Закон про мобілізацію: чи ухвалять у цілому?

Друге читання можливе в сесійній залі вже на початку квітня. 

Однак це не означає, що закон ухвалять швидко. Оскільки парламент засідає у кращому разі чотири дні на місяць, то процес, вірогідно, суттєво затягнеться. Під питанням і голоси за нього, кажуть нардепи зі “Слуги народу”. Хоча комітет уже зняв низку спірних статей про обмеження прав не тільки ухилянтів, а й призовників. 

Що пропонують члени комітету з нацбезпеки до другого читання та які шанси закону на голосування в цілому — читайте в матеріалі LB.ua.

А нардеп фракції “Батьківщина”, член комітету Вадим Івченко додав, що однозначно переглянуть обмежувальні норми: заборону керування авто, блокування карток ухилянтів, порядок бронювання, мобілізацію аспірантів за контрактом, обмеження консульських прав.

Зрештою парламентарі всіх фракцій і груп подали до другого читання понад чотири тисячі правок (4269: “Слуга народу” — 1818, “Голос” — 438, “Батьківщина” — 359, нардепи проросійської колишньої ОПЗЖ — 336, “Європейська солідарність” — 331 поправку (з них відкликала 92), позафракційні — 261, “За майбутнє” — 206, група Разумкова — 178, “Довіра” — 176).

На початку березня комітет виокремив 16 основних напрямків правок і пропозицій і з 11 березня почав розглядати їх. А на кінець місяця опрацював уже понад 80 %. Утім, наголошують його представники, їхні ініціативи не остаточні. Бо фінальне рішення — за сесійною залою. Однак депутати рекомендували ряд принципових новацій.

Демобілізації бути?

27 березня комітет запропонував нову редакцію ключової статті про демобілізацію. Аби прибрати формулювання, що демобілізація відбувається після 36 місяців безперервної служби виключно за рішенням Ставки. Водночас Ірина Фріз уточнила в коментарі LB.ua про строки. “Готується комітетська правка. Я відстоюю, аби була формула 36/18, коли демобілізація можлива після 18 місяців безперервного виконання бойових завдань у зоні бойових дій. Бо ККД перебування у військовій частині й у зоні бойових дій — це різні речі. У зоні бойових дій день слід рахувати за два”, — наголосила вона. 

Її колега по комітету, нардеп фракції “Слуга народу” Федір Веніславський підтвердив, що “36 місяців залишаються як базовий строк, [рішення про демобілізацію] за указом президента України”, — сказав він LB.ua.

Вадим Івченко повідомив, що “остаточного рішення все ж немає… Правки враховані частково… Остаточне рішення буде ухвалювати сесійна зала”, — підкреслив він LB.ua. 

Варто зазначити: ще на стадії першого читання джерела нашого видання в комітеті повідомляли, що Генштаб принципово наполягає на формулюванні “за рішенням Ставки”. Сам президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Le Monde і BFM TV також однозначно заявив, що “у воєнний час у звичайному законодавстві не існує демобілізації”.

“Але без ухвалення норми, яка дасть можливість замінити тих, хто понад три роки на війні, сам закон втрачає сенс. Бо ж за рішенням президента демобілізацію можна оголосити після закінчення ВС, перед виборами й коли завгодно. Чи ніколи”, — сказала LB.ua нардепка фракції “Голос”, членкиня оборонного комітету Соломія Бобровська.

Електронний кабінет не обов'язок, а право 

Нардепи запропонували змінити у другому читанні статтю про відкриття електронного кабінету призовника/військовозобов'язаного/резервіста. Це повинно бути не обов’язком (як у першому читанні), а правом. Тому оновити особисті дані (протягом 60 днів) у кабінеті (не лише в ТЦК) можна буде виключно добровільно. Цей кабінет пропонують зробити на базі реєстру військовозобовʼязаних “Оберіг” або в ЦНАП. 

Також комітет відхилив статті про електронні повістки. Для громадян, які самостійно прибудуть у ТЦК СП з відношенням від конкретних військових частин, передбачили можливість служби після навчання в цих в/ч.

Підтримали також нову редакцію покладання повноважень з оповіщення та заходів мобілізації на районні держадміністрації, а не на старост у територіальних громадах з постійним населенням до 10 тис.

