пройшовши лише одну комісію”, — говорить Олександр Клюс.

І справді, депутат від ГАКу Юрій Бондар розповідає, що оцінювати доцільність продажу підприємств планується вже після рішення Київради. “Безумовно, буде проведена оцінка доцільності продажу підприємств. Скоріше за все, більшість підприємств не продадуть”, — говорить депутат.

В деякій мірі з його словами погоджуються й економічні експерти, які зазначають, що малі й нецікаві для бізнесу підприємства, напевно, так і залишаться у власності громади для того, аби показати, що ніякого “дерибану” немає.

А представники блоку Кличка додають: “Отримати реальну вартість за такої моделі продажу пакетів акцій ключових підприємств столиці нереально. Вони свідомо позбавляють громаду й бюджет міста реальних грошових надходжень”. І найсумніше, що в це важко не повірити.

Президент інвестиційних фондів КУА “Амадеус” Михайло Ройко прокоментував це так: “Хлопчики вже виросли для прийняття доленосних рішень. Ця ситуація може стати ординатою для прийняття майбутніх кардинальних для Києва рішень. Помудрішавши й відчувши підтримку Президента, Льоня ініціював приватизацію державної власності”.

Отож, акції великих компаній розметуть, не мигнувши оком. Особливим попитом будуть користуватися підприємства енергетичної сфери, ну і, звичайно, ті, що знаходяться найближче до Хрещатика, а значить, в центральній частині Києва.

Складається таке враження, що коли в столиці закінчиться нерухомість, наша влада спочатку продасть Дніпро Арабським Еміратам, а потім почне продавати мешканців Києва світовим рабовласникам.

Віталій СЕЛИК