В епіцентрі скандалу опинилася також співавторка проєкту, лідерка партії “Слуга народу” Олена Шуляк, яка просто в шпиталі влаштувала дебати щодо закону з його палким критиком Олегом Симорозом. Він саме лікувався після втрати обох ніг на війні.
Закон про реформу містобудування в Україні Верховна Рада ухвалила 13 грудня. Це монументальний документ, який має суттєво змінити правила гри на будівельному ринку.
Автори закону — а їх понад сто — переконують, що він знизить корупційні ризики в галузі, запровадить прозорі правила, ефективний контроль з боку держави та дієві механізми відповідальності за порушення містобудівного законодавства.
Критики вважають, що він грає на руку великим забудовникам, нівелює роль органів місцевого самоврядування та сприяє хаотичній і безвідповідальній забудові.
За лічені години петиція до президента з проханням ветувати закон набрала необхідну кількість голосів для того, щоб Володимир Зеленський не залишив її без уваги.
Цифровізація без корупції
Автор фото Фейсбук Олени ШУЛЯК
Співавторка законопроєкту Олена Шуляк ревно захищає своє дітище
Законопроєкт внесли в парламент ще в червні 2021 року. Реформа містобудівної галузі в країні назріла давно. На старі правила скаржились і забудовники, і влада міст, і громадяни. Країну регулярно збурювали скандали довкола незаконних будівництв, будівельних афер та кричущих архітектурних порушень.
Автори обіцяють більш прозорі процедури у галузі, максимальну цифровізацію та комп'ютеризацію всіх процесів, коли більшість питань з владою забудовники зможуть вирішувати через електронний кабінет.
Водночас, відповідно до пояснювальної записки, документ змінить підходи до нагляду за будівництвом. Наприклад, з'являться не лише державні, але й приватні структури контролю, забудовники зможуть обирати, хто саме здійснюватиме нагляд.
Олена Шуляк стверджує, що це запозичення з британської системи.
Крім того, автори переконують, що закон дасть важелі впливу місцевому самоврядуванню, щоб не допустити появи в містах самовільних будівництв або серйозних порушень під час дозволених будівництв. Порушникам обіцяють “посилення відповідальності”.
Документ посилює функції міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, яке очолює Олександр Кубраков. Саме воно буде “реалізовувати державну політику у сфері містобудівного контролю”.
Свавілля забудовників?
Автор фото GETTY IMAGES
Ще до ухвалення в цілому закон викликав багато критики і неоднозначних коментарів. Проти нього виступили громадські організації, Національна спілка архітекторів, Асоціація міст України, включаючи мерів Києва, Львова та Дніпра.
Очільник столиці Віталій Кличко заявив, що документ “повністю нівелює контроль міст за будівництвом”, а його львівський колега Андрій Садовий закликав “не вкурвлювати місцеве самоврядування”.
За його словами, новий закон не дає можливості представникам міської ради “навіть потрапити на територію, де відбувається будівництво”.
“Нам пропонують керувати містом, але зав'язують руки. Мені дуже прикро, що це відбувається сьогодні”, — обурився він, закликавши до широкого обговорення реформи.
Архітектори вважають, що закон обмежить їхні авторські права, громадськість боїться, що він забере в неї важелі впливу на нечесних забудовників.
Усі сторони заявили, що надсилали свої пропозиції до законопроєкту в парламентський комітет, проте стверджують, що їх начебто не розглянули.
Лідерка руху “Чесно” Віта Думанська наголошує, що законопроєкт має 2 тис. сторінок, до нього подали майже 3,4 тис. правок, але належним чином документ не розглядали і не обговорювали навіть в парламенті. Водночас, на її думку, він покращує позиції забудовників і підриває вплив держави та громадського контролю.
“У законі відсутня процедура анулювання права будувати. Більше того, у законі немає процедури, яка могла б зупинити будівництво, навіть якщо документи анульовані судом”, - обурюється вона.
Петиція за те, щоб Володимир Зеленський ветував закон за лічені години набрала необхідні 25 тис. голосів. Це не гарантує, що закон не набуде чинності, проте президент зобов'язаний буде відреагувати на волю громадян.
Зрештою закон зі скандальною репутацією неоднозначно сприйняли і в команді президента.
Зокрема, невдовзі після ухвалення документа міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що закон “не враховує європейські практики щодо збереження культурної спадщини”.
“Він іде трохи у розрізі”, — дипломатично зауважив міністр.
Дебати у шпиталі та сварки у “Слуг”
Автор фото Фейсбук Олега СИМОРОЗА
Загострила ситуацію сама співавторка Олена Шуляк, яка запекло взялася захищати свій закон.
