Напередодні Фонд гарантування вкладів організував круглий стіл із залученням широкого кола фінансових експертів.
Називалося захід так: “Чому іноземні інвестори не стоять у черзі за українськими активами”.
Учасники круглого столу довго пояснювали, чому продаж активів неплатоспроможних банків за безцінь — це загальна світова практика.
Однак чим ближче остаточні терміни ліквідації банків-банкрутів та реалізації всіх активів, тим більше питань виникає до української системи гарантування.
Один з прикладів — продаж пулу кредитів “Дельта банку”, які зі знижкою 96% купив український мільярдер Андрій Веревський.
Що за активи
7 червня на американському майданчику debtx відбувся аукціон з продажу прав вимоги за пулом кредитів, у заставі за якими була низка олійно-жирових активів в Іллічівському порту.
Ці потужності будувалися за кошти “Дельта банку”, який був визнаний неплатоспроможним у березні 2015 року.
Які права вимоги (активи) придбав Веревський
“Дельта банк” видав кредити ТОВ “Іллічівський зерновий порт”, ВАТ “Одеський олійножировий комбінат”, ТОВ “Іллічівська зернова компанія”, ТОВ “Стройбуд Іллічівськ”.
У 2016 році підприємства цього пулу увійшли в процедуру банкрутства.
При цьому активи є заставами за кредитами “Дельта банку”, отриманими від НБУ і державного Укрексімбанку. Отже, гроші від продажу цих прав повинні піти на погашення заборгованості перед ними.
Балансова вартість активів спочатку становила 4,136 млрд грн. Оціночна вартість була визначена в момент формування ліквідаційної маси майна банку і становила близько 1 млрд грн.
Криза як шанс
Переможцем аукціону Фонду гарантування стало ТОВ “Фінансова компанія “Скай”, кінцевим бенефіціаром якої є один з найбагатших підприємців України Андрій Веревський.
Його компанія “Кернел” — одна з найбільших агрофірм в Україні, акції якої котируються на Варшавській фондовій біржі. Земельний банк компанії оцінюється 550 тис га. Вона виробляє 8% соняшникової олії у світі і експортує свою продукцію у понад 60 країн.
За останні п'ять років “Кернел” була однією з найактивніших покупців аграрних активів в Україні. Компанія працювала як “пилосос”, скуповуючи сільгоспкомпанії і потужності для виробництва олії.
У лютому 2016 року за результатами конкурсу уряд Арсенія Яценюка схвалив продаж “Кернелу” Укргазбанком вимог на завод компанії “Креатив” за 96 млн дол. Агрохолдинг при цьому отримав п'ятирічну відстрочку на погашення 50% суми.
У 2017 році “Кернел” придбала агрохолдинг “Українські аграрні інвестиції” із земельним банком 190 тис га за 155 млн дол, а також анонсувала будівництво олійного заводу в Хмельницькій області.
У 2017 році “Кернел” купила фірму “Агро інвест Україна” за 43,3 млн дол. У тому ж році Антимонопольний комітет дозволив холдингу придбати десять агропідприємств в міжнародній компанії Glencore.
У лютому 2019 року “Кернел” стала власником 5,85% частки в ViOil Holding Ltd — холдингової компанії, що контролює два олійноекстракційні заводи з річною потужністю переробки 1,1 млн тонн і мережу елеваторів у Західній Україні.
Перед цим агрохолдинг Веревського купив за 64 млн дол компанію “Рейл транзит карго Україна”, у власності якої — 3 тис вагонів-зерновозів.
Купівля активів, які опинилися в заставі у “Дельта банку”, виглядає логічною в рамках експансійної стратегії “Кернелу”.
Навіщо компанії ці активи? У “Кернелі” на питання ЕП не відповіли. У той же час аналітики вважають, що активи цікаві Веревському з кількох причин.
“На створення таких активів знадобиться близько 200 млн дол, але зараз важко говорити про стан і ринкову вартість заставленого майна. У разі реалізації даних прав підприємства портової інфраструктури допоможуть “Кернелу” збільшити перевалку зерна”, — говорить аналітик Concorde Capital Андрій Передерій.
