Як війна в Україні та санкції знищують російський ІТ-ринок

Вихід з ринку РФ техногігантів, еміграція ІТ—фахівців та спроби технологічного імпортозаміщення місцевими аналогами з обмеженими можливостями — все це призвело до падіння російського ІТ-ринку. Експерти оцінюють скорочення цього сегменту економіки РФ більш як на 20%. Враховуючи те, що цей ринок переживає не найкращі часи в усьому світі (компанії втрачають капіталізацію, скорочують персонал та відмовляються від певних проектів), падіння російського ІТ-ринку може бути ще більшим і навіть стати незворотнім.

Втрата технологій

Вже на початку березня техногіганти повідомляли про припинення діяльності на російському ринку, а травень та червень пройшли під гаслами остаточного виходу цих компаній з РФ. Серед таких — компанії Hewlett Packard Enterprise, IBM, Cisco. Остання є виробником мережевого обладнання і вона готується найближчим часом вивезти з РФ всі пристрої, які забезпечували роботу мобільних мереж та інтернету. 

З 50 найбільших іноземних ІТ-компаній, що працювали в РФ, повідомили про припинення роботи більше 30. Причому саме останні забезпечували майже 90% прибутків для бюджету. Інші або не робили публічних заяв, або продали свої підрозділи. Масовий вихід компаній означає для Росії не лише втрату доступу до їхніх технологій. Йдеться також про скорочення податкових надходжень, і звільнення співробітників в майбутньому. Нестачу обладнання та програмного забезпечення пересічні росіяни відчують може й не скоро. Але, наприклад, неможливість завантажити останні оновлення Windows знижують захист комп’ютерів звичайних користувачів та роблять їх більш вразливими до нових загроз.

Ще одна свіжа новина — неможливість активувати смартфони від Samsung, які нелегально ввозяться на російський ринок. Це означає, що сірий та нелегальний імпорт не зможе замінити продукти та гаджети, які продавалися на ринку легально. Навряд чи багато росіян захочуть платити додаткові $100 за активацію смартфону, або купувати пристрій, розуміючи, що він може перетворитися на дорогу високотехнологічну цеглину.

Втеча фахівців

 Причину можливої смерті російського ІТ-ринку становлять не лише санкції, але й масова еміграція відповідних фахівців. Про масову втечу російських айтішників з країни заговорили ще на початку повномасштабної війни. Наприкінці березня російська асоціація електронних комунікацій (РАЕК) заявила, що впродовж місяця РФ покинули біля 70 тисяч фахівців. А асоціації руссофт називали  цифру у 40 тисяч, але і це доволі багато. У квітні процес дещо загальмувався — йшлося про 25-30 тисяч втікачів і навіть заговорили про те, що частина емігрантів повернулась до РФ.

Приховати проблему такого масштабу складно. Наприклад, заступник міністра внутрішніх справ рф Ігорь Зубов зізнався, що країні не вистачає біля 170 тисяч ІТ-спеціалістів, нарікаючи на масову еміграцію. Російська влада пропонувала ІТ-шникам різноманітні “пряники”, зокрема відстрочку від служби в армії та пільгову іпотеку на квартири. Але такі заходи заледве можна вважати чудодійними.

На санкт-петербурзькому міжнародному економічному форумі віце-прем’єр Дмітрій Чєрнишенко нарікав на те, що російські компанії повинні пропонувати продукти на іноземний ринок, але наразі не можуть покрити й власне російські потреби. “Всі ломанулися за пільгами та відстрочками від армії. Але сказати, що вони роблять продукти, які використовуватиме наш ринок, цього поки не спостерігається” — заявив чиновник.

Провал імпортозаміщення

Імпортозаміщення, на яке покладають стільки надій у Кремлі, втілити на практиці не так вже й просто. Наприклад, вже зараз йдеться про ймовірне припинення випуску російських процесорів “Байкал”. Головна причина — проблеми із розміщенням замовлень на випуск комплектуючих, задіяних у виробництві цих процесорів. Компанія “Байкал Электроникс” мала тривалу стратегію розвитку, котра передбачала збільшення випуску процесорів для серверів, але тепер від далекосяжних планів доводиться відмовлятись.

