Виходимо на старт: як Україна розпочне відновлювати зруйновану економіку

 Українській уряд презентував десятирічний План відновлення держави у швейцарському Лугано ще в липні минулого року. Проте станом на січень 2023 року Кабінет міністрів поки не розпочав практичну реалізацію цього масштабного плану, загальна сума якого оцінюється в 750 млрд доларів.

Однак, судячи з останніх заяв прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, вже найближчим часом урядовці планують зробити перші кроки по відбудові країни, навіть під час продовження кровопролитної війни з російськими окупантами.

Очільник Кабміну заявив, що цього року Україна планує отримати 17 млрд доларів, які будуть направлені на відновлення майна, пошкодженого та зруйнованого внаслідок військових дій.

“Станом на зараз загальна сума на відновлення з уже зрозумілих нам джерел складає близько 110 млрд гривень. Усього ж у цьому році розраховуємо отримати 17 млрд доларів або 680 млрд гривень на першочергове відновлення пошкодженого та зруйнованого майна”, — зазначив голова уряду.

Шмигаль назвав чотири ключові джерела фінансування цього відновлення. Це — конфісковані російські активи, кошти міжнародних інституцій, надходження від приватних донорів через платформу United24, створення якої ініціював президент Володимир Зеленський, а також безпосереднє фінансування з державного бюджету України.

Шмигаль з командою завітав до понівеченого росіянами Ірпіня / фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

Минулого тижня Кабмін створив Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке має оптимізувати робочі процеси, уникнути хаотичності у плануванні та реалізації проектів.

Більш того, прем’єр разом з урядовою командою завітав до понівеченого росіянами Ірпіня, де заявив, що саме це місто буде одним із тих, з яких почнеться перший етап відновлення.

“Саме звідси запускаємо перші проекти відбудови в межах платформи United24. 18 житлових будинків будуть відновленні в Ірпені, Бородянці, Гостомелі, селах Бузове та Мила. Уряд спрямував перші 465 млн гривень, аби розпочати відбудову вже зараз. Понад 4 тисячі людей зможуть повернутися до власних домівок”, — зазначив Шмигаль.

За словами прем’єра, в Ірпіні також будуть відновлювати спортивний стадіон, який постраждав від російських обстрілів.

Не чекаємо закінчення війни

Варто зазначити, що про наміри розпочати відновлення країни з найбільш постраждалих населених пунктів Київщини прем’єр повідомив на фоні прогнозів щодо можливого повторного наступу російських окупантів на столицю. З огляду на це можуть виникнути певні перестороги щодо доцільності реалізації проектів саме на цих територіях, які знов можуть стати мішенню для безжального ворога.

Керівник стратегічних проектів Київської школи економіки Максим Федосеєнко у коментарі УНІАН вказав на те, що масштаби руйнування настільки великі, що відбудовувати зруйноване рашистами доведеться роками. Зважаючи на це, починати потрібно вже зараз, незважаючи на наявні ризики. Крім цього, подібні проекти допоможуть створювати умови для повернення українців, мільйони з яких покинули рідну країну через війну та втрату житла.

Проекти з відновлення допоможуть створювати умови для повернення українців / фото REUTERS

“Дійсно, потрібно зважувати ризик руйнування, ризик повторного вторгнення. Але питання гуманітарні потрібно вирішувати вже зараз. Питання повернення населення є дуже важливим, тому що люди є драйвером економіки, її відновлення та подальшого зростання. Мова йде як про наявність людей в якості споживачів, які створюють внутрішній попит, так і в якості робочої сили”, — додає він.

Експерт додав, що для держави є сенс зробити стандартизовані проекти, які можна активно використовувати в різних регіонах і таким чином це прискорить відбудову

“Для певної категорії об’єктів таких, як житлові будинки, для соціальних об’єктів, таких, як школи, дитячі садки, можна розробити стандартизовану проекту документацію, яка пройде експертизи, буде затверджена, та яку можна буде використовувати за замовченням. А вже за необхідністю можна розробляти індивідуальну документацію”, — сказав Максим Федосеєнко.

Уряд буде стимулювати відновлення економіки й сприятиме збереженню робочих місць / фото ua.depositphotos.com

Погоджується з необхідністю відновлювати житло та критичну інфраструктуру вже зараз і кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. Як зазначив він у коментарі УНІАН, проведення ремонтних та будівельних робіт, на які підуть вищезгадані кошти, буде стимулювати відновлення національної економіки, а також сприятиме збереженню робочих місць.

“Хоча війна триває проте об'єкти критичної інфраструктури відновлювати потрібно. Без них не може функціонувати економіка, вони потрібні й для посилення обороноздатності України. Також потрібно відновлювати зруйноване житло та будувати житло для переселенців. Люди мають десь жити незважаючи на війну”, — сказав він.

