“Укренерго” продовжить виконувати свої зобов’язання з обслуговування кредитних боргів — голова правління

- Енергосистеми України і Європи вже кілька тижнів працюють у синхронному режимі. Про комерцію говорити поки що зарано, тому — як система функціонує на технічному рівні?

— І до і після синхронізації система працює дуже стабільно. Ми від’єднались від росії і білорусі 24 лютого о 1:32, тобто за декілька годин до початку вторгнення. Фактично в умовах війни в ізольованому режимі ми працювали три тижні — до 16 березня. За цей час на нашу інфраструктуру і на інфраструктуру обленерго ворог постійно здійснював атаки. Ми вважаємо, що ці атаки цілеспрямованого характеру, і вчинюються для того, щоб зруйнувати якомога більше ліній електропередачі і підстанцій. Також окупанти в перші дні вторгнення зайшли спочатку на Каховську ГЕС, потім на Запорізьку АЕС. Звичайно це створило певні екстремальні умови для роботи енергосистеми. Був момент, коли ми вночі під час захоплення ЗАЕС розвантажили два атомні енергоблоки з міркувань безпеки. Коли з танків почали гатити по електростанції, ми за дуже короткий період втратили дуже велику генеруючу потужність, але втримали систему та її баланс.

Незважаючи на це, у нас баланс в енергосистемі був витриманий всі три тижні в ізольованому режимі, і вже більше двох тижнів в синхронному режимі з Європою, який очевидно є більш безпечний. По-перше, через те, що ми можемо за нагоди отримувати аварійну підтримку з країн ЄС. По-друге, ми отримуємо підтримку частоти з великого європейського енергооб'єднання, в якому є багато резервів і гнучкості.

Прийняття європейцями рішення про швидку синхронізацію — дуже важливий фактор. Звичайно легше бути частиною великої, потужної і стійкої енергосистеми, ніж балансувати її в умовах війни самотужки. Але і протягом ізольованого режиму, і зараз українська енергосистема працює стабільно. Ми порівнювали якість регулювання частоти з європейським профілем, і можу сказати, що українська енергосистема в ізольованому режимі навіть під час війни виглядала не гірше.

- Які заходи з урахуванням прискореної синхронізації енергосистем планується здійснити в найближчому майбутньому?

— Ми зробили важливий крок, щоб гарантувати фізичний баланс системи. Тобто зараз ми можемо впевнено дивитись в майбутнє з точки зору можливості отримати підтримку з Європи у вигляді аварійних поставок електроенергії.

Але зараз галузь стикнулась з ще однією не менш важливою проблемою. Внаслідок військового вторгнення значно знизилась ліквідність на ринку електроенергії. З початком війни ми зайшли у фазу падіння платіжної дисципліни, і хоч ми зараз спостерігаємо її відносну стабілізацію, необхідно шукати джерела покриття витрат всіх генеруючих, мережевих, розподільних, постачальних компаній.

Для цього “Укренерго” наразі концентрує свої зусилля на виконанні того переліку технічних заходів, які раніше для нас сформулювали ENTSO-E. Реалізація цих заходів потрібна не тільки для того, щоб забезпечити фізичне об’єднання наших енергосистем, але й дозволить виконати передумови, необхідні для відкриття комерційних обмінів електроенергією між Україною та ЄС.

Для того, щоб розпочати експортно-імпортні операції, європейські партнери будуть певний час спостерігати як енергооб'єднання Україна-Європа працює з точки зору технічної стабільності. Поки що все добре. Крім того, нам необхідно виконати деякі технічні заходи. Наприклад, йдеться про переналаштування певних пристроїв на українських електростанціях, де наразі це можливо. Також на підстанціях “Укренерго” потрібно встановити пристрої, які називаються STATCOM (static synchronous compensator), або їх аналоги, що дасть додаткову стійкість українсько-європейський об'єднаній енергосистемі.

Ми зараз ведемо діалог стосовно умов і обставин, за яких комерційний перетік електроенергії буде збільшуватись, і ENTSO-E поступово буде дозволяти експортно-імпортні операції. Зараз час спресований, і всі процеси відбуваються швидше. Наша ціль, як оператора української енергосистеми, полягає в тому, щоб розкрити повний потенціал синхронізації, що матиме суттєвий щорічний економічний ефект для країни. Також ми зосередимося на тому, щоб по можливості ввести в роботу нові інтерконектори та відновити існуючі.

- Це лінія на Польщу?