“Це готовий майновий комплекс з доступом до порту і залізниці. Купівля виробничого комплексу з таким дисконтом — вигідна угода”, — вважає консультант аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting Андрій Мокряк.
Неprozorro…
Щоби Веревський став власником згаданих активів, залишалося залагодити документарні формальності.
Однак до остаточного закриття угоди ЗМІ звернули увагу, що раніше ця ж компанія Веревського — “Скай” — пропонувала за аналогічні активи понад 900 млн грн і стала переможцем конкурсу, однак угода не була завершена через рішення суду за позовом компанії, яка не брала участі в торгах.
Після цього розгорівся скандал. У процес втрутилися незадоволені продажем вкладники “Дельта банку”. Фонд заявив, що, ймовірно, торги відбулися з певною змовою. Він звернувся до НБУ та Укрексімбанку з пропозицією не визнавати результати торгів.
Співрозмовники ЕП, близькі до фонду, визнали, що торги пройшли з маніпуляціями.
“Як вийти з цієї ситуації, ніхто не знає. Повторні торги навряд чи гарантують більш високу ціну, а відмова визнавати угоду поставить під сумнів усі торги на майданчику”, — сказав ЕП один із співрозмовників.
Більш того, на думку представників фонду, близьких до процесу торгів, Веревський не збирався платити за ці активи 906 млн грн.
“У тих торгах брала участь компанія “Фінгруп фактор”, яка підняла ціну до стартової — 897 млн грн. Потім “Скай” Веревського підвищила її на 1% до 907 млн грн, але ці гроші Веревський не заплатив і, судячи з усього, не збирався.
У фонд принесли складений заднім числом судовий позов, у якому торги визнавалися недійсними. “Кернелу” просто треба було зірвати торги.
Ймовірно, після цього її представники провели переговори з конкурентами, а потім купили актив з таким великим дисконтом”, — пояснює співрозмовник ЕП, близький до Фонду гарантування.
Реальна ціна активу — Х
Скільки насправді коштує актив, невідомо. Підприємства працюють, але перебувають у процесі банкрутства. Саме банкрутство може бути фіктивним, щоб послабити позиції Фонду гарантування в судах і позбавити його можливості взяти майнові комплекси на баланс “Дельта банку”.
Востаннє представники фонду інспектували об'єкт разом з арбітражним керівником у серпні 2016 року. Відповідно, звітність підприємства ніхто з представників фонду давно не бачив, як і самі об'єкти.
Конкурентні торги в Україні відсутні. У фонді не приховують, що покупцями кредитів є або самі позичальники, або їхні конкуренти, що буває вкрай рідко.
Таким чином, успішні підприємства, на створення яких було витрачено понад 4 млрд грн клієнтів “Дельта банку”, знецінилися до 4% від балансової вартості.
На згаданому круглому столі заступник директора-розпорядника ФГВ Світлана Рекрут повідомила, що у фонду відсутні юридичні підстави не підписувати договір за підсумком торгів 7 червня.
Компанія “Скай” вже оплатила лот, Укрексімбанк погодив угоду, а рішення Нацбанку очікується до кінця липня. На запит ЕП, чи погодить НБУ угоду і чи вважає він її ринковою, регулятор поки не відповів.
На круглому столі член ради НБУ Тимофій Милованов заявив, що заставні активи треба продавати швидко і не важливо, за якою ціною, щоб інвестори могли їх розвивати. “Найголовніше — щоб активи працювали”, — сказав він.
При цьому фізособи-вкладники збанкрутілих банків все ще чекають повернення своїх вкладів на суму близько 30 млрд грн.
Что скажете, Аноним?
[07:00 23 ноября]
[19:13 22 ноября]
09:00 23 ноября
08:00 23 ноября
21:10 22 ноября
18:30 22 ноября
18:20 22 ноября
18:10 22 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.