Конкурс на голову Національного агентства з розшуку і менеджменту активів (АРМА) триває більш як півтора року. Минулого літа комісія не змогла визначитися, хто ж саме найкращий кандидат. Як наслідок, процедуру перезапустили, однак склад комісії залишився той самий, лише за однієї “різниці”, і ви згодом зрозумієте, в чому суть. Ексзаступник міністра юстиції Іван Ліщина прогуляв майже всі засідання конкурсної комісії повторного конкурсу, крім одного — останнього. Чому? Відповідь проста. Він мав відіграти ключову роль в обранні репрезентанта офіса президента на вакантну посаду голови Нацагентства. До слова, зранку 28 червня я в соцмережі Facebook саме про подібний розвиток подій і попереджав. Тепер про все по черзі, бо це детективна історія з цілою низкою взаємопов’язаних сюжетів, об’єднаних однією метою — взяти під контроль АРМА, куди “стікаються” арештовані активи, зокрема російські, на десятки мільярдів гривень.До фінальної частини конкурсу дійшли співробітник ВАКС Артем Брінцов, чиновник з Мін’юсту Віктор Дубовик, юристка Олена Дума, т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович, ексспівробітники топ-рівня АРМА Володимир Павленко і Андрій Потьомкін, старший детектив НАБУ Сергій Рокунь, а також начальник одного з територіальних управлінь АРМА Станіслав Серьогін. Важливо зауважити, що ні спецперевірок, ні тим більше довідок від НАБУ, як це було під час переатестації прокурорів у 2019—2020 роках, членам комісії не надано. Вийшли із ситуації вкрай дивно — члени робочих груп підготували якісь папери, що не мають жодної юридичної сили, з набором інформації із відкритих джерел.
Уже 28 червня конкурсна комісія таки зібралася. Перш за все прийшов Іван Ліщина.
З початку засідання у повітрі просто запахло змовою. Нагадаю, за кілька тижнів до фіналу конкурсу в АРМА Олена Дума “фальстартонула” зі своєю “рекламою” в Інтернеті майже як переможниці конкурсу. За неї віддали голоси такі члени конкурсної комісії: Олена Яра, Іван Ліщина, Юрій Кіскін, Дмитро Остапенко, Сергій Вернидубов, Михайло Іваненко.
Не прийшов би Ліщина під час нападу раптової громадянської активності (“різниця”, про яку ми написали вище), не вистачило би потрібних шести голосів і, відповідно, зрежисованого рішення з Банкової.
Однак вчора, 29 червня, ситуація розвернулася на 180 градусів. Один із членів комісії, який підтримав Олену Думу, опублікував у Facebook заяву про відкликання свого голосу.голосу.
Заява члена комісії Дмитра Остапенкааява члена комісії Дмитра Остапенка
Його пояснення було доволі просте: не зміг ознайомитися з усією інформацією та професійною діяльністю Олени Думи, проте після суспільного резонансу та висвітлення фактів з біографії Думи вважає недоцільним її обирати. До слова, більше про Олену Думу я вже писав. Якщо детальніше, зазначена кандидатка має вкрай негативний бекграунд. Перш за все вона виступала 2019 року на компрометуючій пресконференції із Семом Кісліним (фінансовий донор експрезидента Дональда Трампа і ексмера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані) під назвою “Оприлюднення фактів корупційної діяльності вищих посадових осіб України”. Фактично відіграючи роль у дискредитаційній кампанії проти чинного президента США Джо Байдена. Також із наших джерел в антикорупційних органах стало відомо, що Дума була фігуранткою, правда, без процесуального статусу, під час підготовки до вчинення підслідного Бюро злочину. Згодом вона подалася кандидаткою на посаду директора НАБУ — вилетіла через незнання законодавства. Крім цього, її пов’язують з обвинуваченим у держзраді екскерівником кримського управління СБУ Олегом Кулінічем. Останній, своєю чергою, не чужа людина куму Путіна і екснардепу Медведчуку. І останнє, під час оскарження свого звільнення зі структур соцстраху у суді Дума “відбілювалася” через телеканал ZIK, що на той час належав Медведчуку.
Тепер про важливість самого органу. АРМА — центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує розшук і менеджмент активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Наразі, під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію нашої держави, органи правопорядку розслідують десятки кримінальних проваджень, у яких фігурують суб’єкти країни-агресорки. АРМА вже було передано арештованих активів на десятки мільярдів гривень.
Не буде зайвим нагадати, що прозоре управління арештованим майном важливе для попередження зловживань і контролю над наповненням державного бюджету (через передачу в управління з отриманням доходів або продажу і придбання облігацій внутрішньодержавної позики), з якого фінансується відбудова. Відбудова, яка вкрай необхідна для відновлення повноцінної життєдіяльності суспільства.
Тому позиція члена комісії Остапенка цілком логічна, коли він дізнався увесь бекграунд Олени Думи. Він вимагає повторного засідання комісії та переголосування. Більшість членів комісії зайняли вичікувальну позицію. Кабмін, вочевидь, готується призначити Олену Думу, яку затвердили в офісі президента. Але є одне але. Юридично важливе.
Правовою підставою для призначення є не саме голосування, а протокол засідання, підписаний головою комісії та її секретарем. Як нам вдалося дізнатися, крім Остапенка, на бік добра неочікувано стала голова конкурсної комісії Олена Яра, що не хоче підписувати протоколу і також вимагає повторного засідання та переголосування. Станом на ранок 30 червня Олена Яра досі не підписала протоколу, що підтримують представники громадянського суспільства, міжнародні партнери, а також частина вітчизняного політикуму.
За умови повторного засідання конкурсної комісії, після вчорашньої публікації заяви члена цієї комісії Дмитра Остапенка, двоє кандидатів — Олена Дума і Сергій Рокунь — мають по п’ять голосів членів комісії. Як наслідок, потрібно визначити додаткову процедуру, яка убезпечила б нас як від недоброчесного голови відповідного відомства, так і від подальшої судової тяганини.
І наостанок прогноз щодо подальшого розвитку подій. Перший — комісія не збирається і Олену Яру “дотискають” з офісу президента підписати протокол засідання, а прем’єр Денис Шмигаль виконує вказівку Банкової. Другий — комісію таки збирають, “скасовують” рішення про шість голосів за Думу, і відбувається повторне голосування, де, найшвидше, переможе Сергій Рокунь. Третій — ситуація підвисає, міжнародники і громадськість продовжують тиснути на офіс президента з метою усунути методи “контролю” за конкурсною комісією і т.в.о. Жоравович продовжує “керувати” АРМА.
АРМА дуже важливе як орган, що зберігає економічну вартість арештованих активів. У разі подальшої конфіскації, наприклад через позови Мін’юсту до ВАКС, це ж майно буде стягнуте в дохід держави. І саме на цьому ми в проєкті Trap Aggressor, заснованому на базі організації StateWatch, постійно акцентуємо увагу. Україні вкрай необхідні кошти на функціонування держави і подальшу відбудову після перемоги у війні проти російського агресора. І фінальний акорд — усі попередні керівники АРМА перебувають у статусі “підозрюваний”, тому комісії треба дуже виважено підійти до вибору нового очільника Нацагентства. Аби не вийшло так, що ми знову “захворіємо на корупційний карієс”, який роз’їдає економічну вартість арештованих активів.
