Вище, вище, ще вище

І це не межа. Ціна на бензин уже восени може сягнути 10 гривень. Такі апокаліптичні прогнози висловлюють деякі експерти. “Главред” розібрався в тому, хто винен у новому зростанні ціни на пальне

Ніхто не винен?

Передостаннє подорожчання бензину відбулось ще в другій половині травня. Тоді за один день на багатьох АЗС ціна на бензин зросла на 3—5%. Таким чином, вартість 95-го бензину наприкінці весни впевнено перетнула 6-гривневу позначку.

Але на цьому зростання не зупинилося — з травня ціна на бензин підвищується з темпом у 5—15 копійок щотижня. У третій декаді червня “допомогло” і Мінпаливенерго, дозволивши підвищити ціни на бензин на 25 копійок. Так, відповідно до даних експертно-аналітичної групи (ЕАГ) при Мінпаливенерго, відтепер вартість, скажімо, 95-го бензину може коливатись у межах 6,78—6,98 грн за літр. Цим відразу скористались торговці бензином — більшість із них виставили у цінниках максимально дозволений тариф.

Антимонопольний комітет (АМКУ) відповідальність за різке подорожчання бензину поклав на уряд. В.о. голови комітету Олександр Мельниченко натякнув, що на вартість пального неабияким чином вплинули цінові коридори, які було запропоновано ЕАГ при енергетичному відомстві.

У Кабміні, у свою чергу, показують пальцем на нафтотрейдерські компанії. Мовляв, саме змова операторів сприяла стрибку цін на бензин. Так, Сергій Пашинський, радник прем’єр-міністра з питань ПЕК, заявив, що понад 90% бензину продає на автозаправках лише кілька компаній, тому вони диктують свої умови, а ціни на їхніх АЗС невиправдано завищені.

Нафтотрейдери також не мовчать і подорожчання бензину спихають на міжнародну кон’юнктуру. Начебто сезонне зростання попиту на пальне стимулював стрибок цін на нафту на міжнародних біржах.

Найцікавіше те, що кожен у цьому ланцюжку частково має рацію, як, утім, і частково відповідальний за стан справ на українському бензиновому ринку. “Звинуваченням міністерства палива та енергетики у зростанні ціни на бензин керівник АМКУ, швидше за все, хоче показати, що бореться зі злом, карає нафтотрейдерів, і таким чином здобуває для себе якісь преференції”, — розповідає “Главреду” Олег Гавриш, президент Центру досліджень у сфері ПЕК.

Уряд зацікавлений у високих цінах

На жаль, у двобої між нафтотрейдерами та споживачами держава де-факто не є арбітром. АМКУ може задіяти свої інструменти лише тоді, коли змову між компаніями на ринку буде підтверджено документально за фактом. “Тому керівник АМКУ неодноразово підкреслював наявність лише ознак погоджених дій. Але коли підставою для цих дій є формула ціни, яку, по суті, пропонує сама держава (Мінпаливенерго), то було б дивним, якби АМКУ, який є підзвітний уряду, виступав фактично проти свого начальства. Мені відомі випадки, коли аналітичні записки з приводу ситуації на ринку, які було підготовлено в АМКУ, потрапляли під сукно і їм не давали ходу”, — пояснює “м’яку” реакцію АМКУ у розмові з “Главредом” Геннадій Рябцев, заступник директора Науково-технічного центру “Психея”.

Він стверджує, що зараз владу влаштовують високі ціни на бензин. “Паливний ринок не є еластичним (підвищення цін не зменшує попиту), тому цей процес грає на руку владі. Адже що вищі ціни, то більші відрахування державі у формі ПДВ. Що більше таких відрахувань, то вищий ВВП, а відтак — і всі інші показники, які відносно нього розраховуються. Усе це — коштом кінцевих споживачів”, — каже експерт.

Тут варто звернути увагу на те, що формулу ціни визначає експертно-аналітична група при Мінпаливенерго, до якої, окрім незалежних експертів та працівників міністерства, входять ще й представники компаній-трейдерів. Ще не так давно у розрахунок ринково обґрунтованої ціни на бензин входила вартість нафтопродуктів на внутрішньому ринку. З 21 травня цього року на вимогу нафтотрейдерів учасники ЕАГ у розрахунковій формулі вартості нафтопродуктів позбулись української складової. Саме після цього рішення підвищувати ціну на бензин стало легше, адже з формули вилучили майже п’яту частину української — дешевшої за імпортну — сировини.

Нафтотрейдери майже не лукавлять, коли згадують про вплив зовнішніх факторів на їхню цінову політику. “Влітку і справді спостерігається зростання ціни на нафтопродукти, адже це період, коли на них збільшується попит. Традиційно сезонне зростання становить 5—7%. Однак на поточне підвищення ціни на бензин впливає не лише сезон. Справа в тому, що ціни на нафту та нафтопродукти, м’яко кажучи, стрибають. Причому вони різко підвищуються в ті моменти, коли наші НПЗ закуповують імпортну сировину”, — стверджує Олег Гавриш.

Нафтотрейдери змовились?

Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Q-Club Олександр Тодійчук підтверджує вплив міжнародних чинників на внутрішній паливний ринок. “Більша частина економік у світі починає виходити з кризи. Якщо у нас падіння було на 30—40%, то в Європі — лише на 3—7%”, — аргументує експерт. Але водночас згадує і про інші фактори: “Трейдеру потрібно залучати якісь кредитні кошти, адже обігового капіталу замало. Ціна кредитів висока, а держава ПДВ не повертає. Це додаткові об’єктивні витрати, які потрібно враховувати при визначенні ціни на бензин”.

