Як Терьохін с Калєтніком листувався

Напередодні відставки голови податкового парламентського комітету Сергія Терьохіна “Економічна правда” опублікувала з ним інтерв'ю.

Протягом останніх півроку редакція отримувала низку скарг на роботу Державної митної служби, мовляв, рівень корупції у відомстві тільки зростає. Наприклад, один з імпортерів фруктів у розмові з журналістом пожартував, що має технічну проблему: шукає великий портфель для передачі неофіційних платежів за розмитнення контейнера.

Тож одне з питань “ЕП” до Терьохіна стосувалося роботи митниці під керівництвом Ігоря Калєтніка.

Терьохін відповів однозначно. За його словами, сума хабарів митникам з приходом нової влади зросла уп'ятеро: “Раніше імпортери сплачували за контейнер 5 тисяч доларів, а зараз — 30 тисяч доларів. Хоча я не розумію, що означає заплатити за контейнер 5 або 30 тисяч, повинне бути ввізне мито і все!”.

Крім того, депутат розповів історію з життя української митниці про встановлення двох сканерів для перевірки контейнерів на кордоні, які швидко зламалися.

Голова Держмитслужби відреагував миттєво.

 

 

 

У підсумку, між чиновником і депутатом зав'язалося предметне листування, яке лаконічно можна назвати “кокаїновим”. Так, у листі до Терьохіна серед прикладів, які підтверджують результативність роботи Держмитслужби, голова митниці наводить факт виявлення майже 2 тонн кокаїну за останні два місяці. У відповідь Терьохін вимагає відзвітувати про знищення цієї партії наркотиків.

Варто зазначити, що департамент комунікацій Держмитслужби порівняно з іншими органами влади достатньо жвавий, а сам Калєтнік доволі відкритий для преси.

Терьохін, у свою чергу, надіслав Калєтніку листи, з якими до нього звернулися імпортери: фірми “Болеар мед”, VD MAIS”, “Торговий дім “Аркада”, “БВМ-Галичина”, “Українські покрівельні системи”, “Дніпровагонмаш”, “Каскад”. У цих посланнях наводилися приклади корупції і тиску на підприємців з боку митників.

Насправді, такі листи на адресу депутатів є усталеною практикою, однак більшість з них залишається без реагування. У кращому випадку відомство, якому адресувався лист, робить формальну відписку з посиланням на численні норми вітчизняного законодавства. У даному випадку Держмитслужба не вирізнилася оригінальністю.

Основною претензією до митників з боку бізнесу є “примусове завищення декларованої вартості товару”. У відомстві посилаються на норму закону, яка дозволяє використовувати різні оцінки вартості. Натомість власники товару стверджують, що іноді методи митниці призводять до завищення мита у три-п'ять разів.

“Економічна правда” публікує декілька прикладів, які стали типовими для митного відомства у 2010 році.

 

 

 

 

 

Відповіді на ці звернення теж стандартні. Залишається лише сподіватися, що колись державні служби почнуть діяти в інтересах держави, а не третіх осіб чи банального “наповнення бюджету будь-якою ціною”.