Завдання та виконавці

7 листопада добіг піврічний термін, під час якого, вперше в історії, Україна очолила керівний та директивний орган Ради Європи. Наступним разом нагода покерувати цією структурою трапиться аж за 23 роки. Під час головування Київ зорганізував кілька тематичних міжнародних конференцій, забезпечив модерацію численних міждержавних зустрічей та набув унікального дипломатичного досвіду. Проте попри позитивні підсумки, озвучені українським керівництвом, чимало експертів кажуть, що на таке головування Україна заступила дещо передчасно.

Коли Україна дістала право керувати Комітетом Міністрів Ради Європи, не всі у Страсбурзі зустріли цю новину з ентузіазмом. “Україна — одна з небагатьох країн-членів, яка заступила на головування, не завершивши процедури моніторингу, — пояснив на умовах анонімності один з працівників апарату Ради Європи. — У принципі, ротація в КМ відбувається за алфавітним порядком. Проте в 2006 році, коли головувати випало Росії, відбулися спроби перенести це головування на потім. Бо путінська Росія аж ніяк не втілює ідеали організації. Але тоді принцип формальної рівності переміг аргументи здорового глузду.”

Отже, коли в травні цього року завершила своє президентство Туреччина, відкритих заперечень українська кандидатура не дістала. Хоч сумніви стосовно здатності офіційного Києва боротися за верховенство права та права людини висловлювалися відверто. “На рівні модератора міждержавних консультацій Україна працює, як має бути, — зазначив у розмові з Тижнем голова французької делегації Жан-Клод Міньйон. — Можна навіть відзначити добрі комунікативні якості дипломатичної місії України в Страсбургу. Вони намагаються працювати так, аби ні з ким не посваритися, з усіма домовитися. Проте для мене залишається проблемою невідповідність між щоденною політичною практикою української влади та вимогами Європейської Конвенції з прав людини”.

Щодо невідповідностей — йдеться передовсім про судові провадження проти опозиційних українських політиків. У серпні Рада Європи устами свого Генерального Секретаря Торберна Янгланда відразу ж зреагувала на ув”язнення Тимошенко. У жовтні, незважаючи на головування України, Комітет Міністрів виступив з критичною заявою про вердикт у справі екс-прем”єра. Страсбург не переконали аргументи українського міністра Грищенка, ніби йдеться “про звичайну боротьбу з корупцією”. Україна ж втратила на репутації тим більше, що статус голови КМ забезпечував державі більшу, ніж звичайно, увагу.

З часів другого терміну президента Кучми Україна докладає титанічних зусиль, щоб позбутися процедури моніторингу з боку ПАРЄ. За Ющенка ця активність трохи вщухла, за Януковича — поновилася з новою силою. Кому ж вони потрібні, зайві очі доповідачів, коли корупцію подолано лише в новинах державного телебачення, а плюралізм розвивається хіба що в інтернеті? Мабуть, тому Янукович виявився першим українським президентом, котрий відмовився зустрітися з доповідачками ПАРЄ. Київ також не дозволив їм побачення із Луценком та Тимошенко в Лук”янівському СІЗО. “Навіть Азербайджан не заважає європейським депутатам відвідувати своїх політичних в”язнів, — зауважив один з працівників французької делегації. — Ця незрозуміла впертість зводить нанівець позитивні напрацювання України на чолі КМ”.

Можна потім хвалити себе за “успіх комплексного підходу українського головування”. Перелічувати добре зорганізовані наради й конференції. Наголошувати, що пріоритети України вдалося передати по естафеті наступним головуючим у КМ: Великій Британії та Албанії. Все це добре і все це — правда. Але не вся. Бо є і інші параметри, що визначають репутацію України в Страсбурзі. Наприклад, обіцянка естонського депутата Майліс Репс розставити жорсткіші акценти в звіті про Україну, що запланований на січень.

“Навіть якби всі формальні зобов”язання, які брала на себе Україна, коли вступала до Ради Європи, були виконані, — пояснив у розмові з Тижнем секретар Венеціанської Комісії Томас Маркерт, — моніторинг з держави може бути знятий, лише коли нові закони запрацюють по-справжньому. На рівні формальних зобов”язань, Україна досі не ухвалила новий Кримінально-процесуальний кодекс, не здійснила реформи прокуратури та адвокатури. Але добрі та модерні закони треба не тільки ухвалювати, але й виконувати”.

Українські дипломати Юрій Щербак та Володимир Огризко та назвали головування України в КМ ПАРЄ невдалим, голова українського МЗСу Костянтин Грищенко — успішним.Члени французької делегації, з якими Тижню вдалося поспілкуватися на цю тему, кажуть, що, можливо, Страсбургу було б мудріше трохи зачекати, перед тим як пропонувати головування таким країнам, як Вірменія, Росія, Україна, Молдова, Азербайджан та навіть Албанія. “Щоб не виникало протиріччя між завданням та виконавцем”, — уточнив депутат Національної Асамблеї Франції Франсуа Рошеблуан. Аби захищати права людини за межами власної держави, треба спочатку встановити їх на власній території.

Алла ЛАЗАРЄВА