Як українцю назбирати на пенсію

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, під час лекції у Львівській політехніці 25 вересня, назвав однією з проблем економіки України — пенсійну систему.

В цьому контексті Шмигаль заявив, що українська нація старіє, дітей народжується значно менше, ніж потрібно, працездатне населення — зменшується, а кількість пенсіонерів стрімко зростає.

Сьогодні з податків одного працюючого утримується один пенсіонер. Але цих грошей не вистачає — дефіцит Пенсійного фонду на 2020 рік становить 202 млрд грн.

За словами Шмигаля, через 15 років значна частина нинішнього працездатного населення стане пенсіонерами. Співвідношення працюючих до пенсіонерів становитиме 1 до 2 і для утримання пенсій на сьогоднішньому рівні потрібно буде підвищувати податки мінімум вдвічі.

Такий сценарій малоймовірний, бо зменшення працівників призведе до зменшення споживачів і відповідно — податків.

У такому разі, заявив Шмигаль, Україна вже років через 15 не зможе платити пенсії.

Змінити ситуацію може запуск другого рівня пенсійного забезпечення — обов'язкова накопичувальна система, коли працівник і роботодавець сплачують внески на спецрахунок, з якого буде виплачуватися пенсія після досягнення пенсійного віку.

Однак наразі ця ідея далека від реалізації. Кожен українець має змиритися з відсутністю нормальної пенсії від держави і сам подумати про свою пенсію.

Інструментарій невеликий: депозит, інвестиції у нерухомість, державні облігації (варіант для більш заможних), або внески в недержавний пенсійний фонд (НПФ).

Три перших варіанти наразі активно використовуються громадянами України, а четвертий — недержавні пенсійні фонд — непопулярна тема.

БізнесЦензор розбирався, що таке НПФ, як вони працюють та як у них інвестувати.

Що таке недержавний пенсійний фонд

Недержавний пенсійний фонд — це неприбуткова організація, яка залучає пенсійні внески громадян для інвестування в різні фінансові інструменти, щоб захистити їх від інфляції та примножити.

Пенсійні виплати учасникам таких фондів здійснюються через конкретний період або після виходу на пенсію. Також можлива і повна виплати всієї суми вкладів, наприклад в разі переїзду на постійне місце проживання в іншу країну, у разі критичної операції, чи смерті.

Гроші, які акумулюють недержавні пенсійні фонди, управляються кількома організаціями. Зокрема, окрім самого НПФ, є ще адміністратор пенсійних фондів, який може управляти кількома фондами, компанія з управління активами (КУА) та банк, де відкрито рахунки вкладників.

КУА інвестує гроші фонду з метою отримання інвестиційного прибутку. Адміністратор веде бухгалтерський, податковий облік та облік учасників фонду. Банк забезпечує зберігання, облік активів фонду та контроль за їх використанням.

Кожен учасник управління НПФ отримує свій відсоток.

Недержавні пенсійні фонди — це третій добровільний рівень пенсійного забезпечення в Україні, вони почали з'являтися в Україні в 2004 році після прийняття закону “Про недержавне пенсійне забезпечення”.

Перший рівень — це робота солідарної пенсійної системи, коли умовно з зарплати кожного працівника сплачуються внески в спільний котел, з якого нараховуються пенсії поточним пенсіонерам.

Другий рівень пенсійного забезпечення — це обов'язкова накопичувальна система, введення якої ще тільки розглядається в Україні. Вона передбачає паритетні внески роботодавця та працівника певного відсотку від зарплати самого працівника. Ці гроші акумулюватимуться на особистому пенсійному рахунку працівника, з якого будуть здійснюватися виплати після виходу на пенсію.

Які бувають НПФ

В Україні працюють недержані пенсійні фонди трьох типів: відкриті, корпоративні та професійні. Учасником пенсійного фонду може стати будь-хто.

Корпоративні — для людей, які працюють в одному підприємстві, наприклад НПФ Національного банку. А професійні, створені для спеціалістів однієї галузі, наприклад “Гірничо-металургійний професійний пенсійний фонд”.

Хто може бути вкладником в НПФ

Учасниками недержавного пенсійного фонду можуть бути фізичні особи, ФОПи та юридичні особи, які роблять вклади на користь своїх працівників.

Фізичні особи можуть робити вклади для себе, або для членів своєї родини.

Вкладник самостійно визначає розмір і періодичність внесків. Таким чином, він може планувати на розмір майбутньої пенсії.

Вся сума накопиченого вкладу може бути успадкована.

Окрім того, вкладник може отримати податкову знижку на доходи фізичних осіб, яка становить 18% від суми внесків за рік.

Що представляють собою НПФ в Україні

На кінець березня в Україні налічувалося 63 недержавні пенсійні фонди, якими управляло 22 адміністратори. Найбільша кількість НПФ зосереджена в Києві — 45, або 71%.

