Вибори у звільненому Донбасі (погляд із зони АТО)

Завтра вертатимусь після тритижневих “канікул політолога” (у Пісках з “Дніпром-1” — Красноармійськ — Великомихайлівка (база ДУК ПС) — Маріуполь — Широкине — Лебединське — Юріївка (бази ДУК ПС і “Азову”) — Мелекине (”Донбас”) — Урзуф (”Азов”)

Різні враження від різних людей, підрозділів армії, морпіхів, батальйонів, ОБСЄ, активістів і звичайних мешканців, переселенців з Широкиного і навіть тих, хто живе зараз у Донецьку (приїхали до Маріуполя закупити продуктів і стояли на мітингу з українським прапором — а у себе в Донецьку вимагають збереження української школи).

У цьому пості хотів би сконцентруватися на перспективах виборів на звільнених територіях.

Два опитування, проведені Фондом “Демократичні ініціативи” (у Слов'янську — Краматорську та Сєверодонецьку — Старобільську), вже зафіксували переважання лояльних до України настроїв. Так, наприклад, вважають, що іде війна з Росією 62% у Сєвєродонецьку та 49% у Старобільську; за Донбас у складі України 64 і 67% відповідно (за приєднання до Росії лише 5 і 2%, а за приєднання до “ЛНР” менше 1%); в обох містах більше 60% вважають за необхідну подальшу присутність української армії.

Вражає діяльність місцевих активістів і волонтерів.

Але одна річ місцевий активізм і розуміння більшості населення, що в Україні краще, ніж під сепаратистами

Інша річ, за кого ця більшість проголосує.

На жаль, люстрації проведено не було. Ті, хто співпрацював із сепаратистами або “отделались легким испугом”, або просто перефарбувалися. Боротьби з корупцією нема. Додалася контрабанда. Продовжують домінувати структури колишніх регіоналів. У Маріуполі місто завішено рекламою “Метінвеста” — “Время сильных людей” (із гендиректором Ю.Риженковим на чолі).

ЗМІ вони також контролюють. А як продовжує працювати “гречка” ми побачили, на жаль, навіть на тлі Чернігова. “Метінвест” до цього додає, як кажуть місцеві, “асфальтування доріг”.

Нинішня ж влада “десантує” на місця маловідомих людей. Та й гасла... От, наприклад, політреклама “...побеждай зло добром”.

Активісти вважають, що є небезпека “договорняка” влади з місцевими структурами. Новий закон про місцеві вибори також не сприяє походу громадських активістів у владу. Хіба що їх включатимуть у списки вже розкручених брендів, де вони лише розчиняться.

Скасувати місцеві вибори на Донбасі навряд чи вдасться, хіба що запровадженням воєнного стану, але це можуть не зрозуміти наші західні партнери (це треба було робити після Дебальцевого). Але треба максимально розширити список прифронтових місць, де за законом вибори будуть відтерміновані, а на цей час будуть запроваджені військово-цивільні адміністрації. 30 км зона, де не провадитимуться вибори — замало (хоча, наприклад, Маріуполь сюди потрапляє). Адже йдеться не тільки про бої, обстріли, але й засилання ДРГ, діяльність невикритих сепаратистів, контрабандистів, фінансування Путіним своїх “агентів впливу”, а отже, неможливість створення рівних умов для всіх політичних сил і здійснення вільної агітації. А як без цього говорити про вільні і чесні вибори? Для наших західних партнерів можна провести таку паралель: хіба можна говорити про вибори на територіях, суміжних з ІДІЛ?

Ескалація, яку здійснюють бойовики зараз, дає можливість пояснити це нашим міжнародним партнерам. Не маємо права в умовах війни повернути до місцевої влади людей з минулого, та ще й тих, хто заплямував себе антиукраїнської позицією.