Небезпечна гра з податками

Уже не один рік точаться суперечки про доцільність існування податкової міліції. Політики та посадовці періодично висловлюють свої точки зору, подекуди діаметрально протилежні. Одна з найрадикальніших ідей, під яку вже готують законодавчі ініціативи, — передати функції податкової міліції до МВС або до міністерства фінансів. Прокоментувати цю ситуацію ми попросили першого заступника начальника Головного управління податкової міліції ДПА України Олександра Розума.

— Насамперед хотілося б сказати, що система органів Державної податкової служби, в тому числі й підрозділів податкової міліції, не дісталася Україні в спадок від радянського періоду, а була створена й удосконалена за часи незалежності з урахуванням власних умов та світового досвіду економічно розвинених країн.

Коли в 1994—96 роках в Україні діяли Головна Державна податкова інспекція та підрозділи Міністерства внутрішніх справ у боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування, то рівень надходжень до бюджету та результати боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування не відповідали динаміці економічних зрушень, до яких прагла молода незалежна Україна. За 1996 рік до дохідної частини бюджету було мобілізовано лише 21,5 млрд. грн.

— Олександре Миколайовичу, а як змінилася ситуація після створення в жовтні 1996 року Державної податкової адміністрації України?

— Цей крок дозволив об’єднати в центральному виконавчому органі влади фіскальну та правоохоронну функції, мобілізувати воєдино сили для реальної протидії податковим злочинам. Ретроспективний погляд сьогодні дозволяє з упевненістю констатувати, що цей крок виявився виправданим. Згідно зі статистичними даними, за часи функціонування податкової міліції в системі органів Державної податкової служби надходження до зведеного бюджету держави зросли у 5,6 раза та становили у 2007 році 120,5 млрд. грн. Загалом система органів державної податкової служби, до складу якої входять підрозділи податкової міліції, останнім часом забезпечує щорічно близько 60% доходів усього зведеного бюджету країни.

Податкова міліція як структурний підрозділ ДПА України, починаючи з 1996 року викрила понад 90 тисяч злочинів у сфері оподаткування. Виявлено майже 30 тисяч фактів необґрунтованої заявки на відшкодування податку на додану вартість, при цьому не допустили втрат бюджету на суму близько 13 мільярдів гривень. Знешкоджено діяльність понад 40 тисяч підприємств з ознаками фіктивності та більше двох тисяч “конвертаційних центрів”, встановлено місцезнаходження 223 тисяч суб’єктів господарювання, які переховувалися від слідства через несплату податків.

— Такі результати стали можливими завдяки концентрації активності податкових служб під єдиним управлінням?

— Я б сказав, що ключем до успіху стала ретельно підготовлена, скоординована у просторі і часі взаємодія оперативних підрозділів податкової міліції з ревізорським апаратом та слідчими органами Державної податкової служби. У випадку відокремлення підрозділів податкової міліції від ДПА або передачі їхніх функцій до будь—якої іншої державної установи, чи то до МВС, чи до Міністерства фінансів, такі можливості взаємодії будуть втрачені. Водночас оперативники та слідчі стануть віддаленими від ревізорського апарату, що негативно вплине на якість документування злочинів, а з іншого боку, вони будуть позбавлені можливості здійснювати оперативно—аналітичну роботу з великими обсягами інформації фінансово—економічного змісту, яка щоденно обробляється в електронних базах даних ДПА України. Налагодження взаємодії між двома різними установами вимагатиме певного часу, призведе до збільшення документообігу та додаткових витрат бюджетних коштів, а деякі елементи взаємодії будуть втрачені назавжди. Водночас ефективна діяльність податкової міліції має суттєвий профілактичний вплив на суб’єктів господарювання та стимулює добровільну сплату податків.

На даний час податкова міліція — це невід’ємний орган єдиного організму. Позбавлення ДПА такого підрозділу або його функцій призведе до розбалансування всієї системи органів податкової служби та створить реальну загрозу невиконання бюджету. Є такий вислів: “Податки — це плата за суспільний мир”. Якщо це так, то необґрунтоване реформування податкових органів може поставити під сумнів виконання багатьох соціальних програм, не сприятиме зміцненню національної безпеки та оборони держави.

— Податкові слідчі — це доволі вузькі фахівці...

