Вулкан спричинить голод в усьому світі?

Упродовж останніх кількох місяців метеорологічні зведення стають не менш важливим джерелом інформації для учасників фінансових ринків, ніж безпосередньо біржові дані. Що не дивно, з огляду на ті численні природні катаклізми, що трапилися на планеті тільки у 2010 році.

Землетруси, урагани, зсуви забирають тисячі людських життів і приносять величезні економічні збитки країнам, компаніям, населенню.

У результаті землетрусів на Гаїті, в Чилі та Китаї загинуло понад 225 тисяч людей. Зруйнованими виявилися будинки та інфраструктура. Тільки від урагану “Ксінтія” у Західній Європі збитки склали близько 1 мільярда євро.

На допомогу Гаїті світове співтовариство виділило понад 10 мільярдів доларів, приблизно стільки ж планується виділити ще. Обсяг збитку від різних катаклізмів за останнє десятиліття сягнув 1 трильйона доларів.

Останнє стихійне лихо — виверження вулкана в Ісландії. І хоча цього разу обійшлося без людських жертв, економічні наслідки можуть виявитися значними.

Прямі втрати туристичної індустрії та авіаперевізників за перші три дні з моменту закриття аеропортів перевищили 1 мільярд євро. Понад 60 тисяч рейсів через європейський континент були скасовані. Компаніям довелося за свій рахунок розмістити в готелях та нагодувати сотні тисяч пасажирів.

Найбільший туристичний оператор Європи TUI Travel щодня втрачає через скасування авіарейсів 5-6 мільйонів фунтів стерлінгів.

Втім, усе перераховане є лише вершиною айсберга — видимими збитками, які піддаються обчисленню. Однак є й довгострокові втрати.

Попіл ісландського вулкану потрапив у верхні шари тропосфери і стратосферу, що може спричинити досить холодне літо. Частинки попелу та сульфати, які містяться у сірчистому газі, обмежують проникнення сонячних променів в атмосферу. У результаті, падає температура повітря. Подібне в історії людства було вже не раз.

У 1601 році після виверження південноамериканського вулкана Уайнапутіна у Росії влітку настали сильні холоди. Урожай пропав, і за наступні три роки тільки у Москві загинуло від голоду 120 тисяч осіб. Це призвело до часів “Смути” та появи Лжедмитрія.

Пізніший приклад — виверження вулкана Тамбора у 1815 році, після чого Європа позбулася літа. Заморозки призвели до неврожаю і масових смертей людей.

Є й локальні приклади. У тій же Ісландії 1783 року виверження кількох вулканів убили половину поголів'я корів та коней, а населення країни зменшилося на 10 тисяч осіб і повернулося до попереднього рівня лише у 1811 році.

Якими ж можуть бути неочевидні, на перший погляд, наслідки нинішнього виверження вулкана в Ісландії?

У першу чергу, ймовірне похолодання торкнеться фермерів. Заморозки, посуха і відсутність достатньої кількості сонячних днів може призвести до різкого зниження врожаю у 2010 році. Біда загрожує як західноєвропейським посівам, так і землям східноєвропейського регіону, включаючи Україну і Росію.

У результаті, ціни на агрокультури можуть істотно зрости. Аналогічна динаміка спостерігалася восени 2009 року, коли на тлі посухи в Латинській Америці вартість кукурудзи і пшениці за півтора місяця підскочила більш ніж на 30%.

Джерело: торгово-інформаційний термінал ITrader 8

Навряд чи Землю спіткає масовий голод. Проблеми, швидше за все, стосуватимуться найбідніших країн Центральної Африки. Тим не менш, споживачам доведеться затягнути паски.

Різкий стрибок цін на агрокультури призведе до зростання інфляції у розвинених країнах, що змусить владу підвищити процентні ставки. Центральним банкам доведеться прискореними темпами посилювати монетарну політику, а це позначиться на посткризовому відновленні економіки.

Провідні галузі — машинобудування та будівництво — вкрай потребують дешевого капіталу. Банкірам доведеться дисконтувати у ціні позикового капіталу зростаючу інфляцію. Це може призвести до того, що “зелені пагони” відновлення, які недавно проклюнулися у світовій економіці, ніколи не стануть повноцінними деревами.

Нарешті, варто пам'ятати, що будь-яка медаль має два боки. Холодне літо і втрати врожаю знизять рівень нинішнього затоварення складів сільгосппродукцією, що трохи збалансує попит та пропозицію на ринку агрокультур.

Олексій ВЯЗОВСЬКИЙ, Андрій ГАНГАН, аналітики компанії “Каліта-Фінанс”