“Укрводка” послала президенту сигнал SOS. Ей отвечают…

Еще недавно всемогущие водочные короли, попавшие сегодня под пресс власти, пытаются понять правила новой игры, а пока получают уголовные дела за уклонение от уплаты налогов, рост акцизов и закупочных цен на сырье, которые по сути делают невозможным сохранение прежних форм организации бизнеса для всех широкоизвестных корпораций. В минувшую пятницу представители ряда основных операторов рынка попытались “объединиться перед расстрелом” — написали совместное обращение к президенту В.Януковичу и премьер-министру Н.Азарову.

Обращение, копия которого поступила в распоряжение “Зеркала недели”, бесспорно, стало беспрецедентным и знаковым событием для алкогольной отрасли и приведет к серьезному скандалу в высших эшелонах власти. Среди подписантов — директор ассоциации “Укрводка” Жолнер, гендиректор “Национальной водочной компании” Бабич, директор завода “Прайм” Ищенко, гендиректор завода “Златогор” Кунц, зампред Наблюдательного совета “Крымской водочной компании” Злотницкий, глава правления Кременчугского ликеро-водочного завода Вингаль. Документ этот, как и ряд сенсационных заявлений, достоин цитирования и последующих комментариев. Приводим текст с сокращениями.

“...На цей час існує ряд чинників, які обумовлюють розвал вітчизняної спиртової і лікеро-горілчаної галузей, призводять до зменшення обсягів виробництва, зниження конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, різкого скорочення надходжень у державний бюджет.

По-перше, концерн “Укрспирт”, укотре зловживаючи своїм монопольним становищем, економічно необгрунтовано підвищив ціну на спирт до 115 гривень за декалітр. Тобто ціна спирту зросла майже на 40% від останнього підвищення. Розрахункова ж калькуляція собівартості свідчить, що вона має бути 89 гривень за декалітр і реалізовуватися виробникам за ціною 99 гривень за декалітр.

Ціна українського спирту в два рази вище російського! У Росії вартість декалітру спирту складає 590 руб. У цій сумі 18% — ПДВ та 305 руб. акцизного збору. Тобто вартість 1 літру спирту складає 195 руб. (0,64 дол. США.), при тому, що в Україні 1 літр спирту тепер коштує 11,5 грн. (1,4 дол. США).

Слід зазначити, що вартість спирту етилового при здійсненні його експорту концерном “Укрспирт” для потреб зовнішнього ринку є нижчою від вартості спирту, реалізація якого здійснюється всередині країни, і складає на даний час в гривневому еквіваленті 86 гривень за декалітр, що ставить у нерівні умови вітчизняних виробників...

Разом з цим, законодавчо встановлений порядок імпорту спирту етилового виключно державними підприємствами, спеціально уповноваженими Кабінетом міністрів України, тобто фактично підпорядкованими концерну “Укрспирт” підприємствами, виключає можливість його імпорту вітчизняними виробниками алкогольних напоїв.

Реорганізація концерну в державне підприємство постановою КМУ “Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості” від 28.07.2010 року призвела до ще жорсткішої монополізації, при якій всі питання в концерні, в тому числі й по ціноутворенню на спирт, вирішуються декількома столичними чиновниками. В результаті реорганізації стало можливим запровадження корупційних схем при заготівлі сировини, розподілі та реалізації спирту, виробництві необлікованої продукції. Так, сьогодні при відвантаженні спирту державне підприємство “Укрспирт” отримує економічно необґрунтовані високі комісійні в розмірі 15%. І це замість того, щоб навпаки демонополізувати галузь виробництва спирту шляхом дозволу на приватизацію спиртових заводів, що дозволило б зменшити тіньовий обіг спирту та збільшило б надходження до державного бюджету.

У галузі продовжується катастрофічне падіння обсягів виробництва та збільшуються збитки. У середньому кожен рік державна монополія заробляє лише 15 млн. грн.

Загальна заборгованість концерну на початок 2009 року складала понад 700 млн. грн. При тому що основні покупці купують спирт за передоплатою!

У порівнянні з 2007 роком заборгованість по заробітній платі працівникам галузі збільшилася у 16 разів (з 600 тис. грн. до 11 млн. грн.) при чисельності працюючих біля 10?тис. чол… З огляду на оцінки залишкової вартості підприємств, спиртову галузь, що є державною монополією, взагалі можна визнати банкрутом.

