За копійки без конкуренції. Як олігархи скуповують свої колишні активи

Держпідприємство СЕТАМ 10 грудня 2021 року не змогло провести аукціон з продажу нежитлового приміщення площею 10,2 тис. кв. м, розташованого у столиці на вул. Саксаганського, 139, корп. 20, літера “О”.

Це приміщення належить АТ “Київмедпрепарат”, що входить до фармкорпорації “Артеріум” олігарха Костянтина Жеваго.

Згідно рішень у судових справах №910/21578/16 та №910/20709/16, продаж цієї нерухомості мав забезпечити погашення заборгованості перед Національним банком (НБУ) з боку банку “Фінанси та кредит”, акціонером якого також був олігарх.

Частинами — дешевше

Виконавча служба Міністерства юстиції вже більше року намагається продати активи “Київмедпрепарату” задля погашення боргів перед НБУ.

Позаминулого року було проведено чотири аукціони, на яких були продані окремі корпуси компанії площею від 783 до 1383 кв. м.

В усіх аукціонах переможцем було визнано ТОВ “СКН “Сучасна комерційна нерухомість”, що, як неодноразово писали ЗМІ, відноситься до групи компаній Костянтина Жеваго.

Крім неї, до торгів була допущена ще тільки одна компанія — “ЗВ Ріелті”. Але її преса також пов'язує із Жеваго.

То ж об'єкти нерухомості “Київмедпрепарату” фактично були продані при повній відсутності конкуренції, одному власнику та ще й за мінімальною ціною.

Експерти з нерухомості не виключають, що саме таким чином буде куплена й основна будівля “Київмедпрепарату” — нежитлове приміщення площею 10,2 тис. кв. м. Адже навмисне чи ні, але НБУ створив для цього усі умови.

Справа в тому, що загальна площа нерухомості підприємства “Київмедпрепарат” становить 17 тис. кв. м, і, як було зазначено, складається з окремих приміщень та корпусів, які продавались не єдиним комплексом, а частинами. У різний час НБУ вже продав п'ять корпусів загальною площею біля 4,5 тис. кв. м.

Здавалося б, усе логічно — регулятор просто намагається реалізувати заставне майно, щоб повернути собі запозичені кошти. Чим більше об’єктів, тим більше покупців і тим вищою мала би бути вартість покупки.

Проте, є у цій історії одне “але” — приміщення “Київмедпрепарату” об'єднані спільними комунікаціями (енергозабезпечення, вода, газ і т. д.) та мають спільні під'їзні шляхи.

А це означає, що будь-який сторонній інвестор, який придбає окремий корпус, може зіткнутися з ситуацією, коли у нього є будівля, але немає комунікацій.

Вони, наприклад, знаходяться під контролем зовсім іншого власника. І за якою ціною останній готовий буде забезпечити доступ до комунікацій свого сусіда — ще те питання.

Очевидно тому бажаючих прийняти участь в аукціонах з продажу окремих будівель підприємства й не було.

І саме це дозволило компанії, підконтрольній Жеваго, скупити п'ять корпусів “Київмедпрепарату” всього за 85 млн грн (в середньому $680 за 1 кв. м).

Більше того, об’єднавши навколо себе “дріб’язок, олігарх досяг головної мети — найбільше приміщення підприємства площею 10 тис. кв. м було виставлено на аукціоні 10 грудня за стартовою ціною усього лише $480 за кв. м.

І це — на вул. Саксаганського, у центральній частині столиці. Для порівняння: ціна на нерухомість за 40 км від центру Києва на початковому етапі будівництва стартує сьогодні від $650 за кв. м.

У “СКН “Сучасна комерційна нерухомість”, вочевидь, були впевнені, що куплять основний об’єкт без проблем та задешево, адже основні комунікації підприємства вони вже сконцентрували на собі. А купувати “голі стіни” бажаючих точно не буде.

Проте, торги 10 грудня так і не відбулися. Причиною їх відміни стала ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10.12.2021 у справі №759/27977/21.

І тепер незрозуміло, коли і за якою ціною об’єкт виставлять на аукціон вдруге.

Масштабність проблеми

Між тим, реалізація майна “Київмедпрепарату” оголила дві суттєві проблеми у питаннях продажу арештованого майна, яке раніше належало олігархам, але було вилучено у них за рішенням судів задля погашення їх боргів.

Перша — низька ціна на продаж активів. Дивно, що в даному випадку погодження продажу, гроші від якого мали б іти на погашення боргів перед НБУ, давав сам регулятор.

Друга проблема — згода на продаж майна компаніям, які опосередковано належать тому, хто і створив для НБУ ці проблеми, а саме — акціонеру неплатоспроможного банку “Фінанси та кредит” Костянтину Жеваго.

При цьому випадок з “Київмедпрепаратом” — не єдиний. За останні кілька років накопичилось багато фактів, коли компанії, прямо чи опосередковано пов'язані з олігархом, беруть участь у торгах, де купують або права вимоги до компаній зі складу фінансово-промислової групи “Фінанси та кредит”, або майно, яке є забезпеченням за цими кредитами.

І все це відбувається на тлі цілком доступної для НБУ і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) інформації про зв'язки власників цих компаній з екс-акціонером одноіменного банку.

Можливим вирішенням цих проблем могло б стати розроблення механізму заборони власникам банків-банкрутів приймати участь у торгах, на яких продають їхні колишні активи.

І Україна вже пообіцяла МВФ розробити цей механізм. Це може покласти край випадкам, коли колишні власники, такі, як Жеваго, викупають свої активи за безцінь через посередників чи на підставні компанії.

Тим паче, що приклад подібної практики в Україні вже є: той же Нацбанк уважно слідкує за виконанням закону, який забороняє колишнім власникам банків-банкрутів створювати нові банки.

То чому ж не застосувати такий підхід щодо їх участі в аукціонах з продажу активів цих самих банків?

АндрІй БОНДАРЕНКО