Приборкувач надзвичайностей

Кінець/початок року — час традиційних підсумків. Зазвичай вони відбуваються під вибухи шампанського і петард. Наразі Україна проводжала 2008‑й і зустріла 2009 рік вибухами, що принесли численні людські жертви. 
— Цього разу вибух стався в Євпаторії. Як правило, така трагедія супроводжується значною кількістю жертв та історіями про дзвінки з-під завалів. Опісля МНС стверджує, що ті, хто був живий після вибуху — врятовані, ті, хто ні — загинули одразу. Пане міністре, наскільки це відповідає правді?

— Нагадаю, що порушено кримінальну справу, проводять розслідування причин цього вибуху. Окрім того, судмедекспертиза надала висновки щодо причин смерті кожного загиблого. Тож, за даними експертів, усі 27 осіб загинули від самого вибуху, а не від переохолодження чи отриманих травм. Свідками дій рятувальників були журналісти, які мали всі можливості показати реальну картину події та всю хронологію робіт. Ще раз наголошую: в Євпаторії ми врятували всіх, кого можна було врятувати.
— Яка, крок за кроком, тактика дій рятувальників з моменту виникнення подібної надзвичайної ситуації (далі — НС) і до початку розбирання завалів? 
— Негайно після отримання інформації про НС до місця події їдуть рятувальники, які перебувають найближче. Перші підрозділи МНС прибувають у середньому через 10—15 хвилин (у Євпаторії через 10 хвилин уже почали рятувати людей). Розпочинається розвідка, пошук та порятунок постраждалих. До місця події також прибувають водо-, газо‑ та енергослужби, які здійснюють відповідні відключення, та швидка медична допомога. Одночасно з порятунком людей евакуюють мешканців із району надзвичайної ситуації — тут наші працівники взаємодіють із підрозділами МВС. Створюють штаб із ліквідації НС, ухвалюють рішення, чи необхідно залучати додаткові сили та засоби, спеціальну техніку. За потреби, починає працювати спеціальна урядова комісія з розслідування причин НС. 
—  Значна частина нашого житлового фонду вже давно потребує капітального ремонту. Чи не час продумати якусь програму з формування спецбригад при МНС для швидкого реагування? 
— У МНС є спеціальні рятувальні загони швидкого реагування. Інша річ, що вони потребують суттєвого матеріально-технічного онов­лення, а це вже проблема бюджетного фінансування. Та навіть за подібних умов наші рятувальники працюють на межі можливого, постійно ризикуючи своїм життям. І приклад у Євпаторії засвідчує: рятувальні служби спрацювали, не побоюся цього слова, на “відмінно”: операцію провели в рекордний термін, практично за добу вручну розібрали завали. Для порівняння: в Дніпропетровську такий самий завал розбирали два тижні.
—  Новорічні свята відзначилися кількома вибухами газових пристроїв. Чи можна запобігти таким трагедіям? 
— Донедавна за безпеку системи постачання газу в будинки ніхто не відповідав. Лише в 2008 році Міністерство ЖКГ створило спеціальну інспекцію, а ми наполягли, щоб ця інспекція відповідала і за газове господарство в будинку та реєструвала аварійні споруди. Також люди самі мають зрозуміти: наша безпека — в наших руках! Якщо проаналізувати трагічні випадки, пов’язані з вибухами газу, що сталися з початку року, то картина невтішна: головна причина — людська недбалість: необережне поводження з газом, порушення правил безпеки під час експлуатації газових приладів…
— У попередніх випадках, після вибухів у будинках, завжди довго вирішували долю вцілілих квартир — руйнувати чи залишати. Яка роль тут належить МНС і наскільки голос міністерства вагомий? 
— Якраз у Євпаторії рішення відселити людей уряд України ухвалив оперативно — за лічені дні мешканці і зруйнованих, і вцілілих під’їздів уже отримали нове житло. Комісія, яка вивчала доцільність відселення, врахувала й позицію МНС. Я як міністр наполягав, аби всіх жителів відселили — адже після зруйнування майже половини будинку решта його помешкань можуть бути ненадійними. Окрім того, спрацьовує і психологічний чинник: люди після пережитого жаху просто боялися повертатись у свої квартири.

