Усі по місцях

Схоже, 31 жовтня вибори в Києві, на відміну від решти країни, не відбудуться зовсім. Щоб не допустити посилення в столиці позицій опонентів, влада прагне ліквідувати районні ради. Київська міська рада вже спрямувала звернення до парламенту з пропозицією внести відповідні зміни до закону про столицю. Парламент же, вочевидь, прийме те рішення, яке найбільше сприятиме реалізації інтересів Партії регіонів. Нагадаємо, що цього року кияни обиратимуть лише владу в районах міста. Термін повноважень Київради та мера, обраних на дострокових виборах 2008 року, добігає кінця у 2012 році.

Битва за Київ

искусії щодо доцільності існування в столиці районних рад давно ведуть як експерти, так і політики. Прихильники ідеї ліквідувати ці представницькі органи стверджують, що більшість повноважень райрад де-факто давно перейшли до Київської міської ради і проблем мешканців міст райради давно не вирішують. Ті, хто наполягає на збереженні існування цих органів, пояснюють свою позицію необхідністю забезпечити кращу комунікацію між киянами та місцевою владою. Партія регіонів мотивує своє прагнення терміново розставити в цій дискусії всі крапки над “і” та ліквідувати райради в столиці тим, що вони, мовляв, неефективні й не виконують покладених на них завдань; натомість на утримання більш як 600 депутатів цих рад Київ змушений щороку витрачати 70 млн грн, які можна було б перенаправити на облаштування столиці.

Опозиція та чимало політичних експертів схиляються до іншої думки: ПР стурбована аж ніяк не питанням скорочення бюджетних витрат. Регіонали бояться київських виборів, після яких вони можуть втратити контроль над районами столиці; ПР прагне сформувати жорстку підконтрольну їй адміністративну вертикаль, а програш виборів у Києві робить реалізацію цієї мети практично неможливою; зрештою, біло-блакитні не проти “помститися” киянам, більшість яких кілька років поспіль не підтримувала ПР на виборах, позбавивши їх права голосувати.

Згідно з рішенням Конституційного Суду в справі про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в районах міста Києва від 13 жовтня 2005 року, “лише обраний районною в місті Києві радою голова є головою її виконавчого органу (районної державної адміністрації міста Києва) і підлягає наступному затвердженню президентом України”. Тобто хто очолить районну держадміністрацію, залежить не від президента, а від політичних сил, які сформують у райраді більшість. Отже, боротьба зараз іде не за ради, а за районні адміністрації.

Згідно з результатами соціологічних досліджень на виборах до райрад столиці за партію влади готові голосувати лише 10% виборців. Решта голосів розподіляється переважно між опозиційними до партії влади політичними силами. Тож сформувати більшість у райрадах столиці ПР, вочевидь, не зможе, а опозиціонери в десяти районних держадміністраціях регіоналам не потрібні. Ліквідувавши ж райради, регіонали зможуть розставити на посади голів районних адміністрацій своїх людей, контролюватиме яких голова Київської міської державної адміністрації (зараз ці функції виконує першого заступника голови КМДА регіонал Олександр Попов). ПР планує розмежувати повноваження київського мера та голови КМДА, надавши останньому всю повноту виконавчої влади в місті. Подейкують, що Міністерство юстиції активно допрацьовує законопроект про внесення відповідних змін у закон про столицю та планує винести цей законопроект на розгляд парламенту на черговій сесії у вересні.

Такі ініціативи напередодні виборів суперечать принципам демократії, стверджують політологи, оскільки позбавляють киян права висловити своє ставлення до чинної влади через підтримку чи непідтримку її на виборах. Опитування громадської думки, проведене Київським міжнародним інститутом соціології у червні — липні, свідчить, що у виборах до райрад столиці готові взяти участь 91% киян. За словами експертів, Київ — величезне місто, де кількість мешканців одного району може перевищувати населення деяких обласних центрів, тому кожен район столиці має право на свій представницький орган. Зрештою, оскільки мова йде про обмеження права киян на місцеве самоврядування, перш ніж приймати рішення про скорочення райрад у столиці, потрібно проводити публічне обговорення цієї ініціативи й навіть виносити її на референдум, переконаний політолог Володимир Фесенко.

