Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Як повертають Тендерну палату

[13:37 23 апреля 2010 года ] [ Українська правда, 23 квітня 2010 ]

Іноді жахливі мерці воскресають. От, наприклад, вже майже тиждень як ожила скандальна Тендерна палата.

Монстра воскрешають в Мінекономіки. Цим відомством нещодавно функцію контролю за держзакупівдями було покладено на Центральний апарат державної iнспекцiї з контролю за цінами.

Ця установа відтепер має надавати довідки “на предмет вiдповiдностi ціни тендерної пропозиції середньо ринковим цінам” (орфографію автора збережено), причому для усіх держзакупівель в усіх куточках нашої Вітчизни.

Дана новина виглядає зарядним бюрократичним кроком, проте підприємці почали скаржитися на те, що без папірця-довідки інформацію про результати тендеру відмовляються розміщувати у “Віснику державних закупівель” (”ВДЖ”) — державному виданню. Без цього тендер не є дійсним.

“ВДЖ” з показною наївністю прикривається роз'ясненням мінекономіки. Документ цей, яким щойно було введено нову корупційно небезпечну схему держзакупівель за номером 3303-25/2973-07 від 14 квітня 2010 року — взагалі не має навіть статусу нормативного документу.

Тим не менш, редакція “ВДЖ” проявляє гідну подиву принциповість і не друкує інформацію про проведені тендери без довідки.

Крім того, нарікання підприємців викликав і факт, що інспекція з контролю за цінами відсилає тих, хто звертається до неї по довідку, до приватних оцінювачів, стверджує глава союзу громадських організацій “Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів усіх рівнів” Владислав Зубарь, котрий має багаторічний досвід протистояння Тендерній палаті. Недержавні ж оцінювачі оцінили свої послуги досить недешево.

“Інспекція з незрозумілих критеріям вибрала 5 організацій з Рівна, Житомира, Одеси, Києва та Донецька, які мають право видавати довідки. За моїми даними, тільки дві організації працюють у Донецьку і Києві. Вартість довідки виходить від 2 до 5%”, — стверджує Зубарь.

Як завжди з Тендерною палатою — все на перший погляд законно, але суперечить здоровому глузду.

Неважко уявити, які наслідки матиме це рішення у разі, якщо воно залишиться в силі. 2% від усіх тендерів — це чималі гроші в масштабах держави. Фактично, Тендерна палата потрохи повстає з могили — знову провести тендер за державні гроші неможливо, не сплативши напівлегальні побори у приватну кишеню.

Нагадаю, що тендерну мафію ніби перемогли позаминулого року, коли було скасовано закон та затверджено нове положення про проведення закупівель.

Скасованим законом встановлювались численні побори. Платити доводилось на кожному кроці — за нав'язані консультації Тендерної палати, за використання інтернет-ресурсів для учасників торгів, за членство в ТПУ і, нарешті, за виграш у тендері. Неофіційних же платежів було набагато більше.

Зараз тендерну корупційну вольницю намагаються тихцем повернути.

Приватні підприємці, що працюють з держзакупками, отримали “листи щастя” від своїх державних контрагентів, на кшталт того, що наведено нижче, де їх попереджають про необхідність для участі у тендерах мати довідки про ціни.

Хто працює реаніматором?

Наскільки відомо автору, зараз готується судовий позов про скасування цього нововведення. Але одночасно залишаються відкритим такі питання: чи буде покладено край нахабству, і чи взагалі є міністр економіки Василь Цушко є господарем у власному міністерстві.

Цушко не надав коментар УП, не реагуючи на дзвінки та SMS протягом тривалого періоду.

Можна зробити припущення, що Цушко, з одного боку, не хоче брати на себе відповідальність за тендерні махінації, з іншого — намагається утриматись на посаді.

Мінекономіки зараз вважається квотою комуністів, в свою чергу комуністи, здається, делегували функцію контролю за “своїм” міністерством третім особам, яких пов'язують з Тендерною палатою.

Роз'яснення мінекономіки підписала людина на прізвище Вітренко.

Мова не про полум'яну лідерку ПСПУ Наталю, а про її колишнього чоловіка, з 7 квітня 2010 року — зама Цушка.

Подейкують, що кандидатура Юрія Вітренка лобіювалася якраз тоді, коли у приймальній міністра економіки частенько бачили Антона Яценка, народного депутата України (№ 79 за списком БЮТ), відомого як “хрещеного батька” Тендерної палати та голову підкомітету з питань регулювання ринку держзакупівель.

Сам Вітренко заперечив твердження про те, що його призначення зам міністра пов'язане з активністю Яценка, назвавши це “необґрунтованими чутками”.

З приводу неоднозначного роз'яснення, яке він підписав будучи тиждень на нинішній посаді, Вітренко відмовився коментувати та запропонував звернутися з офіційним запитом у прес-службу міністерства.

Щодо Яценка — спочатку невеличка довідка. У далекому 2002 році до уряду надішли листи від громадянина Антона Яценко (працівника Адміністрації Президента) та громадянина Володимира Врублевського.

В листі автори повідомили, що винайшли унікальну форму проведення тендерів та тендерної документації і є власниками низки патентів. Громадяни Яценко та Врублевський запропонували державі використати їх винаходи при здійсненні державних закупівель.

За наступні шість років пан Яценко зробив гарну кар'єру, пройшов трудовий шлях з посади клерка в адміністрації президента до першого віце-президента Тендерної палати, а потім народного депутата України.

Затишне депутатське крісло, звісно, гарантує недоторканість, але все ж таки прагнення повернути золоті части Тендерної палати, схоже, не дає спокою Яценку.

“Українська правда” звернулася до Антона Яценка з проханням про коментар.

Щодо звинувачень на адресу Яценка в корупції в держзакупівлях, якими рясніють ЗМІ та інтернет-форуми, нардеп запевнив редакцію, що не має до цієї справи ніякого відношення.

Яценко вважає ідею перевіряти ціни кожного з переможців тендерів ефективним засобом профілактики проти корупції в держзакупівлях, але згоден з тим, що негоже брати з учасників торгів гроші за такі документи.

“Зараз питання цінових пропозицій при держзакупівлях в Україні ніхто не контролює, — говорить Яценко. — Такі перевіряючі органи як, наприклад, КРУ, роблять це лише після закінчення якогось часу, коли, часто, виправляти що-то вже пізно. Тому, думаю, як превентивний захід перевірка цінових пропозицій переможців торгів може бути корисною, але тут повинен бути прописаний чіткий і зрозумілий для всіх механізм “.

На думку Яценка, текст роз'яснення Мінекономіки від 14 квітня виписаний не чітко і вводить учасників держзакупівель в оману.

“Якщо учасники-переможці торгів самі надають документацію про відповідність своїх розцінок ринковим, це прекрасно. Якщо ж ні, нехай цим займається замовник торгів і уповноважений орган, який зобов'язаний контролювати процес, тобто Мінекономіки. Адже цей документ в першу чергу потрібен саме контролерові, — вважає Яценко. — Думаю, замовник торгів повинен надати в міністерство інформації про торги та про ціновій пропозиції переможця, а Міністерство доручити тій же Інспекції за цінами, перевірити цю інформацію. І тоді не треба нікому платити ніяких грошей, і Держінспекція повинна надавати всі документи безкоштовно”.

Олександра ІВАНОВА

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.