Зусилля щодо відновлення допоможуть зробити Україну привабливою “зеленою” економікою

-- Україна цього літа заявила про намір розпочати переговори щодо особливих умов участі у правилах CBAM. Наскільки це реально? На які поступки може розраховувати Україна?

— — Я думаю, що насамперед це показує, наскільки Україна сповнена рішучості негайно працювати над відновленням і підтримувати економіку, доки її народ бореться за свою свободу. Україна робить вибір на користь відновлення сучасної інфраструктури та промисловості, спираючись на екологічно чисту енергетику, і ЄС підтримає ці зусилля.

Найбільш нагальним є забезпечення українців достатньою кількістю енергії, щоб пережити зиму, над чим ми разом працюємо, наприклад, постачаючи електрогенератори. Це означатиме, що найближчими місяцями буде вироблятися більше вуглецевоємної енергії, але я не сумніваюся в рішучості України відновити стійку економіку, яка не залежить від російського викопного палива. Інтереси ЄС та України тут багато в чому збігаються.

Що стосується CBAM, то відправною точкою є наше бажання уникнути того, щоб зусилля всередині ЄС щодо скорочення викидів парникових газів призвели до збільшення викидів деінде. Кліматична криза — це глобальна криза, ми не можемо її вирішити, збільшуючи викиди в інших місцях. Ми також хочемо заохочувати чистіше промислове виробництво в інших країнах. Тому винятки із CBAM не є нашою відправною точкою. Скоріше ми хочемо працювати з партнерами, щоб допомогти їм очистити своє промислове виробництво. Зрештою, якщо (викиди) вуглецю, пов'язаного з вашими продуктами, відносно низькі, CBAM не буде застосовуватися на такому рівні.

Система зосереджується на продуктах, а не на країнах. Ми розробили CBAM таким чином, щоб він повністю відповідав правилам міжнародної торгівлі. Він поступово вводитиметься протягом наступних кількох років. На початковому, перехідному етапі імпортери товарів у межах CBAM повинні повідомляти лише про викиди парникових газів, пов'язані з їхнім імпортом цементу, заліза та сталі, алюмінію, добрив, електроенергії та водню. Платити за них поки що не доведеться. Поки ми готуємося до запуску системи, Європейська Комісія обговорить з країнами, як враховувати їхні внутрішні системи ціноутворення на викиди вуглецю та як мінімізувати адміністративний тягар для товарів, що надходять з їхньої території.

-- Наскільки Україна взагалі може розраховувати на поступки у реалізації євроінтеграційних вимог у сфері екології з урахуванням війни та нестачі фінансів?

— Це делікатне питання. Євросоюз готовий багато на що, щоб підтримати Україну в цій варварській війні. Я думаю, що ухвалені рішення та надана підтримка це ясно доводять: ще рік тому вони були немислимі. Війна ще більше наблизила Україну до європейської родини. З 24 лютого Україна показала, наскільки вона сильна. Я не наважуюсь назвати це “надихаючим” через вкрай жахливий контекст, але хоробрість і стійкість, виявлені Україною та її народом, вчать нас тому, що цінності, які ми шануємо, варті того, щоб за них боротися. Наша підтримка триватиме доти, доки Україна не переможе у цій війні, а я знаю, що так і буде.

Водночас Європейська Комісія має бути вимогливою, коли йдеться про процес приєднання і так звані acquis communautaire, які формують зведення законів Європейського Союзу. Це -- правові підвалини нашого Союзу, що забезпечують його повсякденне функціонування. Те саме стосується процесу приєднання, який ґрунтується на встановлених критеріях та умовах, які необхідно виконати. Але, звісно, Україну не залишать на самоті у впровадженні цих законів, чи то в галузі екології, чи енергетики чи у іншій сфері. Як тільки Україна виконає критерії для початку процесу вступу, буде надано широку підтримку — як технічну, так і фінансову — щоб допомогти наблизитися до повноправного членства в Європейському Союзі. Майбутнє України є європейським, і ми хочемо допомогти країні досягти цього.

— Як врахувати вимоги Green Deal у процесі відновлення України? Наскільки це буде дорожче і чи готовий ЄС допомогти покрити цю різницю?

— Законодавство, яке лежить в основі Green Deal, поступово стане частиною acquis. Більшість з нього вже становить його частину, оскільки багато юридичних пропозицій щодо виконання Green Deal насправді є змінами існуючих законів, таких як наша система торгівлі квотами на викиди або закони про охорону  довкілля. Звичайно, що чим більше цих змін у законодавстві ЄС буде враховано в процесі відновлення України, тим легше буде реалізувати їх у повному обсязі після того, як розпочнеться процес вступу України.

Щодо енергетики, то Україна вже досягла значного поступу в організації своїх ринків електроенергії та газу, включно з анбандлінгом та сертифікацією операторів газотранспортних мереж, мереж передачі електроенергії, а також включно зі структурою ринку електроенергії та газу на основі правил ЄС. Все це дозволило приєднати Україну до енергомережі ЄС у березні минулого року.

Щодо законів у сфері клімату та довкілля, потрібні додаткові зусилля. Я не можу сказати вам, скільки це буде коштувати, але я можу сказати вам, що перехід до “зеленої” економіки є правильним шляхом. Саме тут знаходяться майбутні ринки, і це також стане запорукою більшої безпеки. Ціна бездіяльності буде значно вищою, і я можу запевнити вас, що ЄС готовий продовжувати підтримувати Україну зараз і в майбутньому.