Прибутки концерну “Укрспирт” забезпечують виробники лікеро-горілчаної продукції, на цей сегмент працює 17 спиртових заводів. Розмови про впровадження виробництва біоетанолу зараз залишаються розмовами.

Обсяги втручання організованих злочинних угрупувань в діяльність галузі досягли масштабів, які загрожують економічній безпеці держави.

Державна галузь, більше того — державна монополія, не може знаходитися в такому стані роками. Стільки часу усі вертикалі влади роблять вигляд, що галузі не існує і не існує проблем людей, які працюють на підприємствах! Паралельно, за рахунок хаосу в галузі, збагачуються злочинні угрупування та тіньові приватні структури, які системно підпорядковують собі фінансові потоки та підприємства у концерні. Це порочне коло треба розірвати негайно, інакше країну змиє потік “фальсифікату”, а легальні вітчизняні лікеро-горілчані компанії вимушені будуть зникати з ринку.

По-друге, виробники лікеро-горілчаної продукції несуть постійно необґрунтовані витрати, які також впливають на міцність галузі.

Так, за відсутності переваг при віднесенні товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв до бланків документів суворого обліку, суб’єкти господарювання несуть значні додаткові фінансові затрати на їх придбання. Державне підприємство Торговий дім “Етанол”, який є монопольним продавцем ТТН, постійно економічно необґрунтовано підвищує вартість бланків ТТН, собівартість виготовлення яких є незначною. З введенням в червні 2010 року наказом Міністерства АПК України голографічного захисного елементу “МінАгро” вартість бланків ТТН підвищилась у два рази…

21 червня 2010 року на офіційному сайті Міністерства економіки України в рамках регуляторної політики був оприлюднений проект постанови Кабінету міністрів України “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. №283”, яким запропоновано виключити з документів суворого обліку товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв. Проте зазначений проект і досі залишається неприйнятим через незрозумілі перешкоди, не зважаючи на те, що знайшов схвалення і підтримку в усіх виробників і операторів алкогольної галузі.

Також в даний час лобіюється питання про введення нових захисних елементів і збільшення вартості акцизної марки в декілька разів. Це не вплине на боротьбу з тіньовим ринком, а лише приведе до чергового стрибка цін. При цьому прозорість реалізації марок і вигоди для бюджету також викликають питання. Гроші виробників швидше за все осядуть на рахунках певних бізнес-структур і аж ніяким чином не надійдуть до державного бюджету.

Постійне зростання вартості лікеро-горілчаної продукції при зниженні купівельної спроможності населення загрожує вітчизняним виробникам втратою ринків збуту, активізацією імпорту і збільшенням обсягів тіньового виробництва. Так, за п’ять місяців поточного року імпорт горілки в Україну по відношенню до аналогічного періоду 2009 р. виріс практично вдвічі — з 89,9 до 161,4 тис. дал. У той час як виробництво вітчизняної продукції продовжує знижуватися. У січні—липні 2010 р. підприємствами лікеро-горілчаної галузі було вироблено 29,7 млн. дал. лікеро-горілчаної продукції, в тому числі горілки 22,5 млн. дал., лікеро-горілчаних напоїв — 6,2 млн. дал. У порівнянні з відповідним періодом минулого року обсяги виробництва лікеро-горілчаної продукції скоротилися на 11,8%, зокрема горілки — на 10,7%.

Зважаючи на вищевикладене, просимо Вас доручити провести нараду з участю керівництва зацікавлених міністерств і відомств, провідних виробників лікеро-горілчаної продукції та керівництва концерну “Укрспирт” для обговорення та конструктивного вирішення викладених у зверненні питань з метою недопущення зменшення надходження податків до державного бюджету і руйнування вітчизняної лікеро-горілчаної галузі”.

Правда, следует отметить, что два крупнейших участника рынка — “Хортица” и “Немирофф” подписывать этот резкий документ отказались. Видимо, во избежание возможных неприятностей в отношениях с властями. Поэтому говорить о какой-либо значительной консолидации усилий хозяев рынка не приходится. Водка — это в основном теневой и в силу этого весьма зависимый от расположения властей бизнес. Публичный протест — это не столько попытка цивилизованного лоббизма, сколько крик отчаяния.

