Зовнішньоекономічні надбання і ризики прийдешнього року. Про що говорить наш платіжний баланс

Значущими характеристиками платіжного балансу 2023 року стали збільшення фінансової підтримки України західними союзниками та розширення дефіциту торговельного балансу. 2024-го зростатимуть ризики нестабільності, пов’язані як із поточними, так і з фінансовими операціями платіжного балансу. В такій ситуації утримання зовнішньоекономічної стійкості потребуватиме від української держави та суб’єктів економіки надзвичайних зусиль.

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в 2023 році орієнтовно становитиме 8,1 млрд дол. США, або 4,6% ВВП, при тому що 2022-го мав місце профіцит у сумі 8 млрд дол. Додатне сальдо фінансового рахунку в 2023 році може досягнути 19 млрд дол., тоді як 2022-го це сальдо було від'ємним (див. табл. 1). Відплив валюти за поточними операціями при надлишку її надходжень за фінансовими дає плюсове загальне сальдо балансу, яке 2023 року дорівнюватиме близько 12,6 млрд дол.

У 2024—2025 роках від’ємне сальдо поточного рахунку, з високою ймовірністю, буде поглиблюватися, що пов'язано з подальшим нарощуванням імпорту при зменшенні надходжень поточних трансфертів. Грантова і гуманітарна допомога з-за кордону у відсотках до ВВП, вірогідно, зазнає двократного зниження порівняно з 2022—2023 роками.

У результаті дефіцит поточного рахунку може становити 7,1% ВВП у 2024 році і 9% ВВП у 2025-му. Однак згідно з існуючими прогнозами загальне сальдо платіжного балансу залишатиметься слабко додатним або нульовим унаслідок активної кредитної підтримки уряду України зовнішніми донорами.

2023 року ми отримаємо рекордний дефіцит торговельного балансу — орієнтовно 39,5 млрд дол., що в десятки разів перевищує дефіцит 2021-го і в 1,5 разу дефіцит 2022 року (див. табл. 1). Це пов’язано з тим, що в перший рік воєнних дій суттєво скоротилися експорт та імпорт товарів і послуг, а 2023-го імпорт почав відновлюватися при триваючому зниженні експорту. В 2023 році відносно 2021-го вартісні обсяги імпорту зросли на 7,5%, а обсяги експорту скоротилися на 37,4%.

Руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, вилучення з обігу сільськогосподарських угідь і скорочення робочої сили під впливом воєнних дій підривають експортну спроможність України та поглиблюють розриви платіжного балансу. До цього ж призводить і блокування транспортних маршрутів для експорту агресором і його посіпаками в Польщі, Словаччині, Угорщині. Нині ступінь покриття імпорту експортом становить лише 56,4%, тоді як 2021 року він наближався до 100%.

У складі товарного експорту під час війни найбільше скоротилися поставки мінеральної продукції, чорних і кольорових металів, продукції хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості. Щодо імпорту, то найбільші темпи його зростання було зафіксовано в частині машин, устаткування, транспортних засобів і приладів, а також чорних і кольорових металів та виробів із них.

Крім зовнішньоторговельних операцій, відплив валюти відбувається і через набуття зовнішніх фінансових активів резидентами. Дані рисунка вказують на основні статті припливу і відпливу іноземної валюти в Україні 2023 року.

Приріст готівкової валюти поза банками за 2023 рік становитиме близько 11 млрд дол. Спираючись на дані міжнародної інвестиційної позиції України від НБУ, можна прогнозувати, що наприкінці року запаси іноземної валюти в позабанківському обігу наближатимуться до 120 млрд дол., значно перевищуючи обсяги гривневих і валютних депозитів у банках України. Такими є наслідки хронічно низької довіри до стабільності національної валюти та результати політики “привабливості гривневих активів” від НБУ. Відплив капіталу через приріст валютних накопичень звужує фінансовий потенціал України в частині підтримки внутрішніх інвестицій та обігових коштів підприємств, а також посилює нестійкість платіжного балансу.

Розриви платіжного балансу України та дефіцит бюджету покривалися значною мірою зовнішнім офіційним фінансуванням, обсяги якого 2023 року становитимуть 41,2 млрд дол. Зовнішнє фінансування уряду стало основним компонентом валових міжнародних резервів України, які на початку грудня досягли 38,8 млрд дол.

Зовнішня допомога відігравала критично важливу роль у підтримці військових зусиль української держави, утриманні макрофінансової стабільності та забезпеченні надання публічних послуг (освітніх, медичних, соціальних) населенню під час війни.

У частині бюджетної підтримки найбільшим донором України 2023 року стали колективні інститути ЄС, від яких на середину грудня отримано 16 млрд євро кредитних коштів. США виділили 10,9 млрд дол. грантової допомоги. Значні обсяги пільгових кредитів і гарантій надійшли від урядів Канади (1,8 млрд дол.), Японії (1,5 млрд дол.) і Великої Британії (1 млрд дол.).