Враховуючи тверду відданість Уряду “зеленому переходу” України та величезний потенціал країни для виробництва відновлюваної енергії, я впевнений, що зусилля щодо відновлення допоможуть зробити Україну привабливою “зеленою” економікою.

-- Наскільки ЄС став менш залежним від російських енергоресурсів у 2022 році? Які у вас плани на 2023 рік?

— — У перші тижні після вторгнення ми розробили план, аби покласти край нашій залежності від російського викопного палива: RePowerEU. З того часу це наш дороговказ, і він працює. Ще рік тому Європа без російського газу видавалася неможливою, але цієї осені постачання з Росії були на 80% нижчими, ніж минулого року. Санкції з вугілля та нафти тепер також набули чинності.

Замість Росії ми знайшли інших надійних постачальників. Ми також значно збільшили інвестиції та темпи введення в експлуатацію відновлюваних джерел енергії. Зрештою, європейські громадяни та бізнес економлять багато енергії, частково внаслідок високих цін, частково внаслідок погодних аномалій цієї зими — у нас був винятково теплий жовтень, а зараз температури на 10-15 градусів вищі, ніж мають бути.

У 2023 році і надалі ми продовжимо перехід від російського викопного палива до відновлюваних джерел енергії. Ми продовжуватимемо заощаджувати енергію, готуватися до наступної зими та працювати над поповненням сховищ газу спільними закупівлями, і ми побачимо прискорення проходження дозвільних процедур для проєктів відновлюваних джерел енергії. Проста заміна одного постачальника на іншого не є довгостроковою стратегією; відновлювані джерела енергії — це майбутнє, тому що вони також забезпечують енергетичний суверенітет. Європа ніколи більше не дозволить собі стати настільки залежною від одного зовнішнього постачальника енергії та зробити нашу енергетичну систему вразливою для маніпуляцій та шантажу. Ми засвоїли цей урок.

-- Наскільки Україна може в майбутньому замінити Росію у постачанні енергоресурсів для ЄС? Що могла б запропонувати Єврокомісія, щоб спонукати європейських інвесторів інвестувати у проєкти зеленої енергетики в Україні після війни, зокрема у водневі проєкти?

— — Я бачу великий потенціал для більш глибокої співпраці між Україною та Європейським Союзом у сфері енергетики, особливо щодо відновлюваних газів, разом із воднем та біометаном. Це одна з тем, які я раніше обговорював із кількома міністрами Уряду, зокрема з міністром закордонних справ (Дмитром) Кулебою. Енергетична система України вже досить добре узгоджена з європейською, і в країні є великі ділянки землі, на яких можна було б побудувати установки відновлюваної енергії.

Окрім того, що відновлювана енергетика сприяє “зеленому переходу” України, її перевагою є також значно більша децентралізація. З самого початку війни енергетична система України постійно зазнавала ударів російськими ракетами, і ми вбачаємо у збільшенні цих атак явну та цинічну спробу поглибити людські страждання з наближенням зими в міру того, як Росія почала втрачати захоплені території. У відповідь ЄС працює з партнерами над збільшенням фінансової, технічної та практичної допомоги. Нещодавно моя колега (єврокомісар з питань енергетики) Кадрі Сімсон відвідала Україну, щоб обговорити, як ми можемо відновити вашу енергетичну інфраструктуру.

Попри те, що наша глибша співпраця викликана кризовими обставинами, вона створить міцну основу для майбутнього. Інвестори прагнуть ясності регулювання і хочуть знати майбутній напрямок країни. З моменту синхронізації наших енергомереж у березні ЄС та Україна вже функціонують як складові однієї енергосистеми. Наше спільне зобов'язання відновити та модернізувати українську енергетичну систему за рахунок використання більшої кількості відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та зеленого водню є ще одним сильним сигналом для інвесторів. Все це допоможе Україні залучити інвестиції у свою енергосистему в процесі відновлення країни.

-- Яку допомогу ЄС готовий надати Україні в оцінці екологічної шкоди від розв'язаної Росією війни і які, на вашу думку, мають бути пріоритети усунення цієї шкоди?

— — Коли я зустрівся з міністром (захисту довкілля та природних ресурсів Русланом) Стрільцем в межах COP27 у Єгипті, ми обговорювали екологічні збитки вже завдані війною Росії. Цей аспект легко губиться серед багатьох жахіть, які ця війна принесла Україні. Але руйнування екосистем, забруднення природних земель і збитки, завдані місцям проживання диких тварин внаслідок навмисних атак Росії на хімічні заводи, склади пального та нафтові свердловини, матимуть довгострокові наслідки. Український Уряд добре усвідомлює потреби, і не мені окреслювати пріоритети. ЄС готовий надати підтримку там, де це можливо, для відновлення флори та фауни України.

Додам, що як людина, яка дуже цікавиться екоцидом як новим поняттям у міжнародному праві, я уважно стежу за зусиллями України домогтися визнання та компенсації у міжнародних судах за завдану екологічну шкоду. Абсолютне ігнорування Росією міжнародного права змушує мене скептично ставитися до шансів на реальну компенсацію, але для розвитку концепції та її застосування подальші кроки в цьому напрямку з боку України будуть дуже актуальними.