Проте Тодійчук не погоджується із твердженням Гавриша про те, що нинішнє зростання цін на бензин повністю об’єктивне, адже цілком віддзеркалює світову тенденцію. “У нас дуже високі ціни на нафтопродукти, які, утім, зовсім не відповідають європейським стандартам”, — каже голова енергоклубу. Часто на АЗС одних і тих самих компаній ціна на 95-й бензин може різнитись до 20%. За словами Гавриша, це різниця між вартістю якісної імпортної сировини та менш якісної і дешевшої вітчизняної. Октанове число в обох випадках однакове, але кращий імпортний бензин коштує більше, і продають його під іншою торговою маркою.

Його колега з Центру “Психея” не виключає, що поточні ціни на бензин є результатом домовленості між великими трейдерами і тими, хто вже фінансує передвиборні кампанії.

Гавриш звинувачення про змову відкидає. “Про якусь цінову змову чи зумисне підвищення цін можна було б говорити, якби тенденції на нашому ринку не збігались із трендом на світових ринках. Якщо накласти український графік зростання цін на світовий, то динаміка цін буквально повторюється з тижневим запізненням, бо в нас ці нафтопродукти з’являються пізніше”, — аргументує він.

Натомість окремі експерти більш критично висловлюються про наявність домовленості не лише між гравцями ринку, а й, за припущенням Тодійчука, між трейдерами та профільним міністерством. “Перед самим розглядом питання щодо ціни нафтопродуктів викидається на 20—30% завищена ціна. Потім на спеціальній нараді нафтотрейдери поступаються на 10%. У виграші обидві сторони — уряд звітує перед автомобілістами про перемогу над підвищенням цін на бензин, а нафтотрейдери радіють з того, що ціна зросте вдвічі більше, аніж мала б зрости. Усе це відбувається ніби за певним сценарієм”. Не беремось робити висновки зі спостережень, але наприкінці червня Мінпаливенерго визнало, що ціни на паливо дещо завищені, і вже найближчим часом пообіцяло зробити відповідну корекцію.

Подвійні стандарти продавців бензину

У двох із трьох компаній-нафтотрейдерів, до яких “Главред” звернувся за коментарем, з різних причин відмовили у відповіді. І лише у третій лаконічно повідомили: “Ми підвищуємо ціну на бензин лише тоді, коли її піднімає український ринок, на який впливає ринок світовий. Якщо міжнародні ціни падають, то і ми їх знижуємо, коли розпродаємо старі — дорожчі — запаси”.

Тодійчук із сарказмом ставиться до таких слів операторів ринку. “Коли ціни на нафту на світовому ринку падають, то у нас ціна на бензин тримається ще з місяць-два, бо, мовляв, нафтотрейдери хочуть розпродати продукт, сировину для якого було закуплено за старими високими цінами. Але якщо ціни за кордоном зростають, то у нас цінники на АЗС міняють уже наступного дня. Хочеться запитати: а де ж той дешевий старий бензин чи нафта, які ще не встигли розпродати? Причина в тому, що у нас немає чітких стандартів контролю руху сировини та коштів, тобто немає ефективних механізмів захисту інтересів споживача”, — зазначає експерт. Із цим погоджується і Рябцев. Мовляв, коли на Заході ціни знижують, у нас чомусь забувають про ринок, а згадують лише тоді, коли в Європі ціни йдуть угору.

До цього переліку внутрішньоукраїнських чинників коливання цін на вітчизняному бензиновому ринку можна з упевненістю додати ще один. “Насправді на роздрібні ціни на нафтопродукти в Україні впливають передовсім внутрішні фактори. А зовнішні ринки фактично ніяк не впливають, особливо на гуртові ціни. Основна причина цього в тому, що на нашому ринку бензину відсутня конкуренція. У нас конкуренція переважно формальна, тобто на ринку є близько 10 основних брендів, понад 6500 АЗС. На перший погляд, начебто все нормально, але якщо простежити за динамікою цін, то можна помітити, що зростання виникає практично синхронно у всіх компаніях, незважаючи на те, що в різних мережах є різні витрати (різні постачальники, маржа, витрати на логістику, дистрибуцію тощо)”, — аргументує Рябцев.

Причину такої ситуації представник НТЦ “Психея” пояснює просто: на ринку враховується думка лише однієї сторони — виробників та продавців палива. Натомість про споживача ніхто не думає. “Просто встановлюють такі ціни, які вважають за необхідне. Відтак споживач змушений сплачувати ціну, яку йому нав’язують. Поточна формула розрахунку ціни на бензин вигідна великим компаніям, які з її допомогою можуть за бажанням витіснити конкурентів. Малих компаній не підтримують, адже їх питома вага на ринку занадто мала, аби влада ними дорожила”, — резюмує Рябцев. На його думку, відсутність у нас споживачів, які організовано відстоювали б свої права, як-то страйки дальнобійників на Заході тощо, дозволяють уряду та трейдерам провадити таку “гнучку” цінову політику на паливному ринку.

Експерти, до яких ми звернулись, неохоче прогнозують подальшу цінову динаміку на бензиновому ринку — дуже багато чинників. Проте окремі фахівці сміливо заявляють про можливість різкого стрибка ціни на бензин уже восени. За словами Сергія Куюна, директора консалтингової групи “А 95”, якщо тенденція подорожчання нафти на світових ринках триватиме й сягне за кілька місяців позначки $120 — літр бензину в Україні восени коштуватиме 10 гривень.

Юрій ОНИШКІВ