— Які прогнози аналітиків МНС щодо частоти виникнення подібних ситуацій у найближчі роки? 
— Якщо поглянути на карту вибухів газу в побуті, то відразу впадає у вічі: сумними “рекордсменами” є Дніпропетровська та Львівська області. Значну кількість пожеж і вибухів щороку реєструють у Донецькій та Луганській областях. За прогнозами наших фахівців, зростають ризики виникнення аварій на системах життєзабезпечення та електроенергетичних мережах на Півдні й Сході країни. На моє переконання, в областях, де місцева влада працює ефективніше і проводить реформи ЖКГ, трагедій, пов’язаних із вибухами газу в побуті, значно менше, а то й узагалі немає. Скажімо, протягом 1997—2008 років Волинську, Рівненську, Полтавську, Черкаську, Кіровоградську області такі НС взагалі оминули.
— Пане міністре, минулий рік начебто поставив крапку у Новобогданівській трагедії… 
—  Не має аналогів, бо ні в кого не було такої халепи? 
— Халепи бувають, та ще й які. Позаторік дуже серйозний вибух пролунав в Албанії, в Росії таке було… 
—  А на Заході? 
— Ні, на Заході такого масштабу не буває. Коли в травні 2004 року стався цей трагічний випадок, МНС отримало багато пропозицій від фірм з Ізраїлю, України, Франції, що працюють із вибуховими речовинами. Найменші суми, які просили, — 400—500 млн. долларов, а термін виконання обіцяли — понад п’ять років. Ми впоралися з цим повністю своїми силами. За 40 млн грн. З них на 24 млн закупили важкої техніки, яка залишається працювати й надалі. Зібрали й утилізували близько 35600 т боєприпасів, з них 9300 т — контрольованим підривом. Це героїчна робота наших людей, бо 20% снарядів були другої категорії. Тобто найменший поштовх міг спричинити вибух.
—  …Троє людей загинули. 
— Так, ця трагедія сталася у 2007 році. Це надзвичайно небезпечна професія: піротехнік, як і сапер помиляється тільки один раз. Усіх наших піротехніків, які пройшли через Новобогданівку, було від­значено відомчими нагородами. Загалом, 78 рятувальників отримали державні нагороди, всі інші — медаль “За розмінування”, запроваджену торік. Не всі ж працюють за гроші… 
— - До речі, а які це гроші? 
— Скажу лише, що мені вдалося збільшити зарплату в кілька разів за рахунок внутрішніх резервів. Це зроблено саме для тих людей, які безпосередньо працюють з вибухонебезпечними матеріалами.
— Що робиться для того, щоб Новобогданівка ніколи не повторилася?
— Рецепт загалом простий: треба, щоб не було надлишкової зброї. Просто утилізувати — й усе. Та головне — передбачити на це гроші в бюджеті.
— Чи не зашкодить світова криза будівництву нового укриття в Чорнобилі? 
— 15 грудня минулого року в Лондоні відбулося чергове засідання Ради країн-донорів Чорнобильського Фонду “Укриття” та Рахунку ядерної безпеки, на яких я очолював нашу делегацію. Україна отримала підтвердження, що незважаючи на кризу, фінансування чорнобильських проектів буде здійснено у повному обсязі. Тож коштів у нас вистачає до 2010 року. Ми спокійно можемо завершити проектувальні роботи й почати будівництво нового безпечного конфайменту.
— Ваш попередник казав, що за його часів МНС домовилося про дешеві російські гелікоптери, а ви тепер купуєте дорогі... Це правда?
— Моя концепція така: коли мова йде про безпеку, техніка має бути найсучаснішою. От збираються фахівці, виписують технічні умови тендера. Ми можемо купити вертоліт, у якого швидкість 100 км на годину, і він бере двох пасажирів. А можемо купити зі швидкістю 275 км, який бере десятьох пасажирів. Безумовно, це різна ціна й різна концепція. В тендері перемогла відома компанія “Єврокоптер”. У нас будуть гелікоптери з дальністю польоту до 600 км, які вміщають десять людей. Вони вже обладнані медичною апаратурою та рятувальною технікою. 
— Регулярно ООН публікує доповіді про глобальне потепління, брак води та харчів. Хтось у нас готується до таких ситуацій?
— З 2002 року ми разом з Мінприроди, Мінекономіки та Академією наук готуємо національні доповіді про стан техногенної та природної безпеки. МНС уже фактично завершило переговори зі Світовим банком щодо відкриття кредитної лінії в розмірі до $500 млн терміном на 30 років із мінімальною відсотковою ставкою. Це — на випадок масштабних надзвичайних ситуацій. 
— Якщо щось? 
— Так. Раптом щось — протягом 24 годин після того, як уряд визначить, що це — надзвичайна ситуація і ми потребуємо допомоги, Світовий банк надасть кредит. Звісно, краще, щоб у нас нічого поганого в країні не ставалося, але з можливістю отримання кредиту ми будемо почуватися впевненіше.
— Чи правда, що в Києві майже немає техніки, яка в разі пожежі зможе впоратися з вогнем вище 16-го поверху? 
— Ні, в нас багато машин, які тягнуть вище 60 метрів (20 поверхів — Ред.), є одна, яка може дістатися на 92 метри (31 поверх — Ред.). Коли ми говоримо про пожежу на високих поверхах, машина і довжина драбини в цьому випадку — не найголовніше. Тут більше питань до облаштування будинку — має бути гелікоптерний майданчик на даху, сучасні системи пожежогасіння. Також цей будинок мають зводити з найсучасніших матеріалів, які не підтримують процесу горіння. Особливо це стосується сходів.

— Але ж й МНС, зокрема, видає дозволи на будівництво...
— Так, у нас є доступ до цього процесу. Та провідну роль тут відіграє Мінрегіонбуд. Ви ж розумієте, що є адекватні забудовники, і їх більшість, а бувають і протилежні випадки, коли подають до суду на інспекторів і виграють справу. Виходить, що пожежний інспектор не має права забороняти будівництво, навіть якщо там і є порушення. Проте люди, які заселяються в новобудови, теж мають дбати про власну безпеку. 
—  Ви кажете про пожежних інспекторів. Ваші попередники звинувачували один одного в існуванні вертикалі передачі хабарів нагору… 
— Я не коментую дій своїх попередників. Я працюю. Може, колись, на пенсії, писатиму мемуари… А якщо в когось є підстави для звинувачень, то треба звертатися до суду. Є компетентні органи — СБУ, прокуратура, — це їх справа, розбиратися. Щодо хабарів. На жаль, проблема хабарництва серед інспекторів є. Наразі ми впорядкували систему пожежних перевірок: особливо небезпечні об'єкти перевіряють раз на рік, небезпечні об’єкти — раз на три роки, всі інші — раз на п’ять років. Тепер інспектор просто не має права часто з’являтися з перевірками на об’єкти, які не становлять потенційної небезпеки.

Анатолій БОНДАРЕНКО

Олена ЧЕКАН

Анна БАБІНЕЦЬ