Як Київтеплоенерго пояснює збільшення платежів за тепло посеред літа

Перерахунок був здійснений на виконання рекомендацій Північного тервідділення Антимонопольного комітету (АМКУ) від червня 2021 року. Повний текст документу можна прочитати тут.

АМКУ вказав на “можливе порушення прав споживачів” та юридичну колізію, яка не дозволяє КТЕ використовувати Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену наказом МінЖКГ №315 від листопада 2018 року (Методика 315).

КТЕ застосовував цю Методику в частині обрахунку витрат тепла на опалення місць загального користування (МЗК) для будинків із загальнобудинковим лічильником зі змішаним типом обліку: коли є абоненти з квартирними лічильниками тепла і без.

Таких будинків в Києві близько 1300. Перерахунок отримали близько 120 тисяч квартир. Всього на балансі КТЕ близько 10 тисяч будинків.

Методика 315 передбачає, що витрати на МЗК складають 10% від показника будинкового лічильника, якщо в будинку більше 6 поверхів. Ці 10% розподілялсь між всіма квартирами будинку згідно опалювальної площі.

Такий підхід до обрахунку витрат на МЗК стимулював споживачів встановлювати квартирні лічільники в тих будинках, де є така можливість.

Натомість АМКУ рекомендував застосовувати Методику з наказу МінЖКГ №359 від жовтня 2006 року (Методика 359) яка втратила чинність в 2019 році із прийняттям Методики 315.

Стара Методика 359 передбачає визначення витрат на МЗК згідно нормативів для кожного окремого об'єкту МЗК з урахуванням регіону, зовнішньої температури та поверховості будинку.

В середньому, обсяг витрат на опалення МЗК згідно Методики 359 в два рази перевищує цей показник за Методикою 315.

В результаті, всі абоненти з квартирними лічильникам отримали донарахування за послугу централізованого опалення (ЦО) за два минулих опалювальних періоди. Відповідно — в липні за минулий період і в серпні — за позаминулий.

Але велика кількість квартир без лічильників в липні також отримали додаткові нарахування, хоча результатом такого перерахунку для них мала б бути переплата.

В КТЕ це пояснюють щорічним корегуванням показників невчасно повірених квартирних лічильників, яке наклалось на перерахунок за рекомендацією АМКУ.

В компанії стверджують, що загальне сальдо додаткових нарахувань і переплат дорівнює нулю.

Втім, за підрахунками мешканців ЖК “Паркові озера”, у більшості будинків після липневого перерахунку склалось позитивне сальдо на користь КТЕ.

Правління ОСББ будинку по вул. Воскресенська, 12Б витребували від КТЕ нарахування за весь період з жовтня 2020 року. Виявилось, що в результаті перерахунку за останній опалювальний період будинок сплатив на 102 тис. грн більше, ніж вартість спожитого за цей період обсягу тепла згідно будинкового лічильника.

Прикметно, що після великої кількості звернень від невдоволених споживачів, АМКУ розмістив повідомлення про “з'ясування причин зростання вартості послуг КТЕ”, до якого призвели його ж рекомендації.

Треба зазначити, що через неефективне управління і високу ринкову ціну природного газу, КТЕ знаходиться в поганому фінансовому стані. Компанія боргує НАК “Нафтогаз України” більше 8 млрд грн за спожитий газ.

З травня 2021 року втратила чинність постанова Кабміну №867 від жовтня 2018 року, якою на Нафтогаз покладались спеціальні обов'язки по забезпеченню газом підприємств Теплокомуненерго.

Тепер КТЕ має купувати газ на ринкових умовах. Тому підприємство намагається акумулювати гроші для закупівлі газу у Нафтогазу за передоплатою.

БізнесЦензор записав відповіді Костянтина Лопатіна на питання щодо проведених влітку перерахунків.

Лопатін — директор структурного підрозділу “Енергозбут” комунального підприємства “Київтеплоенерго”. Саме цей підрозділ займається обчисленням рахунків абонентам КТЕ.

---

Чому склалось позитивне сальдо платежів на користь КТЕ після перерахунку?

Якщо брати динаміку нарахувань по кожному окремому рахунку і відстежувати його з жовтня 2020 по квітень 2021 року включно, то загалом для кожного окремого будинку сума платежів не змінилась.

Постійно виникає ситуація коли нарахування для будинків зі змішаним обліком корегуються. З чим це пов'язано?

