Слизькі кути

Як зазначав прес-секретар “Татнефти” Рустам Рафіков, про що повідомляло агентство Рейтер, поставки вуглеводнів на НПЗ прямо залежать від уладнання корпоративного конфлікту. Якщо так, то НПЗ нічого не загрожує, бо український уряд визнав факт рейдерського захоплення на НПЗ. Але це не гарантує, що 18-відсотковий пакет акцій, які у травні нібито списали з рахунків дружніх “Татнефти” компаній “Амруз” (Швейцарія) і “Сіагруп” (США) на користь НАК “Нафтогаз України”, не стануть яблуком розбрату між акціонерами надалі. Чи дійдуть згоди конфліктуючі сторони і на яких умовах — запитання не риторичне, бо справа не в Іванові та Сидорові, які чубляться за пост голови правління компанії, а в боротьбі за схеми постачання сировини й реалізації нафтопродуктів.

Цей конфлікт уже висвітлив, м’яко кажучи, загрозливе фінансове становище на Кременчуцькому НПЗ, до якого мають безпосереднє відношення і операції з давальницькою сировиною, і посередники. Нагадаю: “Укртатнафта” завершила третій квартал зі збитком у 139,7 мільйона гривень. Мова, втім, уже не про збитки, а загрозу простою Кременчуцького НПЗ, за що можуть розплатитися споживачі на автозаправках. Адже наявної в заводу сировини вистачало, за деякими даними, приблизно на два тижні роботи, і хтозна, чи вийде закупити нафту українського видобутку на аукціонах, де на неї розраховують і інші. Затяжний конфлікт на “Укртатнафті” став давно додатковим чинником утворення певного дефіциту нафтопродуктів на ринку.

Нагадаю, ані російська “Татнефть”, ані уряд Татарстану не визнали травневого “списання акцій”, а Президент Віктор Ющенко не погодився з передачею держпакета “Укртатнафти” в управління Фонду держмайна, зупинивши дію відповідної постанови Кабміну. Уряд Татарстану, як на мене, поціляв у десятку, заявляючи, що, скориставшись політичною ситуацією, дехто хоче встановити контроль над “Укртатнафтою”, не гребуючи силовими діями. Утім, важливо інше. Будь-які прояви дефіциту нафтопродуктів особливо небезпечні зараз, коли їх вартість, усупереч осіннім традиціям, і без того зростає. Середні роздрібні ціни на всі види нафтопродуктів зросли на 3,7 відсотка. (За даними моніторингу компанії UPECO, з 22 по 26 жовтня вартість бензину А-76/80 зросла з 3,89 до 4,16 гривні за літр, бензину А-92 — з 4,33 до 4,41 гривні, бензину А-95 — з 4,68 до 4,76 гривні, дизпалива — з 4,19 до 4,38.) Динаміка гуртових цін на ринку вказує, що тенденція до подорожчання пального зберігатиметься і надалі. Попит на пальне напередодні зими природно вщухає, але сподіваного з цієї причини сповільнення цін на ринку може й не статися, бо через додатковий чинник “суворого режиму” поставок (і ціноутворення) на ринку нафтопродуктів зменшиться їх пропозиція. Поза тим слід пам’ятати, що припиняти поставки сировини для компаній, пов’язаних з “Татнефтью”, означало б відмовлятися від дуже прибуткових схем бізнесу і втягування в судові процеси, тож, цілком імовірно, чергову хвилю адреналіну акціонери спровокували штучно.

Якщо уряд визнає на “Укртатнафті” рейдерський напад, то логічно думати, що він не бореться з таким брутальним явищем, попри створений при ньому антирейдерський комітет. Це доводять і свіжі акції фармацевтів. Дійшло до того, що Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод у Києві зупинив лінію з виробництва сиропів, державні фармпідприємства вже погрожують страйком. Директор Асоціації фармпідприємств Олена Алексєєва упевнена, що в такий спосіб невідомі особи витісняють з ринку лікарські засоби, виготовлені вітчизняними підприємствами. І на повному серйозі застерігає від зупинки виробництва ліків. А для міністра охорони здоров’я Юрія Гайдаєва зазіхання на права виробників — нібито новина. Він заспокоює: мовляв, до зупинки виробництва не дійде. Може, його це не обходить? Адже серед тижня він більше переймався скасуванням з наступного місяця обмежень на використання генетично модифікованих продуктів, з чим, кажуть, і виступив на урядовому засіданні.

Взагалі впевненість наших міністрів, яка, на жаль, не має нічого спільного з реаліями, іноді ошелешує. Міністр фінансів ще недавно запевняв, що після виборів споживчий ринок чекає обвал цін. Однак ціни не обвалилися, а злетіли. І тепер на часі покласти під язика валідол, про який, схоже, всім варто подбати заздалегідь. Адже на фармацевтичному ринку продукція вітчизняних виробників сягає 70 відсотків. Навіть тимчасова зупинка виробництва ліків може спричинити їх дефіцит, а споживання фармпрепаратів іноземного виробництва так ударить по кишенях українців, що вони працюватимуть здебільшого на ліки. Це подумалося, коли слухав телетрансляцію із засідання уряду.

Прем’єр-міністр Віктор Янукович невдоволений високими цінами на олію і вимагає заборонити її експорт. Споживачів це влаштовує, а виробників пригнічує, адже тоді їм доведеться припинити закупівлю сировини, про що я вже писала в попередньому балансі. Це означає, підтверджують експерти, що невдовзі ми матимемо ще більший дефіцит олії та черговий виток її здорожчання. А шроту може не виявитися — за нинішніх цін на соняшникове насіння (до 800 доларів за тонну) його вивозитимуть, незважаючи на захмарне мито. Тож, зрештою, і радість споживача буде тимчасовою. Навіть глухі кути бувають слизькі.

Радісні новини тижня зринали і зникали у свідомості притьмом, як міражі. Увечері нас запевняли у відмові держави підвищувати тарифи, які вона регулює, а вранці повідомляли про намір ДК “Газ України” ініціювати їх підвищення, бо треба подбати про розвиток розподільчих газових мереж. Осінь. Слизько.

Людмила НІКІТЮК