Мобілізації з 18 років не буде 

До другого читання зберегли зміну призовного віку з 27 до 25 років. Однак 26 березня в мережі з'явилася новина від нардепа Дмитра Разумкова, що мобілізувати зможуть уже 18-річних. 

Члени комітету таке формулювання назвали не зовсім коректним. Зокрема, Соломія Бобровська зазначила, що з “з 18 до 24 років чоловік обиратиме час проходження базової військової служби, бо строкової вже немає”. Ірина Фріз додала, що під час воєнного стану строк такої ВС буде складати три місяці, у мирний час — п'ять місяців. “Проходження базової військової служби передбачає отримання військової облікової спеціальності й перехід зі статусу призовника у статус військовозобов'язаного, з подальшою можливістю бути мобілізованим під час дії воєнного стану”, — пояснила вона. 

“У тих дітей, які з 18 років навчатимуться у вищих навчальних закладах, уже за іншою статтею буде передбачена відстрочка від призову. Тому на закон треба дивитися комплексно”, — підкреслив Вадим Івченко.

Бронювання. Поки що відхилили прив’язку до зарплат 

До другого читання запропонували надати бронювання таким військовозобов’язаним, які працюють або проходять службу:

— на критично важливих підприємствах;

— в органах державної влади (категорії А — 100 %, Б, В — 50 %), інших державних органах;

— Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури;

— Бюро економічної безпеки України;

— Державній службі України з надзвичайних ситуацій;

— Державній кримінально-виконавчій службі України;

— Службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя й органах досудового розслідування;

— патронатних службах органів державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

Порядок, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги визначатимуть цим законом й актами КМУ.

Під час засідань комітету хотіли включити до другого читання норми про можливість бронювати військовозобов’язаних з певним рівнем зарплатні. Починаючи від 35 тис. грн на місяць чи за умови щомісячної сплати 20 тис. грн військового збору. Однак ці пропозиції відхилили навіть без обговорень. А проте, повідомили джерела LB.ua у КМУ, Мінекономіки працює над окремими правками до підзаконних актів. Аби “рішення було комплексним, з урахуванням важливості окремих підприємств, що визначить Мінстратегпром. А не лише з прив’язкою до зарплат і податків”, — наголосив співрозмовник з оточення голови уряду Дениса Шмигаля.

Зняття обмежувальних заходів 

Також комітет підтримав рекомендацію НАЗК запровадити обов’язкову фото/відеофіксацію під час вручення повісток від представників ТЦК і СП. 

Ще одна ключова новація — знімуть усі обмеження для ухилянтів, запропоновані в першому читанні. Отже, комітет ухвалив виключити всі пункти про заходи впливу, тобто обмеження/блокування:

— виїзду за кордон; 

— водіння транспортних засобів; 

— блокування рахунків.

Зазначимо, нардепи подали понад 300 ідентичних правок, у яких наголосили на недоліках і протиправності механізмів, запропонованих урядом.

Попереду ще розгляд консульських обмежень на отримання паспортів, відчуження чи набуття майна для тих українців, які перебувають за межами держави й не стають на військовий облік.

Відстрочки, але не для всіх 

На цей час комітет підтримав надання відстрочки:

— усиновлювачам, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (-ими) батьківського піклування; 

— опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває принаймні одна дітина-сирота або діти, позбавлені батьківського батьківського піклування віком до 18 років;

— одному з батьків, які мають дитину до 18 років, якщо другий відбуває покарання в місцях позбавлення волі;

— жінкам і чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18, крім тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів за три місяці;

— жінкам і чоловікам, які мають дитину до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, а також якщо особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або записом про батька в книзі реєстрації народжень на підставі частини першої 135 ст. Сімейного кодексу;

— тим, хто виховує дитину віком до 18 років з інвалідністю;

— тим, хто має на утриманні повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи.

Водночас не підтримав відстрочку:

— для прокурорів органів прокуратури.

— радників, помічників, прессекретаря президента, працівників секретаріатів голови ВР, його першого заступника й заступників, працівників секретаріатів депутатських фракцій (груп) у парламенті, працівників патронатних служб прем’єр-міністра й інших членів уряду та інших державних органів.

“Однак ці категорії, як і прокурори, матимуть право на бронювання згідно з порядком, який встановив Кабмін. Але не на безумовну відстрочку від мобілізації”, — підкреслила Ірина Фріз. 

