Вознесенська “біозброя”

Минуло менше трьох тижнів відтоді, як через спалах африканської чуми свиней у кільце карантину взяли село Комишуватку Приморського району, а ізольованим від решти світу вже стала й Вознесенка Мелітопольського району. Як повідомляє прес—служба Запорізької облдержадміністрації, у цьому селі встановлено факт не лише падежу телиці від сибірської виразки, а й захворювання людей. На місці НП відбулася термінова нарада керівників низки відповідних служб області і району. Запорізький “губернатор” Олександр Пеклушенко сказав, зокрема, що випадок падежу великої рогатої худоби (це сталося на пасовищі) поодинокий, але вже постраждали й люди. Бо ж м’ясо півторарічної телиці було доставлено не лише до лабораторії (для дослідження), а й споживачам. Ті придбали інфіковану “сибіркою” яловичину і ­встигли з’їсти. За словами завідувачки епідеміологічного відділу Мелітопольської міської СЕС Лариси Саприкіної, щонайменше два кілограми небезпечної свіжини люди купили у магазині “Євгенія” (Новий Мелітополь), ще десять пішло на одну з баз відпочинку курортної Кирилівки.

У міськвиконкомі Мелітополя “Україні молодій” розповіли про оперативні розшуки городян, які придбали телятину. Того ж дня знайдених, а також трьох працівників “Євгенії” (магазин, вилучивши м’ясну продукцію, опечатали), оглянули медики. Двох відразу ж шпиталізували; на постійному контролі і профілактичному лікуванні наразі перебуває понад три десятка потерпілих.

Посилено контроль за станом усіх ринків, ствер­джує міський голова Мелітополя Сергій Вальтер. Жодних гарантій, що “сибірка” не проявить себе і в Кирилівці, куди також доставлено для реалізації (без перевірки?..) небезпечне м’ясо. Дезінфекційні заходи — не єдине, чого добивається влада регіону. “Губернатор” Пеклушенко вважає, що необхідно посилювати контроль за прибульцями на відпочинок з Росії, які багато чого везуть із собою. Є потреба тимчасово мінімізувати забій тварин в регіоні — доки не буде ліквідовано спалах чергової небезпечної хвороби.

У зв’язку з випадком захворювання великої рогатої худоби на “сибірку” у селі Вознесенка Мелітопольського району та з метою ліквідації спалаху і недопущення поширення захворювання у районі було проведено надзвичайну протиепізоотичну, протиепідемічну комісію. “Навколо населеного пункту встановлено три карантинні ветеринарно—міліцейські пости при в’їзді на територію села Вознесенка, всі другорядні виїзди і заїзди в село перекриті з метою недопущення ними руху стороннього транспорту. При в’їзді в карантинну зону встановлено знаки, які вказують об’їзд карантинної зони, проведено освітлювання посту в нічний час. Усім тваринам масово в оперативному порядку проводять щеплення від “сибірки”. Худобу з села заборонено випасати на громадських пасовищах. Причина захворювання загиблої корови має ґрунтовий характер, адже вірус “сибірки” може жити в ґрунті більше ста років”, — повідомив “Україні молодій” інспектор управління ветеринарної медицини в Мелітопольському районі Руслан Федотов.

Історія хвороби

Сибірська виразка — один із найбільш небезпечних і особливо вірулентних вірусів. Джерелом інфекції є хворі сільськогосподарські тварини: велика рогата худоба, коні, осли, вівці, кози. Збудник сибірської виразки — бацила антраціс — надзвичайно токсична і зберігається за будь—яких умов навколишнього середовища: “Ця бацила не гине навіть за температури нижче —250 градусів. Передається вірус усіма відомими шляхами — повітряно—крапельним, водним, побутовим, через продукти хворих тварин. Він легко проникає у людські тканини і швидко та легко розпізнається та сприймається клітинами. Бацила доволі агресивна: вона проникає у білкову оболонку клітин і забирає собі білок, утворюючи виразки на тканинах. До того ж вона вражає практично всі органи: слизові покриви, серце, легені, печінку. Вірус легкий, миттєво поширюється, а от заживають виразки дуже довго і складно. У половині випадків зараження людей хвороба призводить до летальних наслідків”, — розповіла “Україні молодій” епідеміолог Галина Столяр.

Інфікування людини відбувається при догляді за сільськогосподарськими тваринами та обробці м’яса, а також при контакті з продуктами тваринництва — шерстю, шкірою, хутром і щетиною. Як зазначає пані Столяр, лікувати виразку мають лише в стаціонарних умовах за наявності спеціальних боксів, разового одягу в лікарів, який необхідно спалювати після кожного виходу з боксу. Аби запобігти поширенню вірусу, слід ввести суворий карантин, поставити навколо осередку виявлення хвороби шлагбауми і викопати спеціальні рови, наповнені тирсою з речовиною—дезінфектором.

Влас КОРЧИК, Ірина УЗЛОВА