Коломойського позбавляють супер-зброї

З іншого боку, вона зробила несправедливість додаткової емісії “Дніпроенерго” своїм виборчим гаслом, під яким тепер, можливо, й без її згоди, діють окремі ФПГ та міністри її кабінету.

Днями Державна комісія з коштовних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) анулювала ліцензію на здійснення діяльності по веденню реєстрів великому реєстраторові ВАТ “Фінансова компанія “Укрнафтогаз”.

Це менш за все нагадує рутинну процедуру, що здійснюється контролюючим органом — “Укрнафтогаз” веде реєстри ледь не половини підприємств української енергетики. Серед клієнтів цієї компанії — більш ніж 150 підприємств, зокрема, “Нафтогаз України”, “Укртатнафта”, “Укрнафта”, “Центренерго”, “Дніпроенерго”, “Донбасенерго”, “Київенерго”, “Дніпрообленерго” й ін.

“Вони порушили положення про порядок ведення діяльності реєстратора, відмовляючись від перереєстрації, тому що клієнт не заплатив”, — пояснив агентству “Інтерфакс-Україна” причину рішення член комісії Сергій Відлюдько у вівторок.

У “Укрнафтогазі” відзначили, що компанія продовжує працювати у звичайному режимі, і виразили впевненість, що рішення ДКЦПФР не набуде чинності.

Діяльність компанії неодноразово критикувалася представниками влади й рядом акціонерів. У той же час спроби ДКЦПФР позбавити її ліцензії, що вживали раніше, завершувалися безрезультатно: реєстратор у суді відстоював свою правоту.

Ключ до володіння енергетикою

Позбавлення ліцензії може загрожувати загостренням суперечок, що точаться навколо стосунків “Укрнафтогазу” із кількома своїми найвідомішими клієнтами, до числа яких, зокрема, входить “Дніпроенерго”. За нього наразі змагаються структури компанії СКМ Ріната Ахметова і групи “Приват” Ігоря Коломойського. Також, можливо зміняться перспективи “Укртатнафти”, навколо якої розгорівся міжнародний рейдерський конфлікт за участю того ж “Привату”.

В обох випадках саме дії “Укрнафтогазу”, в якості реєстратора, дали можливість “Привату” або “перетягнути” на себе певну частку акцій, або перешкодити зробити це іншим, що дають можливість впливу на компанію.

В суперечці навколо “Укртатнафти” саме “Укрнафтогаз” наприкінці весни 2007 року перевів на рахунки “Нафтогазу України” близько 18% акцій останньої, хоча спір між цими двома компаніями з приводу законності ведення реєстру цим реєстратором тягнеться ще з 2005 року.

Якщо зважити на те, що “Укранфтогаз” вважається афільованою з структурою групи “Приват” (як стверджують численні джерела, саме вони у 2004 році отримали контроль над цією компанією), то виходить, що утримуючи у себе реєстри значної кількості енергетичних компаній, власник компанії-реєстратора отримує можливість впливати на всіх своїх клієнтів.

Характерно, що після інциденту з “Укртатнафтою” попередній Кабмін Віктора Януковича сповістив про свої наміри відмовитися від реєстраторських послуг “Укрнафтогазу”, і наприкінці листопада минулого 2007 року НАК “Енергетична компанія України” (ЕКУ) навіть ініціювала вимагала від підконтрольних їй енергетичних компаній (зокрема “Центренерго”, “Крименерго”, “Донбасенерго”, “Миколаївобленерго”, “Волиньобленерго” та інших) через рішення зборів акціонерів відмовитися від послуг цього реєстратора.

Проте нинішній міністр палива та енергетики Юрій Продан дотримується геть іншої думки, і в середині січня 2008 року повідомив, що міністерство заборонило “Нафтогазу” і НАК Енергетична компанія України розривати угоди на ведення реєстру з “Укрнафтогазом”. На думку міністра, реєстратора міняти “немає підстав”.

