Особливості української кризи

Незважаючи на подібні тенденції в інших країнах — зростання безробіття, зниження споживчого попиту, іпотечну катастрофу, — є і свої, вітчизняні особливості

Особливість перша

У часи фінансових криз дефіцитом стає готівка, особливо у випадках, коли вона хоча б чимось забезпечена, тобто за низької інфляції та високого рейтингу довіри до держави як всередині країни, так і з боку закордонних партнерів. Однак, незважаючи на феноменально низький рейтинг довіри до своїх уряду, парламенту, Президента, високий рівень інфляції та підвищений попит на готівку, — українці довіряють національній валюті. За даними НБУ, загальний обсяг відкритих депозитів у січні—серпні 2008 року зріс на 20,2% — до 336,6 млрд грн (юридичних осіб — на 16,4% — до 134,6 млрд грн, населення — на 22,8% — до 202 млрд грн). Тільки в жовтні 2008 року обсяги депозитів дещо зменшилися порівняно з попереднім місяцем — на 2,7%. Більше того, МВФ надав Україні стабілізаційний кредит у момент, коли всі рейтингові агентства знизили кредитний рейтинг для України. Ну як тут не повірити у свою винятковість?..

Особливість друга

Незважаючи на зменшення обсягів споживчого кредитування та зменшення прибутків населення, спостерігається дуже незначне падіння цін на товари та незначне гальмування росту цін на продукти харчування, при цьому ціни на послуги — зростають.

Особливість третя

У період, коли на світовому ринку триває процес обвального падіння цін на енергоносії, в Україні дорожчають послуги ЖКГ та транспортні перевезення у муніципальному транспорті. Головне пояснення цього процесу — збільшення вартості енергоносіїв! Пісня, звичайно, солодка, але ж куди дивляться Кабмін та АМКУ?

Особливість четверта

На відміну від країн Заходу, де вся готівка “на руках” і в незначних кількостях, в Україні, незважаючи на всі намагання запровадити поголовну “банківсько-карткову” систему, “кешу” значно більше, а отже, є що витрачати. Як наслідок — зростає імпорт. Рятуємо економіку Заходу за свій рахунок?..

Особливість п’ята

Конвертованість (тут мається на увазі можливість перевести рідні “тугрики” в “єдині європейські” чи “американські”) фактично ніяк не залежить ні від її реальної забезпеченості (товарами/послугами/золотовалютними запасами), а регулюється швидше PR—технологіями. Якщо НБУ заборонить на тиждень знімати депозити і зменшить валютні інтервенції — гривня девальвується за цей тиждень на 20—30%, якщо ж пролунають повідомлення у ЗМІ про отримання кредиту від МВФ — ревальвується з такою ж швидкістю, але вже на 10—15%... Виходить практично Форекс в домашніх умовах...

Особливість шоста

За зростаючого безробіття, зменшення прибутків населення, зменшення споживчого попиту на всі групи товарів — наш уряд ні сіло ні впало вирішує підтримати вітчизняну легку промисловість і запроваджує заборону на імпорт товарів second hand. При цьому не береться до уваги ні той простий факт, що це товари різних цінових та якісних груп і в жодному разі не є конкурентами, і не враховується те, що місцева промисловість уже дуже давно банально не в змозі задовольнити попит. До того ж, в умовах кризи навіть кредит на розвиток виробництва жодне підприємство не зможе отримати! Пропоную заборонити ввіз чорної ікри з метою відновлення популяції осетрів у Дніпрі! А раптом заведуться?

Особливість сьома

У період, коли практично на всіх банках позначилася криза ліквідності, а промпідприємства відправляють працівників у відпустки за власний рахунок, коли “затоварка” на складах металургів вимірюється вже обсягами кількамісячних норм виробітку, — 4,5 млрд долл (перший транш стабілізаційного кредиту МВФ) лежить без діла.

А до чого тут інфляція? А до того, що у ситуації подальших звільнень та заморожувань на нинішньому рівні базових соціальних стандартів (прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати), зменшення обсягів додаткових стимулюючих виплат (премій, доплат за терміновість/складність роботи тощо), — ціни на товари та послуги можуть не лише припинити зростати, а й почати зменшуватися. Причому це відбудеться, швидше за все, незабаром: наприкінці листопада — початку грудня.

Виникає певний парадокс: на фоні девальвації гривні відносно долара і євро падатимуть ціни. У результаті, уряд може заявити: ми зупинили інфляцію. Як кажуть, немає злого, щоб на добре не вийшло.

Доки триватиме цей процес? Швидше за все, до перших виплат допомоги безробітним та інших соціальних виплат взимку та навесні 2009 року. Тоді зменшення надходжень до бюджету внаслідок збільшення кількості непрацюючих підприємств та зменшення експорту, та й імпорту, при збільшенні видатків на “соціалку” (щороку в Україні виходить на пенсію близько 600 000 осіб, плюс — очікувані 500 000 безробітних) змусять запрацювати друкарський станок.

Чи можливий інший перебіг подій? Так, можливий. Проте для цього потрібен

скоординований план з антикризових дій. Наразі навряд чи хтось може передбачити, коли він з’явиться і який уряд його реалізовуватиме.

Юрій ГАВРИЛЕЧКО