Урядовці, читайте Маркса

Суперечка навколо положень Податкового кодексу щодо оподаткування малого бізнесу порівняно з оподаткуванням великого бізнесу свідчить про крайній непрофесіоналізм всіх урядовців, а не тільки одного прем'єра.

Цю полеміку розпочав голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський. Він розповів, що власники супермаркетів скаржаться на розташовані поруч тисячі кіосків, які за рахунок менших податків мають конкурентні переваги.

Дискусію підхопив віце-прем'єр Борис Колесніков, який останнім часом коментує будь-які нефахові теми.

Урядовці, як і власники великих магазинів, вважають, що малий і великий бізнес повинні мати однакові умови оподаткування. Іншими словами, малий бізнес має зникнути раз і назавжди.

Схоже, пани Бродський та Колесніков в економічному сенсі зовсім неосвічені люди, які за все життя, мабуть, не читали нічого, крім фінансових звітів своїх підприємств та власних ощадних книжок.

У розвиненій державі малий бізнес порівняно з великим має конкурентні переваги, які складаються з податкових пільг і державної допомоги.

“Малий” підприємець має удвічі менші ставки оподаткування, ніж “середній”, і втричі менші, ніж “великий”. Більше того, малий бізнес, який розвиває новітні технології, має ставки оподаткування удвічі-вчетверо менші за середній бізнес, а іноді взагалі звільняється від податку на прибуток.

Малий бізнес отримує кредити за пільговими ставками від спеціалізованих банків чи комерційних банків, яким надано таке право, чим останні пишаються. І це не дивно, бо право фінансувати розвиток малого бізнесу від імені держави свідчить про її особливу довіру до такої установи.

У розвинених країнах держава також фінансує дослідження науковців чи груп науковців, які згодом можуть перерости у малий бізнес. Це своєрідна підготовка можливих власників майбутнього перспективного бізнесу.

У різних країнах таке фінансування має різні форми, але усіх їх єднає турбота про розвиток саме малого бізнесу. З часом середній бізнес може стати великим, а великому бізнесу допомога не потрібна.

В основі такого філософського погляду на розвиток малого бізнесу лежать певні критерії розвитку сучасного капіталізму.

По-перше, як соціально-економічний устрій капіталізм повинен постійно розвиватися у соціальному плані, охоплюючи максимальну чисельність населення. В іншому випадку, це може призвести до соціальної революції.

По-друге, практична неможливість держави регулювати всі соціально-економічні процеси, особливо в умовах існування вільного ринку, неминуче призводить до соціалізації суспільних відносин.

Приклад — масові страйки в Європі у 1960-х роках і нинішні заворушення у ЄС з вимогами підвищення зарплати та відмови від підвищення пенсійного віку.

Прихід до влади в багатьох державах Європи урядів соціал-демократичної спрямованості та бажання 73% населення Німеччини до соціалізації суспільних відносин також є провісниками змін сучасного капіталізму.

По-третє, засилля великого бізнесу руйнує підвалини капіталізму, в природі якого існують протиріччя розвитку. На прикладі протиріч, закладених у категорії “товар”, Маркс показав неминуче вмирання капіталізму і прихід нового суспільного устрою.

Саме тому у найбільшій країні розвинутого капіталізму — США — курс економічної теорії Маркса для студентів економічних спеціальностей в кілька разів перевищує аналогічний курс в Україні. Це свідчить про необхідність еволюційних змін в економіці.

По-четверте, особливу увагу треба звернути на те, що у 1970 році відсоток акціонерних товариств у США становив 10%, а в 1990 році — вже 94%. Акціонерами ставали наймані працівники. З певними застереженнями це можна розцінити як своєрідну форму соціалізації суспільних відносин.

Розвиток малого бізнесу теж можна розглядати як трансформовану форму соціалізації. Не дивно, що найбільший відсоток малого бізнесу — у США.

Чому саме там? Чому у цій країні найменший страйковий рух серед усіх розвинутих країн? Чому у США так активно вивчають Маркса? Мабуть, тому, що там розуміють: пора первісного капіталізму давно минула.

Не розуміють цього лише українські можновладці. Не розуміють, бо вони вчилися у вузі лише номінально, розплачуючись з викладачами готівкою.

Не тямлять вони в економіці і тому, що дисертації їм писав професор Н. з учнями в одній з квартир будинку №13 по вулиці Льва Толстого у Києві.

Вони говорять нісенітниці про малий бізнес, бо мають щось говорити як посадовці. На лихо, вони не тільки говорять, але й діють, проштовхуючи через парламент свій Податковий кодекс.

Їм потрібні бюджетні гроші, аби протриматися у своїх кріслах і встигнути отримати власний зиск. Саме тому вони не хочуть слухати аргументи проти їх здирницької політики, викладеної у кодексі.

Тимчасом рецесія світової економіки триває, і можливість настання другої хвилі кризи залишається реальністю.

Треба усіма засобами зупинити цей шабаш державних крадіїв та пришвидшено скоротити їх перебування при владі. Бо інакше вони встигнуть задушити не тільки малий бізнес, але й третину населення, яке він годує.

Марко ОЛІВЕНСЬКИЙ