З тим, що в кожному будинку змінюється кількість квартир з лічильниками тепла. Це відбувається через те, що з обліку знімаються ті квартирні лічильники, які вчасно не повірені. Або ті лічильники, покази по яким не передавались більше трьох місяців.

Згідно з діючою постановою Кабміну №630 від липня 2005 року, такі квартири обліковуються, як квартири без лічильників.

Але коли абоненти проводять повірку лічильника і вносять покази, відбувається корегування. Зазвичай — в сторону зменшення нарахувань для таких абонентів.

Відповідно, обсяг сплат, які їм були нараховані а потім зменшені відповідно показів, розподіляється між квартирами без лічильників.

Через це кожного року між опалювальними сезонами відбувається корегування нарахувань для квартир без лічильників в сторону збільшення.

На абонентах з квартирними лічильниками це корегування ніяк не відображається. Тому більшість споживачів навіть не знають про них.

Чому такі коригування не здійснюються відразу?

Протягом опалювального періоду ми такі корегування не здійснюємо. Тому що багато абонентів вносять показники лічильника вже після закінчення опалювального сезону.

Тоді ми можемо по максимуму підтягнути всі похідні дані.

Вже в міжопалювальний сезон ми робимо такі коригування щорічно. Усі вони розподіляються, як додаткова плата для квартир без лічильників.

Що відбулось у липні? З одного боку, квартири без лічильників отримали додаткові нарахування платежів через корегування показників квартир з лічильниками.

З іншого боку, через те що частка МЗК була збільшена за Методикою 359 згідно рекомендації АМКУ, квартири з лічильниками отримали додаткові нарахування. А квартири без лічильників — переплату.

Але у абонентів без квартирних лічильників відобразилась сума доплати і переплати.

Методика 359 передбачає норми витрат для опалення кожного окремого об'єкту МЗК. Виходить, ця методика взагалі не враховує показники загальнобудинкового лічильника?

Ні. Витрати на опалення МЗК за Методикою 359 збільшуються, але показник будинкового лічильника для нарахування залишається незмінним.

Наприклад, будинок спожив 200 Гкал (гігакалорій). Споживання квартир з лічильниками склало 60 Гкал, витрати на МЗК, згідно Методики 315, складають 10%, або 20 Гкал, які розподіляються між всіма квартирами — з лічильниками і без.

120 Гкал (200 — 60 — 20), які залишились, розподіляються між квартирами без лічильників.

Але за Методикою 359, витрати на МЗК складуть 45 Гкал, які будуть розподілені на всі квартири. А на квартири без лічильників буде розподілена вже менший обсяг — 95 Гкал (200 — 60 — 45).

При тому, загальний обсяг споживання теплової енергії будинком залишається незмінним.

Чому з урахуванням всіх переплат і боргів минулих періодів, загалом по більшості будинків є додаткові нарахування?

Щоб це зрозуміти, потрібно дивитись історію корегувань по кожному окремому особовому рахунку.

Якщо брати за весь опалювальний сезон, сальдо для КТЕ дорівнюватиме нулю. Ми жодних додаткових грошей від цього корегування не отримали.

Тобто, якщо розкладати дебет і кредет по кожній квартирі в кожному місяці протягом всього опалювального періоду, то різниця буду нульова.

Чому КТЕ зробило перерахунки за несвоєчасно повірені лічильники і на виконання рекомендацій АМКУ за один раз, а не розбило їх на два, щоб споживачі побачили природу нарахувань?

Тому що наша білінгова система не призначена для такого розділення рахунків. Під час створення, в неї не закладались такі задачі.

Виконання перерахунків за рекомендацією АМКУ — це не типова задача. Раніше такого ніколи не було.

Чому КТЕ зробило два перерахунки: в липні — за минулий сезон, а в серпні — за позаминулий сезон 2019-2020 років?

Тому що в первинних рекомендаціях АМКУ було зазначено, що перерахунок має бути здійснений для одного опалювального сезону.

Після того від АМКУ надійшло уточнення, що потрібно зробити перерахунок для ще одного сезону.

Чому КТЕ не інформує споживачів про деталі перерахунку?

БЦ: в єдиному релізі КТЕ, який вийшов на цю тему, не вказано ні про перерахунок через несвоєчасну повірку лічильників, який наклався на перерахунок ініційований АМКУ, ні про перерахунок за позаминулий сезон.

От зараз ми з вами сидимо, спілкуємось. Ту інформацію, яку я до вас намагаюсь донести, її досить складно зрозуміти.

Тим більше, у нас велика кількість звернень від споживачів. Основна їх частина містить питання: а чому ви виконали оцю рекомендацію?

