Забудовникам все, громадянам — нічого

Верховна Рада може найближчим часом розглянути законопроєкт №5655. Цей документ передбачає, що забудовники будуть контролювати самі себе, а громада, як і органи місцевого самоврядування, не зможе впливати на те, що і де будують.

Цю ініціативу просували у парламенті ще до повномасштабної війни без належних обговорень із громадськістю та архітекторами.

Фінального тексту на сайті ВРУ станом на 8 вересня не було. Це вже доволі стала негативна практика для парламенту, коли оприлюднюють текст майже перед самим голосуванням.

Рух ЧЕСНО отримав документ від членкині Комітету з питань державного будівництва Ганни Бондар (”Слуга народу”). Ми підготували аналіз цього законопроєкту, щоб і громадяни, і парламентарі знали про його ризики і те, які позитивні зміни він може принести суспільству і чи багато таких змін є.

Рай для забудовників

Законотворці пропонують встановити для забудовників приватний контроль. Що це означає на практиці? Забудовник може створити собі свою фірму, яка і буде “контролювати” його діяльність. Ні прокуратура, ні органи місцевого самоврядування не будуть брати у цьому участь.

Саме цей приватний нагляд вирішує, чи подавати скарги на забудовника, чи ні. Але все, що може приватна компанія, це виписати припис про порушення. Якщо його не виконують — то можуть звернутися до суду, а можуть і не звернутися.

Завдання — вижити. Хто з київських забудовників може піти з ринку
Збувається ще одна заповітна мрія забудовників — узаконення самочинного будівництва. Законопроєкт суттєво обмежує перелік підстав, які дозволяють знести самобуд.

Випадки, коли громада відвойовує у самобуду ділянки, трапляються, але, якщо приймуть цей законопроєкт — це стане неможливо.

Окрім того, забудовники тепер можуть не чекати на будь-які погодження органів охорони культурної спадщини. Якщо раптом впродовж 14 днів їм не надійшла відповідь — законотворці пропонують застосувати правило мовчазної згоди.

Рух ЧЕСНО неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування щодо надання публічної інформації. І низка рад прикриваються ковідом та війною.

Відповідно в умовах війни і за наявності багатьох запитів, органи культурної спадщини можуть не встигнути написати заперечення. Додатково, будь-яке погодження з ЮНЕСКО в такі строки здійснити неможливо.

Більше того, тепер пропонують нівелювати значення авторського нагляду архітекторів, оскільки зобов'язали всі договори на розробку проектної документації одночасно робити авторськими договорами, тобто визначати власника майнових авторських прав ще на етапі, де предмет авторського права просто не існує!

Якщо раніше один архітектор робив проєкт і відповідав за його нагляд, то тепер ніщо не заважає забудовнику, маючи авторські права, замінити архітектора на будь-якому етапі.

Тобто якщо архітектор під тиском забудовника не погодиться внести потрібні йому зміни у проєкт — з ним попрощаються. І у результаті буде те, що хоче забудовник. Це може спричинити появу потворних архітектурних форм, але що ще гірше — об’єкти можуть стати аварійними.

Громадські слухання, прощавайте

Саме на етапі громадських слухань місцевим мешканцям часто вдавалося включатись у боротьбу за свої зелені зони чи заплави. Тепер цей інструмент по суті думають знищити.

Рух ЧЕСНО писав у березні під час першого місяця повномасштабного наступу, що забудовники мають вже свої плани на “після війни”.

Тоді обговорювали скасування громадських слухань як таких, бо для забудовників, виявляється, це створює “конфліктні ситуації” і вони сподіваються на розуміння суспільства.

На якому ж етапі може включитися громада, згідно з новими пропозиціями парламентарів?

Лише на етапі розгляду вже розробленої містобудівної документації. Але підключитися зможуть не всі охочі, а лише представники ОСН (органи самоорганізації населення).

І знову таки тут є обмеження. Якщо, наприклад, ти з одного району Києва, з Оболоні, і тобі щось раптом не сподобалося у твоєму місті на Печерську, то тут виникають проблеми, бо у світогляді законотворців тобі має бути все одно, що роблять на Печерську.

Саме через те, що цей законопроєкт суттєво шкодить інтересам будь-якої громади, під заявою Руху ЧЕСНО, коли документ готували до другого читання, підписався нині покійний розвідник і захисник зелених зон столиці Роман Ратушний від ГО “Захистимо Протасів Яр”.

Рух ЧЕСНО вже фіксував факти неналежного проведення громадських слухань, де містян не пустили через COVID-19.

Відповідно цей законопроєкт посилює локдаун демократії.

Потоки переходять до Мінрегіону

Забудовники не єдині вигодонабувачі у цьому законопроєкті. Нардепи не забули і про Мінрегіон. Цьому міністерству виділили дуже важливу роль — фактично передали повноваження корупційної ДАБІ, яку усунули для того, щоб побороти корупцію.

Таким чином цей законопроєкт просто перенаправив корупційний потік на Мінрегіон. Але умови для формування потоків будуть ще кращими, ніж за часів ДАБІ.

Так, Мінрегіон, згідно з цією ініціативою, має створити Містобудівну палату. І для цього навіть не треба окремий закон.

Вони самі вирішать, за якими критеріями будуть прийматися рішення та хто буде такі рішення приймати. У цій палаті, за винятком урядовців, будуть працювати волонтери і їхні рішення прирівняють до судових.

Саме Мінрегіон буде накладати штрафи і притягувати до відповідальності всіх, крім забудовників. Пам’ятаємо про те, що їх можуть контролювати лише їхні фірми.

Мінрегіон отримує дуже демократичні можливості — може звертатися, а може і не звертатися до профільних саморегулівних організацій, щоб отримувати висновки щодо відповідальних виконавців. Це право, а не обов'язок.

Щоправда, Після того, як Рух ЧЕСНО ініціював спільну заяву з громадськими організаціями, до другого читання в законопроєкт внесли деякі незначні позитивні зміни.

А так головно були враховані поправки авторки законопроєкту Олени Шуляк (”Слуга народу”). Загалом у неї було 434 правок, які по суті так і не врахували вимоги громадського сектору та спільноти архітекторів. З майже пів тисячі правок відхилили лише 22.

Наприклад, у закон “Про основи містобудування” повернули визначення “містобудування”, а також головні визначення і права та обов’язки архітекторів в закон “Про архітектурну діяльність”.

Окрім цього не всі майнові права на об’єкти за бюджетні кошти тепер будуть належати забудовнику. На цьому позитивні зміни завершилися.

Для розуміння, претензії до законопроєкту є не лише в громадських організацій, які підписали колективну заяву чи в архітекторів, які виходили на акції протесту.

Свої зауваження є також у НАЗК. А Головне науково-експертне управління ВРУ, яке дає висновки до кожного законопроєкту, виписало свої застереження аж на 18 сторінках.

У вигляді, який зараз має законопроєкт, Рух ЧЕСНО категорично не рекомендує голосувати за нього народним депутатам, оскільки він позбавляє громадян впливати на планування і забудову територій громади, натомість забудовників по суті ніхто не контролює, а Мінрегіон перебирає на себе корумповану систему, яка існувала в ДАБІ.

Голосування за цей законопроєкт Рух ЧЕСНО оголошує маркерним і інформація про те, як голосував кожен народний депутат, буде відображена у його профілі у базі Політхаб, на основі якої потім виборці будуть робити поінформований вибір.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. 

Вікторія ОЛІЙНИК, парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО