Випускників перевірять на здатність до навчання

Зараз в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту та інших профільних відомставх точаться дискусії щодо подальшого розвитку існуючої системи Зовнішнього незалежного оцінювання. З одного боку, вона себе вже зарекомендувала як досить надійний інструмент оцінки підсумкових знань українських випусників. З іншого, лишається низка питань, як її удосконалити, мінімізувавши вплив людського фактору і надавши вищим навчальним закладам додаткових можливостей для вибору того чи іншого абітурієнта. Зокрема, 24 листопада в МОН має відбутися нарада щодо майбутнього тесту із загальної навчальної компетенції або ТЗНК. “Цей проект вже другий рік проходить пілотування на регіональному рівні, і наступного року ми підіб’ємо загальні підсумки експерименту” — нещодавно нагадала про тест в інтерв’ю порталу “Освіта.ua” директор Українського центру оцінки якості освіти Ірина Зайцева.

Робота над тестом почалася ще у 2009 році. ТЗНК мав надати університам та академіям можливість отримувати дані не тільки про знання абітурієнтів з конкретного предмета, але й про здатність майбутніх студентів до навчання загалом. Причому з самого початку передбачалося, що тест має стати обов’язковим для всіх, хто поступає до учбових закладів III-IV акредитації. Але за минулі два роки його концепція могла дещо змінитися. Тому за детальнішою інформацією щодо того, чого абітурієнтам слід чекати від нового тесту, і на якому етапі знаходиться робота над ним сьогодні, “Коментарі” звернулися до керівника робочої групи проекту, академіка-секретаря відділення загальної середньої освіти Національної академії педагогічних наук Олександра Ляшенка.

Пане Олександре, давайте для початку стисло окреслимо, для чого потрібен цей тест?

Суть цього тесту в наступному. На сьогоднішній день Зовнішнє незалежне оцінювання орієнтоване на предметні тести — тобто тест з історії, тест з математики, з української мови і так далі. Як з’ясувалося, не всі абітурієнти, які мали високі бали з предметного тестування, витримують продовження навчання у вищих навчальних закладах. Близько 10-15% відраховується — з різних причин. Справа в тому, що школяр, який щойно закінчив школу, у внз потрапляє в зовсім іншу ситуацію. Тому ми проаналізували світовий досвід щодо оцінки готовності абітурієнта до навчання і побачили, що тут існують різні підходи: є предметні тести, є так званий ability test — тест здібностей (маються на увазі здібності до навчання), є змішані системи. При цьому непогано спрацьовують ті, де існує поєднання предметного тесту з ability-тестом або, як ми його назвали, тестом загальної навчальної компетенції — тобто здатності навчатися.

Українська розробка побудована на якихось иноземних аналогах чи це власна розробка?

Ми, звичайно, використовували закордонний досвід, але будували власний тест. Спочатку хотіли випробувати якийсь аналог, але, по-перше, є складнощі з авторськими правами, а по-друге, ми побачили, що нема такої необхідності. Треба виходити з власних позицій, тим більше, що ми не протиставляємо предметні тести і ТЗНК, ми кажемо про доповнення.

Для кого ТЗНК буде корисним в першу чергу?

Є категорія випусників минулих років. Вони не можуть змагатися з випусниками цього року, це зрозуміло. Але якщо говорити про готовність до навчання, про їх досвід, компетентність продовжувати навчання і підвищувати освітньо-кваліфікаційний рівень, то, думаю, вони більше здатні отримувати високі бал за ТЗНК — і це наш експеримент також підтверджує.

Тест складається з двох частин: вербальної та математичної. І тут одразу виникає запитання: ці два блоки оцінюватимуться окремо чи загалом? Бо є гуманітарії, а є ті, хто поступає на якісь математичні напрямки...

