Україна vs Росія. Війна за золото почалася?

“Зараз цим питанням займаються мої юристи, свої коментарі я дам пізніше. Можу сказати лише одне — іде боротьба за олімпійську медаль. І в кожного свої методи”, — коротко сказала Дерюгіна.

Війна за олімпійське золото у художній гімнастиці почалася. І очевидно, що йтиме вона не тільки на спортивному килимі і залежатиме не завжди від майстерності гімнасток.

Ввечері 22 квітня з'явилась сенсаційна новина — Міжнародна федерація гімнастики (FIG) вирішила вжити санкції проти Ірини Дерюгіної, члена технічного комітету художньої гімнастики та тренера чинної чемпіонки світу Анни Безсонової.

Вирок

Спираючись на пропозиції дисциплінарної Комісії  Міжнародна федерація гімнастики “одностайно” вирішила:

— тимчасово усунути Дерюгіну від функцій члена техкому федерації та інших офіційних функцій в межах FIG негайно і до кінця поточного циклу  (31.12.2008)

— тимчасово усунути її від будь-якої майбутньої офіційної діяльності в межах FIG  до кінця циклу 2013-2016;

— тимчасово усунути Дерюгіну від участі в будь-якій офіційній події як Олімпійські Ігри,  інші спортивні ігри, світові чемпіонати, континентальні чемпіонати, фінал чемпіонату світу, серії чемпіонатів світу і всі міжнародні змагання, організовані FIG.

Крім того, в неї  забрано патент судді до кінця циклу 2013-2016.
Українські прими можуть залишитися на олімпіаді без тренера
Дерюгіна має право подати апеляцію проти цього рішення до Апеляційного Трибуналу міжнародної федерації гімнастики протягом 21 дня.

Причинами такого рішення стали порушення Дисциплінарного Кодексу FIG, Стаття 5, пункти 1, 4, 5, 7, 9 та 10:

пункт 1. Порушення Статуту, Регламенту, рішень та директив, написаних FIG;

пункт 4. Дискредитація іміджу гімнастики, FIG та її членів своєю поведінкою, словами та діями;

пункт 5. Неспортивна поведінка;

пункт 7. Вплив на хід і результати змагань у незаконній формі;

пункт 9. Образлива поведінка по відношенню до членів Федерації, гімнастів або офіційних осіб FIG;

пункт 10. Серйозна дискредитація гідності людини або групи людей у якій би то не було формі, особливо через колір їх шкіри, расу, фізичні або розумові недоліки, сексуальну, релігійну або етнічну приналежність, пише Газета по-українськи.

“Чемпіон” зателефонував Ірині Іванівні, щоб почути її коментар з приводу такого рішення  Міжнародної федерації гімнастики, втім вона вирішила поки бути небагатослівною.

— Зараз цим питанням займаються мої юристи, свої коментарі я дам пізніше. Можу сказати лише одне — іде боротьба за олімпійську медаль. І в кожного свої методи, — коротко сказала Дерюгіна.

Олімпійський рок Дерюгіних

Так вже склалося, що олімпійські сезони пов'язані зі скандалами навколо Дерюгіних.

У далекому 1992 українська школа опинилася в центрі скандалу через те, що росіяни спробували вибити зі складу збірної чемпіонку світу Оксану Скалдіну, замінивши її на росіянку, переможницю союзної першості Оксану Костіну.

Зрештою на Олімпіаду поїхали змагатися українки Тимошенко і Скалдіна, але росіяни і досі стверджують, що сталося це виключно через тиск українських тренерів.

У 1996 році розгорівся вже внутрішній скандал, коли мами провідних українських спортсменок Катерини Серебрянської та Олени Вітриченко заявили про тиск з боку Дерюгіних. Йшлося про те, хто поїде на олімпіаду в якості тренера. Виграли мами, але Любові Серебрянській той конфлікт коштував життя.

А Вітриченко скоро забула про конфлікт і тривалий час співпрацювала з Дерюгіними. У 1997 їй навіть вдалося стати чемпіонкою світу.

А в 2000 на турнірі в Сарагосі Олена стала лише 19-ою. Згідно з вироком FIG гімнастка стала жертвою заколоту, за який було покарано 6 суддів, зокрема, і Ірину Дерюгіну.

І ось нова Олімпіада,  і новий скандал. На цей раз явно україно-російський, адже саме ці країни претендують на золото в цій дисципліні, а стосунки Ірини Вінер та Ірини Дерюгіної давно перейшли в статус кровної війни.