Комплексний підхід

Оцінюючи перспективи реалізації першого етапу відновлення, потрібно звернути увагу на те, що поки немає стовідсоткової гарантії, що протягом 2023 року Україна отримає цю заявлену суму — 17 млрд доларів. Подібна ситуація була і минулого року, коли міжнародна допомога нашій країні була дещо нижчою ніж та, на яку розраховували в уряді.

Проте Україні не слід очікувати на рясний “дощ із доларів чи євро”, заявив експерт /фото ua.depositphotos.com

Олександр Хмелевський зазначає, що нам потрібно розраховувати саме на такий перебіг подій та не очікувати на рясний “дощ із доларів чи євро”.

“За словами голови уряду, США прийняло рішення про виділення на відновлення України 1,4 млрд доларів. Проте, коли надійдуть ці кошти, не відомо. Також міжнародні донори, зареєстровані на платформі United-24 пообіцяли виділити на відбудову України 110 млрд гривень. Проте, це ще не означає, що ці кошти будуть надані. Якщо говорити реально, то навряд чи в цьому році на відновлення України буде витрачено більше 60 млрд гривень”, — сказав експерт.

Зважаючи на ці ризики, цікавим є питання, як буде визначатися пріоритетність об’єктів для відновлення — якщо Україна не отримає всі 17 мільярдів, то які проекти будуть реалізовувати в першу чергу?

Уряд поки що не оприлюднив повний перелік заходів та об’єктів першого етапу відновлення. Зрозуміло, що після кожного нового обстрілу російськими загарбниками української землі збільшується кількість зруйнованого майна, проте хотілося б побачити хоча б приблизну урядову стратегію.

Керівник стратегічних проектів Київської школи економіки Федосеєнко також звернув увагу на те, що державі потрібно не тільки зосереджуватися на відбудові житла та об’єктів критичної інфраструктури. Разом з цим необхідно створити умови для розвитку і відновленню бізнесу.

“Будівництво житла важливо з гуманітарної точки зору, але це не створює довгострокові стимули для розвитку економіки. Коли ми будуємо житло, у нас створюються додаткові робочі місця, але потім, після закінчення будівництва житла, ці місця зникають. А якщо створюються підприємства, то ми створюємо робочі місця, які можуть забезпечити цілі сім’ї коштами для існування і розвитку”, — сказав він.

За словами Федосеєнка, не обов’язково стимулювати бізнес у прив’язці до місця, де будується нове житло / фото depositphotos.com

За його словами, не обов’язково стимулювати розвиток бізнесу у прив’язці до того місця, де будується нове житло. Проте мають бути регіональні програми розвитку підприємництва, щоб люди не поверталися на “голе місце”, де стоїть новенька багатоповерхівка, але немає роботи.

Також державі потрібно зосередитися саме на розвитку малого та середнього бізнесу, який буде створювати левову частку робочих місць.

“Нам не потрібно створювати радянські гіганти або підтримувати всі великі підприємства. Важливо не забувати про розвиток малого та середнього підприємництва, як основного роботодавця. Потрібно створювати державні програми підтримки, збільшувати фінансування на розвиток через банки, надавати пільгове кредитування, робити грантові програми”, — зазначив Федосеєнко.

Потужний позитивний сигнал

Незважаючи на продовження руйнівної війни та деякі прогалини в організації, наша країна виходить на старт масштабного відновлення економіки та соціального сектора. І це є дуже позитивним сигналом для всіх українців та додає нам необхідної впевненості у майбутньому. Також це важливо для закордонних друзів та партнерів нашої держави, які можуть не просто допомагати закривати поточні фінансові проблеми, а й будувати довгострокові плани щодо подальшої співпраці з Україною.

Важлива роль відводиться новоствореному Нацагентству, яке буде підпорядковуватися віце-прем’єр-міністру Олександру Кубракову / фото УНІАН

Тепер багато що буде залежати від професійних та скоординованих дій влади, а саме — від того, наскільки ефективно цей перший етап відбудови почне втілюватися у життя. Важлива роль тут відводиться новоствореному Нацагентству, яке буде підпорядковуватися віце-прем’єр-міністру Олександру Кубракову та його команді.

Від вдалого старту багато в чому будуть залежати перспективи реалізації всього десятирічного плану відновлення вітчизняної економіки. Документ передбачає виділення 150-250 млрд доларів на відновлення та модернізацію житла та інфраструктури регіонів, тобто, третину від всіх грошей, необхідних для відбудови. Тож уряду та муніципальній владі потрібно показати ефективну реалізацію пілотних проектів, які можна буде масштабувати по всій країні.

Треба мати на увазі також заяви прем’єра, що Україна за два роки має стати членом Європейського союзу. Тож, перші кроки у побудові оновленої вітчизняної економіки треба робити з огляду на цей стратегічний курс, тобто, максимально прозоро і без натяку на можливість корупції.

Дмитро ШВАРЦ