Це не має значення. Ми же не перевіряємо знання з математики, української мови чи будь-якої іншої дисципліни. Ми перевіряємо здатність навчатися. А ця здатність вбачається в двох компонентах — вербально-лінгвістичній і логіко-математичній. Тому в цьому тесті присутні дві відповідні частини. Перша спрямована на оцінку вміння спілкуватися, розуміти суть інформації у вербальному вигляді та аналізувати її. Друга пов´язана з математичним типом мислення, вмінням розв´язувати певні проблеми, використовуючи математичні методи.

Чому були обрані саме ці дві складові?

Ми взяли за основу систему розуміння інтелекту і інтелектуальної здібностей за Гарднером (Мартін Гарднер — американський математик) і Штернбергом (Роберт Дж. Штернберг — американский психолог), це зараз загальноприйняті моделі. А там чітко визначається, що серед множини різноманітних факторів інтелекту саме ці два —математичний і лінгвістичний — фактично “перекривають” решту і дозволяють цілком об’єктивно виявити здатність до навчання. Тому ми на них і зорієнтувалися.

В Концепції ТЗНК від 2009 року зазначалося, що тест має стати обо’язковим для абітурієнтів, що поступають до вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації...

Зараз таку жорстоку вимогу ми не ставимо. Це була одна з перших пропозицій, ми були захоплені роботою, і нам, звичайно, хотілося, щоб він був обов’зковим. Але потім ми зрозуміли, що треба підходити до цієї справи з холодною головою. І зараз більшість нашої групи схиляється до того, щоб ТЗНК був тестом за вибором. При цьому визначати його потрібність має сам вищий навчальний заклад.

Наприклад, університет на якусь спеціальність — не обов’язково на всі — визначатиме, що абітурієнт повинен обов’язково здати тест на знання української мови та літератури, ще один обов’язковий предмет, а далі — ТЗНК або якийсь инший предмет. Тобто студент зможе вибрати, що саме він буде здавати як додаткову дісциплину. Таким чином, і сам цей тест є не додатковим, а рівноцінний іншим предметам.

Таким чином, ТЗНК буде оцінюватися як один з предметів на ЗНО?

Так. Скажімо, зараз в ЗНО є 12 предметів. В 2012-му буде 13, бо додасться “Всесвітня історія”, а згодом додасться і тест на загальну навчальну компетенцію.

Скільки людей взяли участь в апробації тесту за ці роки?

Точно не скажу, але в останній апробації, котра відбувалася у вересні-жовтні цього року, взяли участь десь близько 7 000 осіб. А починали ми з 2 000.

І які оцінки він отримав від, скажімо так, цільової аудиторії?

Ми проводили тестування на різних групах — і на студентах, і на учнях. І наступні дослідження показали, що вони досить позитивно його оцінюють. Не скажу, що 100-відсотково, але більшість, десь 2/3 схильно поставилися до впровадження такого тесту. На студентів та абітурієнтів він не тисне. По-перше, там не потрібні специфічні математичні, лінгвістичні чи філологічні знання, і якщо абітурієнт чогось не знає — наприклад, що таке теорема Піфагора — то в умовах завдання буде про це довідка. Головне, щоб він міг нею скористатися для вирішення цього завдання. Тобто, ще раз кажу, тест орієнтований не на знання програми, а на вміння виявляти здібності до навчання, роботу з інформацією.

За вашими оцінками, цей тест буде погоджений?

Я на це сподіваюся. В усякому разі, в червні, коли нас — розробників тесту, вищі навчальні заклади — збирав міністр, тест був позитивно оцінений. Принаймні, суттєвих зауважень не було. Було дано добро на пілотування до 2012 року. Сподіваюся, тепер нам дозволять продовжити цей експеримент у наступному році, щоб відпрацювати цю технологію у більш повному обсязі. В четвер, 24 числа, як раз буде колегія МОН з цього приводу. І ми будемо просити продовжити пілотний етап. Справа в тому, що вже прийняті умови прийому до вищих навчальних закладів, і там не прописана ця процедура. Тому ми хочемо апробувати ТЗНК в пілотному експерименті ще один рік, а у масовому національному масштабі плануємо запровадити його у 2013 році.

Олекса ШКАТОВ