Борсання в павутинні, або Про гірку долю ЩЕМЗу

Минуло понад три роки, відколи акціонерне товариство “Щорський електромеханічний завод” визнано банкрутом. Спочатку так званий “борговий портфель” підприємства виглядав наступним чином: банку “Приватінвест” — 217,9 тис. грн., податковій інспекції — 432,7 тис, Фонду соцстраху на випадок безробіття — 43 тис, Фонду соцстраху від нещасних випадків на виробництві — 6,9 тис, Пенсійному фонду — 251,3 тис, по зарплаті — 649,2 тис, інші борги — 98,2 тис. Загалом -1,7 млн. грн. Відповідно до чинного законодавства відбулися збори кредиторів, на яких було обрано членів комітету кредиторів. (Цей орган здійснює загальне керівництво та нагляд за процедурою банкрутства). Арбітражним керуючим (ліквідатором) став — О.Ю. Барбаров. Відразу слід сказати, що ліквідатор — це не державний службовець. Це — звичайний СПД (суб'єкт підприємницької діяльності), який має ліцензію на здійснення операцій, пов'язаних з процедурою банкрутства. Фактично він є бізнесменом, якого держава наймає для виконання певної роботи. Щодо участі у роботі комітету райради чи райдержадміністрації, то згідно з чинним законодавством це право (з можливістю дорадчого голосу) має лиш представник органу місцевого самоврядування (тобто райради). Власне комітет кредиторів складається лише з трьох юридичних осіб — районної податкової інспекції (433 голоси), районного управління Пенсійного фонду (251 голос) і ВАТ “Облтеплокомуненерго” (63 голоси).

Отже, минуло понад три роки. За цей час було продано базу відпочинку на березі річки Снов (яку попередньо невідомі доброзичливці розікрали, бо там не було сторожа), будівельну базу заводу, під'їзну залізничну колію, обладнання котельні і два ангари. Стосовно реалізації рухомого майна, то достовірної інформації нема. З самого початку увесь майновий комплекс колишнього ВАТ “ЩЕМЗ” було оцінено в суму понад чотири мільйони гривень. Як для колишнього підприємства військово-промислового комплексу — начебто й небагато. Але відразу постала дивна ситуація, коли покупців на цей об'єкт начебто не могли знайти. Оголошувалися аукціони, які через відсутність учасників закінчувалися нічим, експерти тричі (!) проводили експертну оцінку майна, вартість якого ставала все меншою і меншою. Гроші від реалізації частини об'єктів та обладнання йшли на утримання апарату, котрий безпосередньо займався справою банкрутства (Олександр Барбаров, Іван Піскунов, Раїса Шумська), на оплату послуг експертів (скажімо, за експертну оцінку товарна біржа “Соціум” з Чернігова запросила 20 тис. грн.) та на організацію аукціонів. А борги перед кредиторами гасилися дуже повільно. Для прикладу — станом на 1 лютого 2008 р. заборгованість по зарплаті перед колишніми працівниками складала 540,5 тис. грн. Тобто за три роки зменшилася заледве на сто тисяч. Такими темпами з людьми розрахуються в кращому випадку років через 15-20, коли ті гроші, напевно, з'їсть інфляція.

Подібний стан справ не міг не викликати негативного резонансу, тим більше, що обурені громадяни дуже часто зверталися зі скаргами до різноманітних інстанцій. І лише коли кипіння народного обурення явно перейшло межу, наприкінці минулого року нарешті з'явилася ініціатива замінити на посаді ліквідатора Олександра Барбарова іншою людиною. Питання розглянув Господарський суд Чернігівської області, яким 21 лютого було ухвалене рішення — припинити повноваження ліквідатора заводу О.Ю. Барбарова, зобов'язавши його у 15-денний термін за актом передати печатку, документацію, грошові кошти, майнові активи. Перебіг судового процесу справив на деяких спостерігачів незабутнє враження. Як розповіла присутня на засіданні 1-ий заступник голови райдержадміністрації Л.Г. Удод, слухаючи виступ представника щорських податківців Віталія Кусого, складно було зрозуміти, що саме він пропонує: відсторонити Барбарова від справ чи дати йому медаль? (Хоча позиція Віталія Кусого явно вписувалася в контекст попередньої поведінки податкової служби, яка не один рік спостерігала за тим, як триває ліквідаційна процедура колишнього ВАТ “ЩЕМЗ”, і не вжила дієвих заходів для поліпшення ситуації). А сам Барбаров на суд просто не з'явився. Таке ставлення до органу правосуддя цілком узгоджується з практикою роботи цієї людини на посаді ліквідатора. Коли проводилися засідання комітету кредиторів, О.Барбаров повідомляв про це райраду хвилин за 10-15 до початку, а представнику райдержадміністрації взагалі міг не дозволити бути присутнім. Можливо, на цих засіданнях не хотіли присутності зайвої пари вух?

