Заплатити за свободу: хто дає гроші головній “бандерівській” партії

“Економічна правда” разом з активістами центру “Ейдос” продовжує аналізували діяльність та фінансові звіти політичних партій. Наступна стаття  — про “Свободу”.

До 9 лютого, коли політичні партії України повинні подати свої фінансові звіти за четвертий квартал 2016 року, залишилося мало часу. На їх підставі стане зрозуміло, чи стали вітчизняні політики більш відкритими та чесними.

Ситуацію з партійним звітуванням можна описати за допомогою відомого вислову: “Йди до своєї мрії, якщо не можеш йти — повзи, якщо й це не вдається, то хоча б ляж у її напрямку”. Хоча до справжньої прозорості ще далеко, більшість партій таки “поповзла” назустріч виборцям і почала відкривати завісу партійних кас.

На жаль, про ВО “Свобода” не скажеш і такого. Єдина націоналістична партія, яка має своїх депутатів у багатьох місцевих радах, і надалі не показує жодних позитивних змін протягом всіх трьох кварталів фінансового звітування.

Націоналізм накрив країну

“Свобода” є однією з небагатьох українських партій, які мають право так називатися. Політична сила має довгу історію, чітку ідеологію та розгалужену мережу, яка охоплює 24 області. Свободівці навіть збільшили кількість осередків — з 506 на початку 2016 року до 514 у вересні 2016 року.

Проте абсолютна більшість осередків не показує ні офісів, ні банківських рахунків. Зокрема, на 516 територіальних представництв партії відкрито лише 35 рахунків, три з яких — рахунки самої партії. Отже, 94% осередків “Свободи” порушують вимогу законодавства щодо обов'язкового відкриття рахунку в банку.

Є області, де не відкрито жодного банківського рахунку. Наприклад, у Хмельницькій області, де працює 19 представництв партії і фракція з десяти депутатів у міській раді Хмельницького.

Є й протилежні приклади. Черкаський обласний осередок у третьому кварталі отримав близько 10 тис грн членських внесків, якими, очевидно, оплатив оренду офісу. Проте зробив це в обхід банку, що заборонено законодавством.

Депутати-благодійники

Виходячи з фінансових звітів партії, її діяльність тримається здебільшого на внесках партійців та грошах, які “Свободі” переказує… “Свобода”. У третьому кварталі рахунок партії поповнився 2 млн грн, більше мільйона з яких було проведено від імені самої партії, а майже 800 тис надіслали партійці.

Так, по 35 тис грн заплатили Олексій Фурман, депутат Вінницької обласної ради, колишній народний депутат, та Ігор Барановський, депутат Львівської облради.

40 тис грн переказав Сидір Кізін, колишній голова Житомирської ОДА, по 45 тис грн — Андріан Гутник, депутат Львівської міськради, член постійної комісії з питань землекористування, та Олег Гелевей, колишній народний депутат від “Свободи”. 55 тис грн подарував партії актор Богдан Бенюк, теж колишній народний депутат.

Одні з найбільший внесків зробили два депутати від “Свободи” в Івано-Франківській міській раді: Роман Онуфріїв, голова фракції, та Петро Гавриш, секретар постійної депутатської комісії з питань бюджету. Вони — співвласники ТО “Місто-НВ”, фігурували у списках депутатів, які провадять тіньовий бізнес. Їх внесок на підтримку своєї партії сягнув чверті мільйона гривень на двох.

Найщедрішим же був Володимир Валявка. Колишній футболіст МФК “Кардинал-Рівне”, а нині депутат Рівненської облради віддав “Свободі” 265 тис грн.

Можливо, екс-спортсмен хотів узяти приклад з португальського колеги Кріштіану Роналдо, який пожертвував хворим дітям кошти, зароблені на “Євро-2016”. Проте, на відміну від гравця “Реалу”, біографія Валявки не допускає таких розкошів. Перед місцевими виборами він ніде не працював і не мав трудового стажу.

У масштабах країни з липня по вересень 2016 року на підтримку осередків “Свободи” було переказано 91 тис грн. Найбільше грошей вдалося назбирати городенківському осередку Івано-Франківської області — понад 47 тис грн.

Далі йде Харківська область, міський та обласний осередки партії зібрали там 22 тис грн. Полтавський обласний осередок отримав понад 8 тис грн.

Коштів від Ігоря Кривецького, якого називають головним спонсором партії, в офіційних звітах знайти не вдалося.

Як працюють, так і витрачають

Протягом липня-вересня 2016 року свободівці витратили близько 2,2 млн грн, 1,4 млн грн з яких пішли на святая святих — зовнішню політичну рекламу. Ще 416 тис грн витратили на друк партійної газети, яка є основним “бізнесом” партії.

Понад 180 тис грн пішло на зарплату п'ятьом працівникам політичної сили. Зокрема, лідер партії Олег Тягнибок отримав 81,5 тис грн, бухгалтер Ярослав Пелешак — майже 75 тис грн. Колишній міністр екології Андрій Мохник, Назар Демчишин та Любомир Мельничук в сумі зменшили партійну касу на 26 тис грн.

Виходячи з даних, які містяться у звітах партії за дев'ять місяців, можна зробити висновок, що свободівці відчайдушно намагаються створити видимість підзвітності, яку тяжко класифікувати як просте недбальство.

Якщо ВО “Свобода” не покаже помітних зрушень в останньому кварталі 2016 року і не почне виконувати українське законодавство, вона зможе сміливо претендувати на звання “розчарування року” серед партій, яким довіряли українці. Адже дехто у своїй, Богом даній країні серед рівних намагається бути трохи рівнішим.

Матеріал підготували аналітики центру “Ейдос” в рамках проекту “Моніторинг фінансування політичних сил — основа доброчесності української політики” за підтримки міжнародного фонду “Відродження”. Фонд не відповідає за зміст матеріалу. Інформація в матеріалі здобута за допомогою сервісу Youcontrol.

Катерина ДАВИДЕНКО