— Дослідження технічної можливості включення лінії на Польщу знаходиться на початковій стадії. Також ми не полишаємо намірів збудувати нові і посилити існуючі зв'язки. У нас в планах побудова нового ланцюга 400 кВ на Словаччину, а також відновлення експортного коридору на Румунію з Южно-Української АЕС до Ісакчі. Ці заходи дозволять значно збільшити потенційну пропускну спроможність міждержавних ліній між Україною та Європою.

- Що “Укренерго” необхідно зробити для формування нормативної, договірної бази?

— Ми є суб’єктом договору з ENTSO-E стосовно всіх заходів — технічних, ринкових, організаційних, юридичних. З точки зору ключових ринкових задач, які є актуальними для України в контексті синхронізації з Європою, — це впровадження і збереження роботи європейської лібералізованої моделі ринку, яка запрацювала з липня 2019 року. Також виконане важливе завдання: “Укренерго” отримало сертифікат оператора системи передачі європейського зразка. Це дозволило нам подати заявку на отримання статусу члена-спостерігача в ENTSO-E, на підтвердження якого ми сподіваємося найближчим часом. Після цього ми плануємо податися на членство в цій організації. Це дасть “Укренерго” можливості для більш тісної співпраці з європейськими операторами, у тому числі й в процесі впровадження європейських правил на ринку електроенергії. Ми також зараз працюємо над впровадженням європейського механізму оплати за технічні перетоки електроенергії між Україною та ЄС. Раніше ці перетоки ми компенсували в натуральній формі. Зараз європейське законодавство вимагає, щоб такі перетоки оплачувались грошима відповідно до тих цін, які склалися в тій чи іншій годині. Сподіваюсь, що до 31 травня процес впровадження цього правила в Україні буде завершено.

Ще одне спільне завдання, яке маємо наразі з нашими європейськими колегами з суміжних операторів: впровадження європейського механізму проведення аукціонів на доступ до міждержавного перетину. Такі аукціони будуть проводитися не окремо з кожної сторони, а на єдиному аукціоні, який одночасно проводять два системних оператора.

- Чи можливе проведення комерційних аукціонів в умовах ведення війни?

— Так, можливе. Ми весь час проводимо аукціони на перетин з Молдовою, але там поки нема поставки. Також з 28 березня ми проводимо добові аукціони на розподіл міждержавного перетину лінією Добротвірська ТЕС — ПС “Замость”. Ця лінія працює лише в напрямку Польщі. З 30 березня здійснюються експортні поставки близько 200 МВт на добу.

- Чи обговорюються якісь суттєві зміни у правилах роботи ринку на період війни через неплатежі? Я чув, що деякі учасники ринку пропонують щось частково відкотити до минулої моделі.

— У нас настільки багато учасників ринку, що обговорюється безліч різних версій, але наразі питання ліквідності ринку “лікується” не за допомогою зміни моделі роботи ринку, а додатковими фінансовими вливаннями. Це вимушений крок, на який треба піти, поки малий та середній бізнес, великі промислові підприємства у необхідному обсязі не зможуть розраховуватись за електроенергію. Поки розрахунки не вийдуть на нормальний рівень, галузі необхідно фінансове “підживлення”. Є декілька шляхів залучення такої підтримки: залучити кошти для забезпечення ліквідності, або почати розкривати наш торговий потенціал з Європою. Тобто ми можемо не просити гроші на підтримку енергетичного сектору, а заробляти їх, маючи додаткові щорічно суттєві фінансові надходження в галузь.

- Вже ведуться якісь перемовини з міжнародними інституціями щодо фінансової підтримки? Може є вже якісь механізми з ким, кому, в якій формі, які ви можете розкрити?

— Оскільки гроші люблять тишу, а великі гроші люблять абсолютну тишу, я не можу розкривати деталі переговорів. Але, безумовно, робота для того, щоб ринок працював в нормальному режимі, наскільки це можливо сьогодні, ведеться. Скільки грошей і кому поки що зарано говорити.

- Мова йде про гроші для підтримки роботи ринку, чи може на відновлення зруйнованої інфраструктури, її розвиток?

— Немає жодних сумнівів, що будуть створені фонди для відновлення інфраструктури, і про це, до речі, багато в публічній сфері говорилося. Безперечно енергетична інфраструктура є одним із найважливіших елементів. Ми отримуємо багато запитів від наших європейських колег-операторів систем передачі, яке обладнання та матеріали нам можуть бути потрібні для відновлення ліній вже зараз. І вони готові надавати гуманітарну допомогу на ці цілі.

