Як Южаніна пропонує вирішити проблему евроблях

Десь так можна коротко описати всі події та гаму відчуттів, що мали місце на засіданні комітету з питань податкової та митної політики 6 листопада, де розглядали проекти закону щодо розмитнення, так звані законопроекти Южаніної.

Саме засідання комітету проходило весело, а тому, як чітко й ритмічно Ніна Петрівна зачитувала висновки щодо правок, позаздрили б провідні світові репери.

Та й взагалі, можна лише захоплюватися працездатністю та відповідальністю депутатів, які вирішили прогуляти сесію, а натомість залишились і розглянули автомобільні питання.

Ще більше присутніх активістів (та, напевно, й деяких депутатів) шокували правки, які озвучила голова комітету. Шокувала навіть не сама суть цих правок (а вони відверто несправедливі), а те, що до моменту оголошення про них ніхто не знав.

Їх немає ні в проекті, ухваленому в першому читанні, ні у списку правок, які подали депутати. Таке враження, що Ніна Петрівна переплутала будівлі комітету та Верховної Ради й пішла на грубе порушення регламенту.

Чому з активістами обговорюють одне, комітет виставляє на голосування в першому читанні інше, а перед другим читанням озвучується взагалі третє? Формула розмитнення тепер має ще інакший вигляд. А який текст принесуть депутатам на друге читання, взагалі незрозуміло.

Уявімо, що законопроекти ухвалять саме в озвученому вигляді. Що ж буде? Буде тотальна несправедливість і податкова дискримінація. У всьому світі є практика, що вищі податки сплачують багатші, а не навпаки, як нам пропонують.

Ну або принаймні ці податки відсотково рівні. І лише Україна є новатором. Ось тільки новації ці необґрунтовані, їх у цивілізованих країнах використають хіба для книг на кшталт “Типові помилки економістів-початківців”.

Буде масова корупція та нові схеми продажу місць у десятикілометрових чергах на кордонах.

З одного боку черги утворять власники єврономерів, які під страхом величезних штрафів та конфіскації почнуть вивозити авто, а з іншого — майбутні автовласники, що гнатимуть машини на розмитнення, щоб встигнути взяти участь в акції “два акцизи за ціною одного”.

Ось ці озвучені акції та знижки на розмитнення протягом перших 90 днів взагалі шокують. Я перепрошую, у нас правова держава чи супермаркет у період розпродажу?

Чи, можливо, на кордоні зніматимуть новий фільм жахів “Розмитнити за 30 днів” і вирішили, як завжди, зекономити й нагнати безкоштовну масовку?

Окей, уявімо, що все ж буде механізм розмитнення без перетину кордону. Але, знову ж таки, про цю можливість я почув лише на засіданні комітету, у жодних зареєстрованих і підтриманих правках про це ні слова. Де текст?

Навіщо тоді нам взагалі ця марудна бюрократична процедура реєстрації законопроектів, якщо комітет може просто зібратися, щось обговорити, за ніч зі стенограми сформувати якийсь документ (не факт, що співпадатиме з озвученим) і проголосувати у стінах Верховної Ради.

Це ж буде така економія паперу й турбота про екологію. Тепер про політичну волю. Всі ці роки нам розповідали, що бракує волі, щоб прийняти адекватні зміни. А що ж ми бачимо зараз?

Активність зашкалює, депутати працюють понад норму й роблять усе, щоб саме ці законопроекти вже найближчими днями стали законами. Що змінилось? Звідки взялась воля?

Можливо, це — хитрий план нагнітання ситуації й доведення людей до відчаю? Щоб з’явився принц на білому коні, став на сторону народу, завернув ці проекти й отримав такі важливі електоральні бали перед виборами короля?

Та якби з таким бажанням і натхненням ухвалювали проекти, які розробляли й надсилали активісти та депутати протягом останніх трьох років, проблема давно вирішилася б, і в Україні вже був би цивілізований авторинок, а не той цирк, що є зараз.

А так, панове депутати, можете змінювати свою формулу хоч сто разів, у людей грошей більше не стане.

І мізерні зарплати та пенсії громадяни й далі отримуватимуть у національній валюті, а не в євро. То, може, почнемо з того, що змінимо валюту розрахунків податків на гривню, а вже потім працюватимемо над формулами й умовами?

Нагадайте мені, Україна рухається в бік Куби чи все ж таки, може, Європи?

Михайло КАТРУК, експерт із впровадження е-урядування у країнах Європи, співзасновник та керуючий партнер ІТ-компанії TRM Solutions, співзасновник громадської спілки “Доступне авто”