Чорна дірка під прозорим куполом

Несподіване пожвавлення, з яким народні депутати України після місяців бездіяльності взялися, нарешті, за працю, неабияк розчарувало економічних експертів: робота нардепів нині забезпечує лише ... діяльність цих самих всенародно обраних персон. “УМ” вирішила з’ясувати, які законопроекти при цьому залишаються у тіні і які галузі найбільше від цього потерпають.

Світлим промінчиком останніх тижнів можна вважати хіба що ухвалення закону про акціонерні товариства. “Всі інші документи, за які голосувала Верховна Рада, — політичні і тому не мають безпосереднього впливу на економіку”, — сказав “УМ” експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Утім і довгоочікуваний закон про акціонерні товариства аналітики вважають неякісним — він не передбачає достатнього захисту прав міноритарних акціонерів і працює лише на інтереси великого бізнесу. Це, звичайно, краще, ніж нічого, але...

Державні мужі досі не знайшли часу, аби внести поправки до Держбюджету—2008. Через інфляцію країна заробила дещо більше, ніж раніше планувалося, і нині треба вирішити найдражливіше питання — як поділити ці гроші? Грубо кажучи, пустити їх на інвестиції чи на споживання. Обидва варіанти мають свої плюси, мінуси та підводні камені. Депутатський корпус, схоже, остаточно заблукав поміж них.

Уже понад тиждень у шухлядах Ради лежить Бюджет—2009. Оскільки, за висновками аналітиків, документ не безгрішний — нині саме час проаналізувати його, внести необхідні поправки. Але, схоже, депутати, мов студенти, органічно не можуть робити свою справу вчасно і знову ухвалюватимуть державний кошторис за межею дедлайну.

У країні на невизначений час “зависла” друга частина пенсійної реформи — перехід на персональні соціальні рахунки. “Пенсійний фонд — анахронізм, він не може виконувати своє завдання, — пояснив свою думку директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. — Ми тупцюємо на місці вже шість років. Хоча за цей час проведено величезну роботу, є напрацювання, нині реформа знову стоїть”.

Уваги депутатів сподіваються люди в білих халатах і їхні пацієнти: вже підготовлено пакет пропозицій про запровадження страхової медицини. Нардепи досі ігнорують проблему, хоча й розуміють, що інакше проблему жалюгідного стану неелітних та невідомчих лікарень не розв’яжеш.

В архівах будинку під куполом зберігаються кілька варіантів податкового кодексу. Кожен із них має велику кількість недоліків. Коли ж як не зараз, перед початком нового року, опрацювати їх і видати на—гора єдиний документ? “Потрібно створити не збірку законів, як це пропонують автори, а цілісну концепцію, податкову ідеологію, уніфікувати норми й вимоги, спростити роботу бухгалтерів і не провокувати їх на помилки”, — каже Олександр Жолудь.

Звести воєдино вимоги нормативних актів, які дуже часто протирічать один одному, щоправда, не обіцяла жодна політична сила, готуючись до виборів. Але така ситуація, коли одночасно і “можна”, і “не можна”, вважають експерти, гальмує розвиток виробництва та підігріває тіньовий ринок. У секретаріаті ВР зареєстровані пропозиції на цю тему, але до такої рутини руки 450 щасливчиків ще не дійшли. Можна згадати ще й про реформу місцевого самоврядування, якою займаються з 2004 року — без жодного результату, багато інших проблем. “Я переконаний, що вони залишатимуться нерозв’язаними, — сумно резюмував Олег Соскін. — Нинішня Верховна Рада нездатна зрушити їх з місця”.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