Але також необхідно говорити про джерела наповнення ринку ліквідності, щоб він міг спокійно працювати. Щоб і мережеві компанії, і виробники електроенергії могли пройти цей період, могли стабільно працювати, забезпечуючи світло в домівках українців та надійне джерело енергоживлення для Збройних сил.

- Чи є наразі якісь об’єкти “Укренерго”, які безповоротно знищені російськими окупантами, чи на їх відновлення буде потрібна дуже велика кількість часу та грошей?

— Таких наразі немає. Але по деяких об’єктах, наприклад, в Маріуполі у нас немає повної інформації про їх стан, тому що в місті немає надійного зв’язку. Це величезна трагедія, те що там відбувається. За виключенням цього всі пошкодження, які ми на сьогодні маємо в зоні бойових дій та на територіях, які тимчасово були зайняті ворогом, відновлюються у стислі терміни у разі допуску наших ремонтних бригад. Щодо високовольтних ліній — це дні чи тижні. Деякі пошкодження є і на підстанціях, тут мова йде про тижні, в окремих випадках до місяця. Щоб було зрозуміло, з якими обсягами роботи доводиться стикатися нашим ремонтним бригадам — середня кількість пошкоджень на високовольтній лінії довжиною 100 км іноді складає до 50 поривів чи ушкоджень. Часто наш персонал не міг проводити перед ремонтом огляд місця пошкодження інфраструктури, бувало складно доставити туди необхідну техніку через понівечений бойовими діями ландшафт. Не говорячи вже про високий ризик для життя наших співробітників. Зараз на звільненій Київщині, Сіверщині та Сумщині ми, завдяки героїзму наших ЗСУ, отримали можливість огляду пошкоджень інфраструктури та вже приступили до відновлення як мінімум трьох великих високовольтних магістралей. З моменту початку війни у нас працює 40 ремонтних бригад, які відновили обладнання на семи підстанціях та 11 високовольтних лініях. Завдяки чому було заживлено близько 2 млн споживачів.

- Наскільки зменшилось споживання в Україні після початку воєнної агресії?

— Через війну споживання зменшилось, а погодні умови сприяють його подальшому падінню. У нас в енергосистемі відбулось зниження споживання на третину порівняно з моментом до вторгнення. Зараз ми вже поступово виходимо з осінньо-зимового в літній період. Тобто дефіцит електроенергії змінився профіцитом. Це означає, що українська енергосистема має великий резерв потужності, який може бути задіяний, якщо в разі руху фронту чи через обстріли якась станція вийде з ладу, або перестане генерувати електроенергію. Сьогодні можемо замістити потужності будь-якої електростанції в Україні. При цьому, за останні дні бачимо цікаву тенденцію у незначному рості споживання. Це є свідченням того, що почалася релокація бізнесу в західні регіони та підприємці відновлюють поступово свою роботу.

- Замістити можна навіть потужності ЗАЕС?

— Так. Щодо Запорізької АЕС і Каховської ГЕС, які захоплені ворогом — вони працюють і виробляють електроенергію в українську енергосистему, ними оперують українські фахівці “Енергоатому” та “Укргідроенерго”, але ці люди працюють під дулами російських автоматів.

Щодо інфраструктури — у нас до мільйона споживачів відключені від мереж, від електропостачання через дуже щільне бомбардування цивільної інфраструктури. Ці відключення локалізовані в окремих регіонах, де йдуть активні бойові дії. Це донедавна Сіверщина, а зараз Слобожанщина, район міста Маріуполь, взагалі Донеччина і Луганщина. Нам вдалося повернути енергоживлення на Сумщині, частково на Київщині та на півдні України, зажививши більше мільйона споживачів в першій місяць війни.

- Наскільки змінилась структура виробітку генерацією відносно прогнозного балансу через війну?

— Слідом за зниженням споживання сильно знизився виробіток атомних і теплових електростанцій. Наприкінці березня у нас сумарна потужність атомних станцій складає не більше 6 ГВт при притаманних для цього періоду 9 ГВт. ТЕС також працюють нижче плану, фактично складом близьким к мінімальному, це десь до 20 енергоблоків. Є інша сторона цієї медалі: досить інтенсивне накопичення вугілля на складах.

У гідроелектростанцій в роботі буде певна потужність, яку складно суттєво знизити у сезон повені, тому виробіток ГЕС буде падати відносно прогнозного балансу на меншу величину, ніж у АЕС і ТЕС.