— Так, справді. До підслідності податкової міліції віднесені специфічні види злочинів, пов’язані з виконанням бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Ознаки цих злочинів переважно виявляються у ході документальних перевірок та оперативно—розшукових заходів, а їх розслідування є досить складним та потребує відповідної кваліфікації. У випадку передачі функцій податкової міліції до іншого органу, цей досвід буде розпорошено та втрачено.

Аналізуючи вірогідність можливих наслідків передачі функцій податкової міліції до інших державних установ, доцільно врахувати і те, що сучасна система органів Державної податкової служби складалася впродовж понад одинадцяти років з урахуванням суспільної думки та в результаті удосконалення великої кількості чинних законів України, відомчих нормативних актів, процедур і функцій структурних підрозділів державної податкової служби, відпрацювання порядку їх взаємодії, науково—методичного та інформаційно—аналітичного забезпечення їх діяльності. За цей час був напрацьований унікальний досвід оперативних працівників та слідчих податкової міліції, які спеціалізуються на викритті саме податкових злочинів.

— Ви, мабуть, вивчали досвід своїх закордонних колег. Яким шляхом організовані структури, які борються із податковими злочинами, у європейських державах?

— Переважна більшість розвинених країн світу використовують таку модель, при якій державні органи, що забезпечують надходження до бюджету країн, виконують як фіскальну, так і правоохоронну функції. Відомчі оперативні та слідчі підрозділи мають науково обґрунтовану програму дій, чітко визначені законом повноваження і правові форми діяльності.

Щодо досвіду Російської Федерації, який дехто намагається запропонувати для реформ, то наявні дані свідчать про те, що у 2002 році податкова поліція Росії виявила майже 24 тисячі злочинів. У 2003 році, після того, як Федеральну службу податкової поліції розформували, цей показник зменшився до 2,5 тисячі. І тільки через три роки російським правоохоронцям вдалося досягнути колишнього рівня боротьби із податковою злочинністю.

Чи має Україна час на подібні експерименти? Я думаю, що — ні.

Натомість країни з розвиненою податковою культурою, такі як Великобританія, Канада, Швейцарія, Нідерланди, Австралія та інші зберігають у складі податкових органів підрозділи з повноваженнями правоохоронних органів. Аналіз світового досвіду забезпечення функції попередження, розкриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування свідчить про те, що формування та робота підрозділів, які забезпечують таку функцію, залежить від історичних обставин та основних завдань держави на конкретний відрізок часу. Так, в разі превалювання карної функції за вчинення податкових злочинів такі підрозділи, як правило, підпорядковуються МВС, прокуратурі або іншим правоохоронним органам. У разі гуманізації кримінального законодавства, коли пріоритетом діяльності правоохоронного органу є стимулювання добровільної сплати податків, такі підрозділи входять до структури державних фіскальних органів.

— Вітчизняні законодавці намагаються упорядкувати вашу діяльність?

— Звичайно. В Україні, починаючи з 2004 року, у комітетах Верховної Ради було зареєстровано вісім законопроектів, якими передбачалися ті чи інші зміни до чинного законодавства. Причому усі — з метою ліквідації податкової міліції. Проте ці законодавчі ініціативи не знайшли підтримки в парламенті.

Водночас Президент України Віктор Ющенко 8 квітня нинішнього року видав Указ, яким введено в дію рішення Ради Національної безпеки та оборони України “Про хід реформування системи органів кримінальної юстиції та правоохоронних органів”. Положення Концепції передбачають реформи у напрямі дальшої демократизації, гуманізації, посилення прав і свобод людини відповідно до вимог міжнародних правових актів і зобов’язань держави перед європейським та світовим співтовариством. Тому, на нашу думку, рішення щодо реформування правоохоронних органів, в тому складі й податкової міліції ДПА України повинні бути ухвалені з урахуванням цього законодавчого акту.

Хотілося б наголосити: кожне рішення, яке стосується передачі або ліквідації чи реформування правоохоронного органу повинно ґрунтуватися на науковому підході та здоровому глузді. Хаотичне реформування, наприклад, податкової міліції без одночасного реформування інших правоохоронних органів та чинного законодавства, призведе до колапсу всієї системи боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування в Україні.

Олег ГАНСЬКИЙ