Щодо ситуації з “Дніпроенерго”, то тут, виходячи зі заяв того ж Продана, “Укрнафтогаз” та його дії по відмові визнати результати санації використовуються як інструмент в схемі відміни змін до плану санації..

Володіння реєстратором дає “Привату” можливість не тільки блокувати дії з акціями держпідприємств. Фактично, дніпропетровська група винайшла своєрідне ноу-хау у приватизації державних активів. Вона здійснюється у два етапи.

На першому на підприємство, де “Привату” належить міноритарний пакет, ставиться “свій” менеджмент. Для цього використовується весь лобістстський потенціал фінансово-промислової групи (ФПГ). На другому етапі всі спроби держави змінити менеджмент блокуються — зокрема, з допомогою того ж реєстратора. Таким чином ФПГ, яка володіє лише невеликою часткою цій компанії, отримує її повністю в своє оперативне розпорядження на необмежений строк.

В такому випадку затрати на утримання контролю над компанією значно менші, ніж на купівлю контрольного пакету на відкритому конкурсі, або проведення тієї ж санації.

Сказати, що в такій ситуації винуваті лише жадібні ФПГ — неправильно, оскільки бізнесмени лише прагматично та сміливо використовують прогалині в законодавстві — на вигоду собі і на збиток державі.

Постраждалих багато

Наскільки реєстратор є потужним знаряддям в руках ФПГ, можна бачити по масштабу конфліктів, в яких було чути ім'я “Укрнафтогазу” (і звичайно, “Привату”).

Наприклад, на дії цього реєстратора нарікали компанії “Дніпрообленерго”, “Центренерго”, що входять до складу НАК ЕКУ, а також “Запоріжжяобленерго”, що контролюється групою “Енергетичний стандарт” Константина Григоришина, посилаючись на те, що реєстратор відмовляється надавати компаніям реєстр акціонерів, що унеможливлювало проведення їх зборів. В якості причини такої відмови реєстратор у всіх випадках називав заборону суду. Григоришина не можна назвати новачком у рейдерських справах, але проти реєстратора він нічого не вдіяв.

Також в листопаді 2007 року із подібними претензіями до “Укрнафтогазу” в розпал конфлікту навколо “Укртатнафти” виступили і представники татарської сторони. Російські акціонери протягом багатьох років могли контролювати завод, але коли врешті за справу взявся “Приват” з його технологіями використання компанії-реєстратора, татар де-факто відібрали оперативне управління нафтопереробним підприємством.

В нинішній момент уряду вигідна мовчазна підтримка дій “Привату”. Держава, як фактичний клієнт “Укрнафтогазу”, не має до нього претензій (на відміну від Ахметова, Григоришина і татарських акціонерів Кременчуцького заводу). А реєстратор у січні послідовно не надає реєстри для проведення зборів майже на всіх енергетичних підприємствах, акціонером яких є держава.

З одного боку, Тимошенко зберігає нейтралітет у конфлікті навколо “Дніпроенерго” — бо якщо вона втрутиться, це назвуть агресією держави щодо окремих бізнес-стурктур. З іншого боку, вона зробила несправедливість додатковій емісії “Дніпроенерго” своїм виборчим гаслом, під яким на тепер, можливо й без її згоди, діють окремі ФПГ та міністри її кабінету.

Безумовно, з точки зору економічної безпеки володінням “Приватом” таким цікавим реєстром є загрозою і для уряду, якщо той захоче наводити лад в управлінні державною власністю чи/або раптом буде намагатися здійснити приватизацію енергетичних активів на чесному та відкритому конкурсі. Тим не менш, з огляду на вірогідно недовгий період перебування теперішнього кабміну при владі, йому ситуативно вигідна міць “Привата”, тобто така собі оригінальна влада “Укрнафтогазу” над енергетикою.

Олена БОНДАРЕНКО