Крім того, через низьке споживання досить сильно доводиться обмежувати “зелену” генерацію, бо вони “не вміщуються” в баланс, особливо у часи максимальної сонячної активності.

- Я правильно розумію, що “Укренерго” призупинило виплати “зеленим” та “ГарПоку” на період воєнного часу через форс-мажор? За яких умов варто очікувати поновлення виплат?

— Треба розуміти, що певна частина сонячної і вітрової генерації, яка зосереджена у південних регіонах, не в роботі. Через досить різке зниження платежів за передачу електроенергії (а наш тариф на послугу з передачі є джерелом для компенсації “зеленим”) у нас дуже обмежена спроможність оплачувати навіть цю знижену наразі послугу. Відновлення повноцінної спроможності платити “зеленій” генерації залежить від можливостей залучення фінансування і відновлення ліквідності ринку. Гадаю, будуть знайдені одночасно модель фінансування і розуміння, яким чином будуть виглядати платежі в сектор ВДЕ в найближчі тижні, поки ми не переможемо.

- Чи є ініціативи по зменшенню чи збільшенню тарифу на передачу?

— Поки що таке питання не розглядається. Ми повинні побачити, якими взагалі будуть збори коштів з ринку, зокрема по тарифам на передачу. Без цього якимось чином змінювати наш тариф завчасно. Наприклад, можна зменшити тариф “Укренерго”, але це призведе до того, що ті, хто платять, будуть платити менше, і нам не буде вистачати навіть на якісь базові потреби. Якщо говорити про збільшення тарифу, теж поки не зрозуміло чи призведе це до пропорційного збільшення коштів, які ми збираємо. Та й взагалі в діючих умовах постає питання: чи споживач повинен платити більше.

- “Укренерго” має досить багато кредитів. Чи йде якась відстрочка по платежам?

— Ми не збираємось оголошувати дефолт ні за “зеленими” облігаціями, які ми випустили минулого року, ні по кредитах, які ми взяли у міжнародних чи українських банків. Там, де нам договори дозволяють щось розстрочувати і відтерміновувати, користуючись положеннями контрактів, ми це робимо. Але те, що ми маємо платити, ми дисципліновано платимо. Це важливо, тому що нам потрібно буде працювати на фінансових ринках в майбутньому. Ми хочемо продемонструвати надійність нашої компанії. Звичайно це матиме дуже позитивний ефект в майбутньому, коли нам треба буде залучати певні фінансові ресурси для відбудови нашої інфраструктури. Тому ми будемо платити, і бачимо ресурс, завдяки якому ми будемо це робити.

- Як себе почуває компанія з погляду кібербезпеки в поточних умовах військової агресії?

— Можу сказати, що з моменту початку вторгнення спроби атакувати наш периметр збільшився втричі у порівнянні з довоєнним часом. В лютому-березні кількість атак була найбільшою, піки атак — напередодні вторгнення і напередодні приєднання до ENTSO-E.

Вони всі були безуспішними, але кібератаки продовжуються й надалі. Хто здійснює атаки, ми прекрасно розуміємо. На якомусь етапі нашу систему сканували, не ховаючись, з IP-адреси однієї з федеральних служб росії.

Ми також розуміємо навіщо це все робиться: це також спроба завадити подальшій інтеграції до ENTSO-E. Адже з початком російської агресії білоруська система, наприклад, повністю відключилась від зовнішнього світу. Ми не можемо собі цього дозволити — наша IT-система забезпечує комунікацію з Європою, і за стандартами ми мали побудувати щонайменше три незалежні канали зв’язку. Ми це нетривіальне завдання вирішили за два тижні. До того ж досі працюють і системи обміну даними з виробниками, і DataHub, який ми запустили минулого року.

Без зайвої скромності можу сказати: те, що під час вторгнення і до нього “Укренерго” не постраждало від кібератак — результат того, що за останні роки ми вибудовували досить сильну систему кіберзахисту. Як для нашої адміністративної мережі, яка пов’язана з інтернетом, так і для нашої технологічної мережі, яка є серцем енергосистеми, і рівень її захисту є кратно вищим. Це і відповідність всіх систем найвищим світовим стандартам, і якість нашої команди, яка на всеукраїнських змаганнях з кібербезпеки поступається лише команді Держспецзв’язку, і інвестиції в обладнання, зокрема центр опрацювання даних. Ми змогли захиститися, бо готувалися правильно.