Після судового рішення у Щорсі на базі заводу відбулося засідання комітету кредиторів. У заході взяли участь керівник обласного сектора з питань банкрутства А.П. Рідзель, новий арбітражний керуючий СМ. Рязанова і представник депутатської комісії райради В.Л. Платонов. Члени комітету обговорили і вирішили ряд організаційних питань. Представляючи С.М. Рязанову, А.П. Рідзель розповів, що вона відомий фахівець у своїй сфері, на її рахунку не один десяток доведених до логічного завершення справ, зокрема, процес санації державного науково-дослідного підприємства мікробіології в Чернігові, ліквідаційна процедура заводу “Прилукитваринмаш” тощо. Надалі представник ДПІ В.Кусий запропонував зняти з розгляду перший пункт порядку денного — про необхідність зобов'язати О.Барбарова надати письмовий звіт про хід ліквідаційної процедури за весь період його керування. Також за пропозицією В.Кусого було перенесено розгляд питання про скликання загальних зборів кредиторів. На додачу до цього В.Кусий заявив, що районне керівництво зацікавлене в тому, аби на виробничих площах заводу продовжувало свою діяльність ТОВ “Техсервіс” (директор — О.А. Єременко). Щоправда, прізвищ зацікавлених районних керівників він не вточнив. Депутат райради В.Л. Платонов закликав податківця утриматися від подібних декларацій, адже його на це ніхто не уповноважував (принаймні, у письмовій формі).

Комітет кредиторів ухвалив рішення заборонити О.Барбарову реалізацію прохідної заводу. (Ця двоповерхова будівля була оцінена в 72 тис. грн.). На засіданні констатували, що практично відсутня інформація про залишок майна, про наявність грошей на рахунках. Відколи суд ухвалив припинити повноваження О.Барбарова, начебто звільнилися І.Піскунов та Р.Шумська, тож персоналу для допомоги новому ліквідатору не було в наявності. Взагалі, висловлювалися сумніви, що вдасться добитися від О.Барбарова належного звіту. Точно назвали лише одну цифру: 5 тисяч гривень на місяць сплачує за оренду цехів ТОВ “Техсервіс”. (До речі, В.Кусий запропонував збільшити розмір орендної плати для цієї комерційної структури).

... Минули лічені дні після засідання комітету кредиторів, як до Щорса надійшла звістка: О.Барбаров подав апеляцію на рішення Господарського суду Чернігівської області про припинення його повноважень як ліквідатора колишнього ВАТ “ЩЕМЗ”. Тобто ситуація зараз фактично заморожена на невизначений термін. Схоже, О.Барбарову сподобалося керувати процесом банкрутства електромеханічного заводу в Щорсі. А доки тривають усі вищенаведені юридичні баталії, на території підприємства діє ТОВ “Техсервіс”. Його колектив — близько дев'яноста осіб. У переліку виробів, що виходять з цехів, є і продукція металообробки.

Загальне враження від історії з банкрутством колись найбільшого підприємства Щорсівщини таке: завод неначе обплутаний сіткою павутиння, вибратися з якої вже навряд чи вдасться. Ймовірно, такий стан речей вигідний тому колу осіб, що мають намір придбати решту майнових активів якомога дешевше.

Олег МІРОШНИЧЕНКО