Щодо сумарної фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україні від початку війни, то її обсяги на початок листопада досягли 255 млрд євро (дані Кільського інституту). ЄС та його держави-члени задокументували 133,5 млрд євро допомоги Україні, включаючи 83,7 млрд євро фінансової допомоги та 41,4 млрд євро військової допомоги (див. табл. 2). Нині на ЄС припадає 55% допомоги західних демократій Україні. Водночас США зобов'язалися надати Україні допомоги трьох видів на суму 71,4 млрд євро, включаючи 42,9 млрд євро військової допомоги.

У грудні 2023 року під час перегляду програми EFF МВФ збільшив оцінку потреб України в зовнішньому фінансуванні на період до 2027 року із 114 млрд до 122 млрд дол. у зв'язку із збільшенням планового дефіциту бюджету. За оцінками МВФ, Україна має непогані перспективи отримати це фінансування, особливо з огляду на готовність ЄС затвердити 50-мільярдний пакет допомоги нашій країні.

Однак, на жаль, у структурі міжнародної допомоги Україні переважають кредитні кошти: їхня частка за підсумками 2023 року становитиме 65%. Така ситуація породжує небезпеку боргової кризи, оскільки боргові виплати з бюджетів наступних періодів стрімко збільшуватимуться. Прогноз МВФ передбачає, що розмір державного і гарантованого державою боргу 2025 року сягатиме 98,5% ВВП за базовим сценарієм і понад 130% ВВП за низхідним сценарієм. 

У таблиці 3 наведено плановані обсяги зовнішнього фінансування України на 2023 і 2024 роки. Допомога від офіційних двосторонніх донорів залишатиметься основним компонентом такого фінансування. На підтримку бюджету наступного року міжнародні партнери і МВФ спрямують 37,3 млрд дол. Це фінансування надаватиметься здебільшого на пільгових умовах. Прогнозна величина чистого фінансування від розміщення внутрішніх облігацій становитиме лише 3,8 млрд дол.

Ризики, пов’язані з отриманням зовнішнього фінансування в 2024 році, є значними, і для збереження стійкості економіки його ритмічне надходження є вкрай важливим. Солідарність міжнародних партнерів з Україною та своєчасне зовнішнє фінансування в поєднанні із розміщенням облігацій на внутрішньому ринку мають створити основу для виконання планових показників бюджету, недопущення кредиторської заборгованості уряду та утримання соціально-економічної стабільності в країні.

На 2024 рік заплановано провести так звану боргову операцію — реструктуризацію державного боргу перед власниками єврооблігацій із списанням деякої його частини. Полегшення боргового навантаження стало б важливим кроком до зниження потреб уряду в позиках і справедливого розподілу тягаря фінансування між різними групами кредиторів. У Меморандумі МВФ акцентує увагу на тому, що українська влада повинна забезпечити економію коштів завдяки борговій операції в сумі 1—1,7% ВВП на рік упродовж 2024—2027 років.

Передбачається, що боргова операція узгоджуватиметься з параметрами аналізу боргової стійкості від МВФ і ґрунтуватиметься на рівному ставленні до різних груп кредиторів. Очікується, що процес реструктуризації боргу перед власниками єврооблігацій буде започатковано в січні 2024-го і завершиться до середини року.

Як уже зазначалося, забезпечення платоспроможності держави й утримання макрофінансової стабільності потребуватимуть реструктуризації зовнішнього боргу комерційним та офіційним двостороннім кредиторам із застосуванням щонайменше 60% дисконту до номіналу боргових зобов'язань.

При шоковому сценарії розвитку подій 2024 року — виникненні критичних потреб у фінансуванні, затримці зовнішніх залучень, іншому — уряд змушений буде вдаватися до екстраординарних заходів. Серед них: вилучення державних депозитів, скорочення бюджетних видатків, додаткові позики на ринку ОВДП, отримання емісійного фінансування від НБУ.

Таким чином, ключовими факторами ризиків для стійкості платіжного балансу України в найближчій перспективі залишатимуться:

значне від’ємне сальдо торгівлі товарами і послугами в умовах триваючого скорочення надходжень від експорту при збереженні високих потреб у імпорті;

• відплив українського капіталу в готівкову валюту і закордонні цінні папери при наявності значних потреб у зовнішньому фінансуванні;

• суттєва залежність від масштабного зовнішнього фінансування, яке є політично обумовленим і потенційно нестабільним.

Для пом’якшення цих ризиків, поряд з ефективними військово-оборонними діями, вкрай важливо домагатися відновлення експортних потужностей і розблокування експортних маршрутів, перекриття каналів виведення національного капіталу в зовнішні активи, посилення політичної коаліції із західними союзниками та одержання від них достатньої військово-економічної підтримки. 

Тетяна БОГДАН, директорка з наукової роботи “Growford Institute”