Досвід показує: скільки прес-брифінгів не проводь, таких звернень менше не буде.

Чому КТЕ виконали рекомендації АМКУ? Якщо це “рекомендації”, то їх можна не виконувати?

Потрібно подивитись на повноваження АМКУ. Слід розуміти, те що вони називають “рекомендаціями” — є обов'язковим для розгляду рішенням.

Ми маємо відзвітувати. В разі невиконання рекомендацій, є автоматичні підстави для відкриття провадження АМКУ щодо порушення антимонопольного законодавства.

Порушення антимонопольного законодавства — це шалені штрафні санкції (до 10% від річної виручки суб'єкта господарювання — БЦ).

В умовах, коли нам потрібно закумулювати хоч якісь кошти, щоб почати опалювальний сезон передплативши за газ, ми не можемо собі це дозволити.

В разі, якщо якийсь центральний орган державної влади втрутиться в ситуацію, що призведе до відміни перерахунку, всі сплачені споживачами додаткові кошти стануть переплатою. Вони не пропадуть з рахунків.

Чому КТЕ не оприлюднить агреговані дані щодо нарахувань за ЦО і ПГВ по кожному окремому будинку?

Сьогодні ми до цього йдемо. Плануємо публікувати розрахунки по кожному окремому будинку.

Але на це потрібен час. В мене немає стільки фахівців, щоб обробити ці дані.

Чому АМКУ видав свою рекомендацію?

Не зрозуміло, чим взагалі керувався АМКУ, виносячи подібне неоднозначне рішення. Діалогу з регіональним відділенням АМКУ у нас не відбулось. Зараз ми з ними спілкуємось шляхом ділової переписки.

Взагалі ця ситуація виникла через законодавчу неврегульованість. Міністерство розвитку громад і територій (Мінрегіон) мало б врегулювати цю юридичну колізію.

Зараз склалась така ситуація, що Методика 359 від 2006 року вже скасована. А Методику 315 від 2018 року ще, начебто, не можливо використовувати. І немає ніякого проміжного варіанту.

Коли виникла така ситуація в 2019 році, ми звернулись до Мінрегіону із запитанням, яку методику нам використовувати? Це звернення залишилось без відповіді.

Тоді ми прийняли, як я до цього часу вважаю, єдине правильне рішення — застосовувати скасовану методику неможливо. Необхідно застосовувати частину методики, яка принаймні є чинною. Тобто, Методики 315.

Вона дає хоч якийсь механізм розподілу витрат на опалення МЗК між квартирами з обліком і без.

Щодо оцінки висновків АМКУ, ми звернулись до Міністерства юстиції. Мінюст нам дав відповідь, в якій піддає сумніву юридичну позицію АМКУ.

Про можливу перевірку Антимонопольним комітетом дій КТЕ щодо перерахунку.

Цього ми не боїмось. Нехай АМКУ зайде з перевіркою. Ми їм дамо всі методики, розрахунки, дамо дані будь-якого будинку.

Але все одно залишається питання — навіщо було ініціювати глобальний перерахунок? При тому, тільки в Києві. Ситуація ж стосується всієї країни. Методика 315 не затверджена для всієї країни.

Чому рекомендація АМКУ видана лише для КТЕ і не стосується ТОВ “Євро-Реконструкція” Анатолія Шкрибляка, яка забезпечує теплопостачання для тисячі будинків столиці?

Я не можу коментувати, чому застосовуються такі штучні і дискретні рішення. Це питання не до мене.

Чому перерахунок витрат на МЗК відбувся лише для будинків зі змішаним обліком?

Тому що для всіх інших будинків немає потреби вираховувати МЗК. Методику 315 ми використовували лише в частині розподілу витрат на МЗК в будинках зі змішаним типом обліку.

В тих будинках, в яких немає індивідуального обліку тепла, там не передбачається окремого визначення МЗК.

Тобто, для нарахування платежів для абонентів в таких будинках достатньо постанови Кабміну №630 про Правила надання комунальних послуг.

Яку Методику для розрахунку витрат на МЗК Київтеплоенерго буде застосовувати у наступному опалювальному сезоні?

Якщо АМКУ не змінить своєї позиції, ми зайдемо у наступний опалювальний сезон на діючому сьогодні тарифі і з тією методикою, яку нас зобов'язали використовувати. Тобто, витрати на МЗК будуть обраховуватись за Методикою 359.

Якщо ж Кабмін випустить постанову про затвердження типового договору приєднання, то з жовтня-місяця вся країна повністю перейде на правила, затверджені Методикою 315.