Також відхилили норми про відстрочку для:

— осіб начальницького складу НАБУ й ДБР;

— співробітників МЗС України й осіб, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;

— релігійних проповідників, наставників або інших священнослужителів релігійних організацій;

— працівників позашкільної освіти;

— творчих працівників, реставраторів, головних зберігачів фондів і керівників національних закладів культури.

Що з людьми з інвалідністю? 

Ще в першому читанні нардепи зафіксували, що люди з інвалідністю всіх трьох груп будуть звільнені від військової служби. Хоча перша урядова редакція, яку відкликали, передбачала мобілізацію для ІІІ групи, що спричинило жорстку критику. 

Проте особи, чию інвалідність II та III груп (окрім військовослужбовців) установили після 24 лютого 2022 року, проходитимуть переогляд. Це стосуватиметься чоловіків віком від 25 до 55 років. Обмежено придатні (яких після ухвалення закону вже не буде як категорії) мають також пройти перевірку протягом дев’яти місяців. І їх визнають або придатними, або непридатними.

До другого читання комітет рекомендував не мобілізувати тих, хто:

— має дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;

— має дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, установленої внаслідок відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів чи онкологічного захворювання, розумових, психічних вад або наявності в такої особи неповнолітньої дитини (дітей). (Важливо, що в першому читанні згадки про таких дружин чи чоловіків з інвалідністю III групи не було);

— має одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та, відповідно до закону, зобов'язаний утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, відбувають покарання у вигляді позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

— членів сім’ї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або ІІ групи, зайнятих постійним доглядом за нею (не більше одного і якщо відсутні члени сім’ї першого ступеня споріднення або не можуть доглядати, бо самі потребують догляду).

Аспірантів не ділитимуть

До другого читання парламентарі вирішили не ділити аспірантів на бюджетників і контрактників. Про це LB.ua вже докладно писав.

Отже, якщо закон ухвалять, усі аспіранти, включно з контрактниками, зможуть отримати відстрочку. Проте МОН перевірятиме їхнє навчання: запровадить обов’язкові проміжні екзамени й посилить вимоги іспиту для вступу до аспірантури, аби прибрати можливість ухилитися від мобілізації.

Також призову не підлягатимуть: 

— студенти денної або дуальної форми навчання, які здобуваються рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий;

— докторанти й особи, зараховані на навчання до інтернатури;

— наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Які прогнози на ухвалення закону в цілому? 

Після першого читання нардепи прогнозували, що в цілому закон ухвалять на початку березня. Однак вже на стадії розгляду правок до другого читання стало зрозуміло — процес не буде швидким. 

Наступне засідання Верховної Ради запланували на кінець першого тижня квітня. І до того часу оборонний комітет обіцяє підготувати документ і винести його на розгляд сесійної зали. 

“Шанси непогані”, — каже Федір Веніславський.

Водночас його колега не під запис зауважує, що “вони невисокі”. Інші співрозмовники в “Слузі” пояснюють це “непопулярністю теми мобілізації, коли на парламент таким чином хочуть спустити всіх собак і нагнати ще більший хейт народу”. 

“Плюс не варто забувати, що у нас (у СН) давно проблеми з голосами. А за такий контроверсійний закон навряд чи дадуть голоси інші фракції та партнерські групи”, — припускає інше джерело.

Додатково все може ускладнити розгляд кожної правки в сесійній залі. Група Разумкова й декотрі опозиційні депутати вже пообіцяли, що наполягатимуть голосуванням підтверджувати їхні пропозиції. І це не просто повторить, а помножить досвід прийняття не менш дискусійного закону — про ринок землі. Коли у 2020 році парламент, що засідав у звичному режимі, розглянув понад чотири тисячі правок аж за місяць. Нині ж Рада працює у пленарному режимі чотири дні на місяць. Якщо вдається. 

Утім членкиня політради “Слуги народу” Євгенія Кравчук наголосила, що “в принципі зрозуміло — приймати треба”. 

В опозиції теж різні прогнози. Роман Костенко вважає, що “шанси на ухвалення в цілому є”. Ірина Фріз наголошує, що “наявність політичної волі в монобільшості значно збільшить шанси ухвалити”. Вадим Івченко оптимістичний: “Я даю понад 90 %, що закон нарешті ухвалять. Бо США постійно запитують про закон. І говорять про відсутність людського ресурсу”.

А Соломія Бобровська пояснює процес лаконічно: “Муки, дискусії та все по колу”.