За кілька днів після голосування вона особисто приїхала з'ясовувати стосунки з юристом та активістом Олегом Симорозом, який різко критикував закон та писав, що він ухвалений “в інтересах будівельної мафії”.
На момент візиту депутатки Симороз лежав у військовому шпиталі, де проходив реабілітацію після важкого поранення на фронті — він підірвався на протитанковій міні та втратив обидві ноги.
Після бесіди Симороз виклав у соцмережах відео, на якому жінка, схожа на Шуляк, переконує його, що законопроєкт ухвалено в інтересах країни та натякає, що масштабна критика — проплачена недоброзичливцями.
“Голова керівної партії “Слуг”, напевно, думає, що поки в країні йде війна й увага суспільства зосереджена саме на війні, то за зачиненими дверима парламенту, можна спокійно, безкарно й кулуарно, разом із зрадниками з ОПЗЖ протягувати антинародні закони для своєї особистої вигоди”, — обурився він та закликав президента ветувати закон.
Дебати у шпиталі з пораненим військовим та активістом спричинили такий резонанс, що критика у бік Шуляк зазвучала вже від однопартійців.
Зокрема, 19 грудня з партії “Слуга народу” на знак протесту проти дій її голови вийшла депутатка Галина Янченко.
“Прийти до захисника в госпіталь, не щоб провідати, не щоб підтримати, а щоб поз'ясовувати стосунки щодо її корупційного законопроєкту, — це плювок в обличчя всім нашим воїнам, всім волонтерам, всім, хто ризикує своїм життям на передовій,” — написала Янченко у фейсбуці.
Після резонансу Шуляк у соцмережах вибачилася, щоправда, імені Олега Симороза у пості вона не згадала, обмежившись обтічними формулюваннями.
“Якщо якісь мої вчинки або слова чимось образили бійця, я прошу вибачення. Я точно цього не хотіла, не планувала і не прагнула. А якщо це так було сприйнято — перепрошую”, — написала вона, зазначивши, що “усі ми у вічному боргу перед військовими і волонтерами”.
Згодом Шуляк написала окремий пост, в якому разом з міністром розвитку громад Кубраковим та заступником міністра інфраструктури Мустафою Найємом пообіцяла долучити громадськість, в тому числі запеклих критиків, до процесу імплементації закону.
“Ми відкриті до пропозицій та зауважень і готові працювати спільно задля головної мети — оновлення сфери містобудування, яка на сьогодні загрузла в корупції та свавіллі горе-забудовників та їхніх посіпак на місцях”, — додала вона.
Що не так із законом?
Автор фото УНІАН
Ключова проблема не стільки в самому документі, стільки в тому, як його ухвалювали, вважають експерти.
“Не такий поганий закон, як увесь процес його комунікації з усіма учасниками ринку. На жаль, були і взаємні образи, поливання брудом “незгодних”, маніпулювання окремими фактами, замовні публікації, листи на підтримку від тих, хто не вивчав законопроєкт. Але апогеєм стали обшуки СБУ в спілці архітекторів (у листопаді - Ред.)”, — пояснює Ольга Соловей, співзасновниця “Українського клубу нерухомості”.
За її словами, настільки великий і масштабний документ мали б оговорювати предметно і довго, і в процесі мали б взяти участь всі сторони.
Немає значення, що написано в законопроєкті, якщо він був так неправильно протиснутий й ухвалений, погоджується викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар.
“Два Майдани, війна й тотальна мобілізація суспільства довели, що в Україні не можна протискати рішення силою чи хитрістю. Бо українці є співвласниками своєї країни й битимуться за право визначати майбутнє”, — пише він.
На його думку, вето президента і перезапуск процесу підготовки закону — був би найкращим рішенням.
Є і більш фундаментальна проблема, зауважує Соловей.
“Реформу часто подають як дерегуляцію та спрощення, але, на жаль, ми є свідками, як наші міста стають некомфортними та з'являється все більше конфліктів між громадами та забудовниками. Є запит на контроль за діяльністю будівельного бізнесу”, — каже експертка.
А такі зміни без реформи судової системи та створення містобудівної документації в кожному місті та громаді в повному обсязі (генеральні плани, стратегії розвитку міст, детальні плани територій, зонінг тощо) передчасна, підкреслює вона.
“А враховуючи, що багато міст взагалі потрібно буде відбудовувати, законопроєкт у такому вигляді не повинні були ухвалити”, — вважає Соловей.
Галина КОРБА
Что скажете, Аноним?
[21:26 21 ноября]
[12:44 21 ноября]
[10:14 21 ноября]
19:00 21 ноября
18:45 21 ноября
18:35 21 ноября
18:25 21 ноября
18:00 21 ноября
17:20 21 ноября
16:50 21 ноября
16:20 21 ноября
15:30 21 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.