Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Як Україна три роки відбивалася від японського кредиту

[16:16 02 сентября 2015 года ] [ Деловая столица, 2 сентября 2015 ]

Парламент ратифікував угоду з Японією про надання кредиту на реконструкцію Бортницької станції аерації. Історія з цим кредитом тягнеться давно. І якби не візит японського прем’єра, не факт, що Україна й далі б не відбивалася від цих грошей

На початку червня нашу країну вперше відвідав прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе. До цього візиту уряди двох країн підписали угоду про виділення японцями кредиту на реконструкцію Бортницької станції аерації. Сума кредиту близько $1,1, ставка 0,1% річних, термін погашення — 40 років. Угоду підписали 6 червня, ратифікували через три місяці. З такими темпами до самої реконструкції може приступлять в кращому році весною наступного року. Бо зараз осінь, потім зима, погода “нельотна”...

Епопея з японським кредитом — це ілюстрація ставлення української влади, і минулої, і нинішньої, до інвесторів. Вперше про виділення коштів на реконструкцію станції аерації, об'єкту, який вже давно вичерпав свій ресурс і тому, в разі аварії, здатний перетворити в зону екологічної катастрофи величезні території, заговорили ще коли мером Києва був Леонід Черновецький. У травні 2007 року він підписав розпорядження про реконструкцію Бортничів. У грудні 2009-го Київ на реконструкцію дамб мулових полів виділив 150 млн. грн. Роботи були проведені, але косметичний ремонт не вирішив проблему, а просто відклав ризики, адже для того, щоб станція аерації стала безпечною, її потрібно не латати, а серйозно укріпити, використовуючи сучасні технології. А це коштує багато грошей.

У лютому 2013-го року тодішні віце-прем'єр Олександр Вілкул і голова КМДА Олександр Попов перевірили станцію і дійшли висновку, про який і так всі знали: Katastrophe! А в квітні дамбу станції аерації прорвало. Після цього Азаров розпорядився укріпити очисну споруду. В жовтні 2013-го уряд вирішив виділити для цього під держгарантії 7,8 млрд. грн. Тут почався Майдан, влада змінилася і вже новий уряд у квітні 2014-го року затвердив проект реконструкції на 10,5 млрд. грн. Тоді з'явилася інформація, що гроші на ремонт позичать у японців. Більше року тривали якісь переговори і якби не приїзд японського прем'єра у червні цього року, то далеко не факт, що цей кредит Україна отримала б.

Як стверджують джерела “Деловой столицы”, у верхніх ешелонах влади зрозуміли, що зустрічати пана Абе з підвішеним питанням щодо грошей на реконструкцію Бортничів якось дивно, якщо не сказати більше.  Тим більше, що японці самі ці кошти дають, а ми, начебто від них відбиваємося. Тому перед візитом Абе Мінінфраструктури різко активізувалося і угода таки стала реальністю.

Очікувано, що урядовці зараз почнуть рапортувати, які вони молодці.  Але в цій історії є ще один нюанс — за японськими кредитами потрібен наглядач, щоб за рік-два не виникло питання: чому ремонт на порожньому місці здорожчав?

Юрий ВАСИЛЬЧЕНКО

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.