Це тягне за собою відповідні наслідки. Передусім, це означатиме проблеми з серверами для дата-центрів, які виникнуть у віддаленій перспективі для всього російського ІТ-ринку. Таким чином, імпортозаміщення в цьому сегменті провалилось і російському ринку доведеться обрати для себе сірий або так званий “паралельний” імпорт. Хоча друге буде складно реалізувати через санкції. 

Стратегії відходу

Російські компанії почали відмовлятися від непрофільних активів, в тому числі, від розвитку ІТ-бізнесу. Яскравим прикладом такого рішення стали плани банку “Сбер” закрити ігровий підрозділ SberGames. В компанії це пояснили зовнішніми обмеженнями для російських розробників на світовому ринку, проте це може означати й ревізію активів та відмову від непрофільних напрямків. Варто також пригадати, що наприкінці травня “Сбер” продав відразу п’ять онлайн-сервісів зі своєї екосистеми, серед яких онлайн-кінотеатр Okko, стрімінговий проект “Сбер.Звук” та хмарний сервіс SberCloud. Деякі експерти не виключають, що ця угода — спроба вберегти частини екосистеми “Сбера” від санкцій. Хоча не можна виключати, що це рішення пояснюється небажанням працювати на високоризикованому ринку, яким став ІТ-сектор росії.  

Іншим прикладом зміни стратегій розвитку стало призупинення міжнародної експансії російських технологічних компаній. Розробник офісних інструментів “МойОфис”, платіжного сервісу Mandarin, компанії SearchInform та Simbirsoft скоригували свої плани та відмовилися від виходу на зарубіжні ринки. Це пов’язане навіть з такою банальною проблемою, як складнощі авіаперельотів для росіян. В компаніях також нарікають на необхідність доводити, що вони та їхні власники не входять до санкційних списків, а також на труднощі із залученням закордонних інвестицій.

Побічним ефектом санкцій став розвиток компанією “Яндекс” проекту ya.ru — полегшеної версії її головної сторінки. В компанії пояснили, що розвиватимуть проект ya.ru як точку входу на універсальний пошук та інші її сервіси, проте не можна виключати, що ці дії — це підготовка до продажу “Яндексом” сервісів “Яндекс.Новости” та “Яндекс.Дзен”. Про цю угоду давно ходять чутки, які посилилися після персональних санкцій проти засновника компанії Аркадія Воложа.

Прогнози на майбутнє

Експерти аналітичної агенції TAdviser прогнозують, що об’єм російського ІТ-ринку цього року знизиться принаймні на 10%, в гіршому випадку — більш як на 20%. У звіті TAdviser основними проблемами для майбутнього російського техноринку названі санкції, призупинення роботи закордонних компаній, в тому числі тих, для яких не існує російських аналогів, а також економічна ситуація в цілому. Проте автори рейтингу оптимістично дивляться на цю кризу, заявляючи, що на ринку з’являться російські компанії, які пропонуватимуть послуги не лише державним структурам, але й приватному бізнесу.

Натомість не дуже оптимістичні прогнози дають аналітики видання Financial Times, які проаналізували вплив технологічних санкцій на російський бізнес. У виданні заявляють про зростання попиту на російські хмарні сервіси за неможливості тримати дані російських компаній у закордонних датацентрах. Проте це тягне за собою зростання потреби в серверах, що для країни під санкціями є серйозною проблемою. Іншими складнощами стали проблеми з обладнанням для мобільних операторів, які не зможуть запустити у себе 5G, та вимушені будуть купувати застаріле 4G-обладнання.

Дефіцит мікросхем, з яким весь світ живе уже декілька років та пристосовує розвиток нових рішень в цих складних умовах, стане особливою проблемою для російського ринку. На імпортозаміщення сподіватись особливо не доводиться, як показує приклад “Байкал Электроникс”, а поставки через Казахстан проблеми не вирішать. А якщо Китай погодиться посилити технологічні санкції зі свого боку, на росію чекатиме якщо не повна технологічна ізоляція, то принаймні значуще відставання її ІТ-ринку від усього світу. І все це — на додачу до неконкурентноспроможності російських продуктів на світовому ринку та відсутності інтересу до них.  

Надія БАЛОВСЯК