Це стосується не тільки обрахунку МЗК. Там також є мінімальний і максимальний питомий обсяг споживання для квартир з лічильниками і без.

Це зовсім інший підхід. Ми б залюбки його застосовували вже зараз. Але це неможливо. Ми використовували тільки її частину, яка стосується обрахунку МЗК.

Які методики обрахунку МЗК використовувались в інших містах України?

Ті колеги, з якими я спілкувався, використовують постанову Кабміну №630, яка не містить обрахунку витрат на МЗК.

МЗК рахують всюди по різному. В умовах, коли немає загальнодержавного врегулювання цього питання, кожен суб'єкт господарювання, так само як і ми, керуючись здоровим глуздом, приймає відповідне рішення.

До того ж, сьогодні в Києві є будинки, які повністю обраховуються за Методикою 315. Це ті будинки, які в рамках закону Про житлово-комунальні послуги загальними зборами обрали договірну модель, підписали типові договори і перейшли на нові правила.

Чому держава не робить кроки для введення в дію Методики 315?

Наскільки ми розуміємо, є обіцянка не підвищувати тарифи для населення. Блокування процесу переведення населення на нові методики, це блокування не самих методик, як таких. Це блокування процесу перегляду тарифів.

Ця ситуація призвела до блокування перегляду тарифів в умовах значного підвищення ринкової ціни газу.

Чому для боржників застосовуються санкції, в той час як вони заборонені на час карантину?

Дійсно, на час карантину законом про запобігання поширення коронавірусної інфекції, заборонено застосування штрафних санкцій до боржників, що несвоєчасно сплачують комунальні послуги.

До таких заборонених штрафних санкцій, згідно Цивільного кодексу, відносяться пеня і неустойка.

3% річних і втрати від інфляції, які боржники бачать у своїх рахунках — це компенсаційний механізм за користування грошима кредитора.

Тобто, це не штрафні, а фінансові санкції. Вони нараховується виключно у випадку, коли є заборгованість.

Про фінансову ситуацію КТЕ

В травні 2021 року був скасований механізм покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на НАК “Нафтогаз України” для забезпечення газом підприємств Теплокомуненерго

Цей механізм містився в постанові КМУ №867 від жовтня 2018 року. В травні 2021 року вона втратила чинність.

Тепер ми маємо купувати газ на ринкових умовах. Ми купуємо газ у трейдера “Нафтогаз Трейдінг” (входить в державну Групу Нафтогаз — БЦ) за пільговою ціною 7,42 грн за кубічний метр газу (ринкова ціна сьогодні вище 15 грн/куб — БЦ).

Але умови постачання — передоплата в обов'язковому порядку. Прописані штрафні і фінансові санкції за невиконання умов договору.

Але у нас в тарифі витрати на закупівлю газу з цими умовами і по такій ціні не передбачені. Іншого механізму, ніж перекласти фінансові втрати на боржників, немає.

Чому КТЕ не стимулює передоплату від споживачів знижкою на послуги?

На жаль, у нас працює ринок газу, але не працює ринок комунальних послуг.

Тарифи на послуги з постачання гарячої води (ПГВ) централізованого опалення (ЦО) регулюються.

Для КТЕ їх затверджує Київрада, керуючись методикою, яка міститься в постанові КМУ №869 від червня 2011 року.

І там не передбачена можливість застосування знижки для абонентів, що здійснюють передоплату.

До 2017 року, коли рахунки на оплату формували комунальні підприємства, а не “Київенерго”, була можливість знижки за умов передоплати.

Зараз в рамках чинного законодавства ми не маємо можливості застосовувати тариф, який відрізняється від затвердженого.

Якби ми, як суб'єкт господарювання, реагуючи на щомісячні зміни вартості природного газу, мали б можливість щомісячно корегувати вартість послуг, ми б могли застосувати якийсь стимулюючий механізм.

Наскільки вірогідно, що АМКУ відмовиться від своїх рекомендацій?

Не можу сказати. Це не до нас запитання.

Я розумію, що на рівному місці були створені проблеми для 120 тис. домогосподарств міста Києва, які підпали під цей механізм.

При тому, 50 тисяч з них отримали перерахунок в бік зменшення.

Втім, я вважаю, що прийняття таких глобальних рішень держорганом, який має надзвичайні повноваження, мало б відбуватись із застосуванням більш виваженого підходу.

Принаймні, мав бути якийсь діалог і моделювання ситуації, до якої призведе таке рішення.