На думку багатьох експертів, аргументи регіоналів щодо неефективності районних рад є непереконливими. “Районам реально виділяється лише по 60—70%, а деяким — взагалі по 30—40% затверджених міською радою бюджетів. Райони забезпечують зарплати вчителям, комунальникам, більше вони нічого не можуть вирішити, бо грошей немає”, — пояснює ситуацію заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Бондар. Проте якщо райради ліквідують, частину їхніх повноважень доведеться передавати районним державним адміністраціям, тобто збільшуватиметься вже кількість співробітників адміністрацій, на оплату праці яких підуть гроші, що їх ПР планує нібито заощадити. Зросте й чисельність апарату Київради, якому доведеться виконувати функції райрад, відповідно — і витрати на його утримання. Ліквідація районних рад у столиці обмежить доступ її мешканців до місцевого самоврядування. Збільшиться навантаження на депутатів міської ради, потрапити на прийом до яких простим громадянам буде фактично неможливо.

Критикують ініціативи біло-блакитних навіть палкі прихильники ідеї скоротити районні ради. “Я вважаю, що районні ради не потрібні. Але реформи варто здійснювати не з міркувань політичної доцільності. Рішення про ліквідацію райрад у Києві треба приймати зараз, але вводити його в дію можна не напередодні цих виборів, а після закінчення терміну повноважень рад, обраних 31 жовтня”, — наголошує депутат Київради від Блоку Кличка Валерій Карпунцов.

Поганий приклад

Ліквідація районних рад у столиці може мати й набагато більше негативних наслідків. Якщо ПР вдасться протягти через парламент рішення про ліквідацію райрад у Києві, вона продовжить ліквідацію районних рад в інших “неблагонадійних” містах, де не користується популярністю в електорату. Тим більше що в інших містах зробити це набагато простіше, ніж у Києві. Відповідно до законодавства для ліквідації райрад Києва Верховна Рада мусить внести відповідні зміни до закону про столицю. Для ліквідації райрад в інших містах достатньо рішення відповідної міської ради.

Власне, перший тривожний дзвінок уже пролунав — нещодавно було ліквідовано Іллічівську районну раду в Маріуполі, де ПР не користується особливою популярністю. Причому райрада ліквідувалася “з власної ініціативи”, точніше з ініціативи депутатів від ПР та Блоку Наталі Вітренко, які проштовхували це рішення. Противники розпуску Іллічівської райради висунули свою версію: рада, хоч і з обмеженими повноваженнями, допомагала відстоювати інтереси колишнього власника ММК імені Ілліча Володимира Бойка, тому виявилась непотрібною ПР. Ліквідовані і райради у Харкові. 30 червня Харківський апеляційний суд визнав законним рішення Харківської міської ради про ліквідацію районних рад міста.

Зараз активно ведуться дискусії про ліквідації районних рад у Вінниці, Черкасах та Кіровограді.

Пряма мова

Ігор Коліушко, директор Інституту політико-правових реформ

Київ — велике місто, ним важко управляти централізовано. Крім того, в Києві велику вагу має державна адміністрація. Тому ліквідація районних рад звужує місцеве самоврядування в принципі. Фактично влада державної адміністрації стає майже тотальною. Тож у столиці я б цього не робив. А те, що їх ліквідували у Львові, Одесі, Харкові — це однозначно позитивно, бо в цих містах вся повнота влади належить органам міського самоврядування: міським головам і міським радам, які є виборними, а місто — цілісний організм, і політика міського розвитку може бути тільки одна.

Володимир Фесенко, директор Київського інституту проблем управління

Є міжнародний досвід, досвід європейських міст — Парижа, Лондона. У великих містах Європи зберігаються такі районні структури, бо потрібно підтримувати зв'язок із людьми. І для цього недостатньо адміністрацій, потрібен представницький орган, який би здійснював зв'язок влади з мешканцями.

Аліна ПАСТУХОВА