Війна двох Ірин

Вперше вони зіткнулися в далекому 1981 році, коли учениця Вінер Венера Заріпова виграла у Дерюгіної турнір в Києві. Щоб витіснити Дерюгіну зі складу збірної на чемпіонат світу у Вінер звісно тоді сил не вистачило, але далі вона компенсувала це з лихвою.
Тим більше, що тепер Вінер була не просто тренером зі східної Азії, а дружиною російського олігарха Алішера Усманова. 

 Через два десятиліття вся художня гімнастика перетворилася на війну цих двох тренерів.

Саме учениці Вінер Аміна Заріпова та Яна Батиршина були головними конкурентками Катерини Серебрянської та Олени Вітриченко на Іграх в Атланті. Батиршина тоді з великим трудом протиснулася між українками і здобула срібло.

На олімпіаду в Сіднеї Вінер вже готувала свою “секретну зброю” Аліну Кабаєву. І не тільки.

Ставши  в кінці дев'яностих президентом техкому Міжнародної федерації гімнастики, Вінер вдалося добитися зміни правил в цьому виді спорту. Номінально це було зроблено для більшої об'єктивності в змаганнях, але після внесених змін настала ера гегемонії росіянок у художній гімнастиці.

Вони вигравали все. Навіть коли Кабаєва загубила обруч під час вирішальних змагань на Олімпіаді, їй вдалося отримати бронзу, а золото виграла ще одна росіянка Юлія Борсукова, яка досі не перемагала на жодному з великих турнірів.

Втім скоро росіянок чекала велика неприємність. Лідерів збірної Кабаєву і Чащину було дискваліфіковано за вживання допінгу. Кажуть, справу роздмухала Ірина Дерюгіна, яка на той час також увійшла до техкому. Крім того, відібрану у росіянок медаль першості чемпіонату світу отримала українка Тамара Єрофієва.

Рік простою не пройшов для росіянок дарма — Дерюгіна змогла вивести на перший план своїх юних грацій Анну Безсонову і Наталю Годунко. Чемпіонат світу Аня програла Аліні лише через те, що втратила м'яч. До того ж росіянок жахливо дратувало, що Аня, а не Кабаєва тепер стала улюбленицею глядачів.

Перед олімпіадою Дерюгіна здобула у Росії ще одну тактичну перемогу — вона відбила у Москви право на проведення чемпіонату Європи. Сталося це завдяки тому, що іспанський оператор “випадково” зняв, як Вінер після вправ неспортивно виховувала свою ученицю.

Росіяни вже навіть стали побоюватися, що їм не бачити другу поспіль олімпійську медаль. Але судді все ж віддали належне Кабаєвій за її досягнення в спорті. Другою стала Ірина Чащина, а третьою Анна Безсонова.

Наступне чотириріччя стало продовженням україно-російських чвар. Правда в ролі ображеної,  частіше виступала українська школа.

Часто українки вимушені були іти на відверті демарші, як от на турнірі Гран-прі в Ізраїлі, в зв'язку з “проросійським” суддівством.

“Схоже, змагаються не гімнастки, а судді!” — скаржилася Дерюгіна. А Вінер їй відповідала через інтерв'ю, що українка сама винна, бо перетворила українську гімнастику на випалену пустелю, де за Безсоновою і Годунко нікого немає.  
Втім все змінилося у вересні 2007 року, коли учениця Дерюгіної Анна Безсонова стала абсолютною чемпіонкою світу.

Ірина Вінер заявила про “шовіністичне” нищення її гімнасток, змову і що перемогу Безсонової пролобіював чи не сам Сергій Назарович Бубка.

Цього року на Кубок Дерюгіної росіянка привезла найсильніший склад збірної і зібрала все золото, крім чотирьох видів, які виграла Безсонова і які власне пішли у залік Кубка світу.

Повернувшись до Росії, Вінер заявила, що “судді просто побоялися віддати росіянкам все золото”.

“Ольга Капранова виграла Кубок Дерюгіної в багатоборстві, а третьою стала Женя Канаєва. З цим господарки ніяк не могли упокоритися і перед окремими вправами піддали суддів серйозному пресингові. Як компенсацію господарці килима Анні Безсоновій дали три перших місця у вправах із предметами. ...Можу сказати, що ні до чого гарного такі суддівські ігри не привели”, — заявила ображена росіянка.

Тоді ця фраза виглядала незавершеною. Але після дискваліфікації Дерюгіної, вона може бути одним з пояснень, за що ж покарали українку.

Хто правий, а хто винний в історії з Дерюгіною тепер вирішуватиме апеляційний трибунал. Але в будь-якому разі шлях Ганни Безсонової до олімпійського золота після цих подій суттєво ускладнився.

Анастасія БІЛА