В очікуванні мокрих печаток

Прогнози, як відомо, поділяються на три різновиди: точні, неточні й наукові. Виборча кампанія зазвичай лише після її остаточного завершення стає цариною для дослідження і глибинного аналізу науковців. Поки що суспільство й політичні сили дискутують довкола відмінностей результатів екзит-полів і тих даних, про які час від часу повідомляє ЦВК, відповідно до кількості оброблених протоколів, що надійшли з окружних виборчих дільниць.

Вітчизняні політологи вже оприлюднили певне занепокоєння “ножицями” з різницею п’ять відсотків. А директор фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна висловила підозру щодо тривалості підрахунку голосів штабістами ЦВК: мовляв, “надто довго рахують”.

Своєрідним лакмусовим папірцем на достовірність будь-якого протоколу є так звана “мокра” печатка: якщо її немає, вочевидь не все гаразд у Данському королівстві. Причім тут доречно сказати добре слово про авторів чинного закону про вибори: вони передбачили право всіх кандидатів у народні депутати отримати копії з протоколів виборчих комісій, під якими вже стоїть така печатка. І цим значно унеможливили ймовірну подальшу фальсифікацію результатів народного волевиявлення. До того ж усі чисті протоколи пронумеровані, обраховані й передані на зберігання до окружних комісій.

А тим членам дільничних та окружних комісій, в кого й досі руки сверблять щось “підмарафетити”, незайве нагадати, що Кримінальний кодекс передбачає за такі негідні дії не ефемерний суспільний осуд, а тюремне ув’язнення строком від двох до шести років.

Закордонні спостерігачі й місії, які працюють на цьогорічних виборах, також не поспішають виносити свої остаточні вердикти, а вказують на загальні проблеми вітчизняного виборчого процесу.

Приміром, глава місії Канади пані Рейнелла Андрійчук (загалом у цій місії 65 довгострокових і 365 короткострокових спостерігачів) завважила в розмові з головою ЦВК Володимиром Шаповалом на, цитуємо, “загадковий підхід до формування виборчих комісій”, слабку підготовку членів цих комісій, неоднозначну реакцію громадян на встановлення відеоспостереження: побоювання виборців щодо фіксації їхнього волевиявлення.

А от навряд чи збільшиться довіра вітчизняного суспільства до діяльності Комітету виборців України, керівництво якого в своїх оцінках чомусь розділило вибори загалом і вибори в мажоритарних округах, напевно забувши, що в останніх обирається половина майбутнього парламенту і де, за словами заступника голови ЦВК Андрія Магери, якраз “спостерігається досить високий рівень корупціогенності”.

Громадянська мережа “Опора”, яка через хакерські атаки оприлюднила свої спостереження лише опівдні 30 жовтня, була суворішою в своїх попередніх висновках, зазначивши, що парламентські вибори не відповідали базовим демократичним стандартам, і продемонструвала цифри і факти наймасовіших протиправних дій і зловживань. Найбільше занепокоєння у громадських активістів викликали такі вже трохи призабуті рудименти попередніх брудних виборчих технологій, як порушення та розкриття таємниці голосування, незаконна видача громадянам бюлетенів для голосування і “каруселі”. 

З 12 години 30 жовтня діяльність ЦВК набула форми безперервного засідання. Відповідно до чинного Закону “Про вибори народних депутатів України”, у такий спосіб тут прийматимуть і розглядатимуть протоколи окружних комісій з мокрими печатками. Піонерами процесу стали дві окружні комісії — № 45 (Донеччина) та № 146 (Полтавщина).

Про те, що члени центрального штабу довіряють саме документам, а не результатам, які вносять до електронної системи “Вибори”, у вівторок заявила заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна. Коментуючи той факт, що в кількох округах були розбіжності між веденням в інформаційно-аналітичну систему “Вибори” і протоколами з мокрими печатками та підписами членів виборчих комісій, вона зазначила: “Треба фізично оглянути протоколи, щоб не було фантомних даних або потьомкінських сіл”. Тобто довіряй, проте перевіряй.