Скандальное заявление водочников не в полной мере отражает глубину их проблем в настоящее время. Все водочные компании стали объектом комплексных проверок налоговых органов, уже возбужден целый ряд уголовных дел по фактам уклонения от уплаты налогов в особо крупных размерах. Глава Госкомпредпринимательства Бродский заявил о сотнях миллионов гривен, которые ведущие компании, такие как “Хортица” и “Немирофф”, выводят в заграничные офшоры в виде роялти.

По просьбе “ЗН” ситуацию прокомментировал один из экспертов алкогольного рынка, руководитель компании “Международный аудиторский союз” Я. Романчук: “Для алкогольного бизнеса всегда была характерна тесная связь с властями. Связи и знакомства играли в организации бизнеса существенную роль. У собственников этих компаний, желающих получить прибыль, хорошо налажен контроль объёмов выпуска и качества продукции. Но этим компаниям присуще разделение функций владения и управления, провоцирующее ситуацию, когда менеджеры придерживаются собственной линии поведения, направленной на улучшение лишь собственного благосостояния.

Ранее бизнес-процессинг позволял минимизировать налоговые риски за счет неформальных контактов. Но сейчас времена изменились. И хорошо известные фискальным органам уязвимые места алкогольной отрасли стали основанием для предъявления очень серьезных и зачастую вполне обоснованных санкций со стороны государства. Водочники сталкиваются с необходимостью срочно менять свои подходы к необходимости внедрения управленческого учета, к процессу минимизации налоговых рисков. Сейчас уже не отделаться штрафами и кулуарными договоренностями — государство хочет выполнить план по сбору налогов, и если ради этого придется закрыть в показательных целях ряд алкогольных компаний и возбудить уголовные дела против их руководителей, думаю, власти не остановятся”.

Очевидно, что прессинг державы по отношению к водочным компаниям носит системный характер. Высокопоставленный сотрудник налоговой милиции отметил в комментарии “ЗН”: “Дана команда наполнять бюджет. И водочники — одна из главных мишеней. Потому что все понимают — там есть сверхприбыли и очень слабый государственный контроль. Для алкогольных компаний поставлен коэффициент налоговой нагрузки в 8 % от оборота, плюс на них спущен план по штрафам, увеличена стоимость накладных, увеличены акцизы, повышены цены на спирт, минимальная розничная цена на бутылку алкоголя. Но самое для них неприятное — их начали по-настоящему проверять. В налоговой милиции на каждую водочную компанию есть большое досье, где есть все данные по всем операциям, оптимизации налогов, все их транзитные компании указаны, банки, пункты обналички. И вот теперь проверки пошли по всей цепочке. Налоговой поставлена задача — искать конкретные нарушения. И прекрасно известно, где и у кого искать. Договориться нельзя — процесс можно лишь затормозить. Те же самые налоговики, которые раньше крышевали водочников на местах, приходят на те же заводы и проводят выемки. Иначе их уволят, они реально боятся увольнения. Происходящее в алкогольной отрасли — это только начало большой перестройки. Раньше водочники заходили к отдельным чиновникам и ставили каждому чемодан: “Вот ваша доля”. Делились. А теперь водочников вызывают на самый верх и говорят: “Мы вам сами скажем, какая наша доля, а какая — ваша. Но при этом вы еще и сполна заплатите в бюджет”. Сейчас условия работы диктует власть. И кто не сумеет приспособиться, того сметут с рынка или вообще закроют”.

Поможет ли обращение водочников к президенту что-либо изменить в данной ситуации? Это обращение может стать основой для диалога представителей отрасли с правительством, но планов государства по установлению контроля за отраслью, конечно же, не отменит.

Это легко понять, если проанализировать непосредственных исполнителей плана. Руководитель концерна “Укрспирт” Игорь Сухоносов в правительстве считается ставленником влиятельного депутата ПР Юрия Иванющенко. Г-н Иванющенк, давнего и преданного друга Виктора Януковича.

Департаментом по налогообложению подакцизных товаров руководит Анатолий Радченко, налоговик с огромным стажем, также близкий друг Виктора Федоровича.

Поэтому можно писать письма, обращения, но результат будет только в том случае, если в обращении четко указать, где деньги. Эмоции никому неинтересны.

Есть ли сомнения, что государство возьмет под свой полный контроль ситуацию в алкогольной отрасли, все финансовые потоки и все каналы сбыта? В этом не стоит сомневаться. Государство в крепких и цепких руках…

Юрий БУТУСОВ