Загальна кількість учасників НПФ в Україні становить 878 тис. осіб (приріст на 4% з березня 2018 року), а вартість активів — 3,1 млрд грн (приріст на 25% з березня 2018).

Сума пенсійних внесків становила 2,22 млрд грн, з яких 89,2% — пенсійні внески від юридичних осіб. Тобто, роботодавці роблять пенсійні внески для своїх працівників НПФ.

Загалом на березень 2020 року НПФ отримали 2,16 млрд грн інвестиційного доходу, який: 1,76 млрд грн — інвестиційний прибуток і 406 млн грн — витрати.

Сума виплачених пенсій на початок весни цього року становила 986 млн грн, з яких 608 млн грн — одноразові виплати, а кількість вкладників, які отримали/отримують пенсії — 84,9 тис. грн.

За віком вкладники НПФ діляться наступним чином: від 25 до 50 років — 56,7%, від 50 до 60 років — 25,7%, від 60 років — 16,8%, а до 25 років — лише 0,8%.

Більшість вкладників — це чоловіки, яких 58%. А у віковій групі вкладників від 60 років їхня кількість перевищує кількість жінок у 1,8 разу.

Куди НПФ інвестують внески учасників

Задача НПФ інвестувати зібрані гроші таким чином, щоб отримати дохід вище рівня інфляції. І водночас — мінімізувати ризики втрати внесків вкладників. Саме тому ключовими інвестиційними інструментами для НПФ є облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та банківські депозити.

Інвестиційний портфель українських НПФ виглядає так: 43% — ОВДП, 41,5% — депозити в банках, 6% — облігації українських підприємств, 2,8% — нерухомість і 1,4% — акції українських компаній.

З березня 2019 року по березень 2020 року всі НПФ заробили 300 млн грн інвестиційного доходу. Водночас, витрати становили 63 млн грн. В залежності від фонду витрати на роботу НПФ становлять 1% — 7% вартості чистих активів. Чим більше у фонду вкладників, тим менший відсоток витрат.

Вище ми вказували, що НПФ управляється трьома організаціями: адміністратором, КУА і банком-зберігачем. В структурі витрат найбільший відсоток становить винагорода за управляння активами (винагорода КУА — 56%), далі йдуть витрати на послуги адміністратора (30%) та послуги банку (6%).

Хто контролює НПФ і чи гарантує держава вклади в них

Регулятором НПФ є Національний банк України (НБУ). Раніше, до закону про спліт, згідно з яким фінансові організації перейшли під нагляд НБУ, НПФ контролювалися Нацкомфінпослуг.

Окрім того, роботу НПФ контролює і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Вклади в недержавні пенсійні фонди не гарантуються державою по аналогії до депозитів. Нагадаємо, виплата депозитів, у разі банкрутства банку, гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) в розмірі до 200 тис. грн.

Водночас НПФ не може збанкрутувати, оскільки його активи відокремлені від активів обслуговуючих компаній: адміністратора, КУА та банку.

На активи фонду не може бути накладений арешт, санкцію чи конфіскація.

Також, у разі необхідності, можна змінити обслуговуючі компанії.

У разі ліквідації фонду вкладники переводять свої вклади в інший НПФ.

Окрім того, КУА, які управляють активами НПФ, мають ліміти на розмір інвестицій в один фінансовий інструмент. Наприклад, в акції компаній не можна інвестувати більше 5% портфелю НПФ, а в депозити банків — більше 40%.

Фонди зобов'язані звітувати перед вкладниками, надавати інформацію про стан свого рахунку і про стан фонду. Учасник НПФ має право перейти в інший, якщо його не задовольнить інвестиційна політика фонду.

Як отримати виплати

Виплати з недержавних пенсійних фондів розпочинаються після досягнення вкладником 50 річного віку. Така норма закладена в законі по НПФ. Виплати можуть відбуватися раз на місяць, поквартально, або раз на рік.

60% інвестиційного доходу від вкладень НПФ оподатковується як і депозити — 18% податку на доходи фізосіб (ПДФО) і 1,5% військового збору.

У разі одноразової пенсійної виплати податком на доходи та військовим збором оподатковується 100% інвестиційного доходу.

Податки не сплачують учасники від 70 років, інваліди І групи, спадкоємці та неповнолітні учасники.

Щоб забрати весь вклад за однин раз потрібно щоб настали такі умови:

Вкладник фонду отримав інвалідність, у нього серйозна захворюваність, він виїздить за кордон на постійне місце проживання, або на його рахунку менше 60 прожиткових мінімумів непрацездатної особи.

Також у разі смерті учасника НПФ вся сума вкладу виплачується його спадкоємцям.

Юрій ВІННІЧУК