Українці понесуть заощадження на фондовий ринок?

Здається, ще вчора фондовий ринок України був чимось ефемерним, як міраж у далекій пустелі. Принаймні, “маленький” українець знав про цей сегмент економіки надзвичайно мало.

Тим часом, сектор розвивався, і ставав доволі ваговитим явищем в економічному житті країни. Однак фінансова криза внесла свої корективи.

Обсяги торгів на біржах за півроку знизилися удвічі, зменшується кількість рахунків власників іменних цінних паперів, а ринок в цілому потерпає від відсутності законодавчого забезпечення.

Як буде розвиватися фондовий ринок у нинішньому та наступному роках?

На думку голови правління ВАТ “Депозитарій МФС” Миколи Шведова, український фондовий ринок має багато можливостей, які не використовуються з причин відставання законодавчої та регуляторної бази. У першу чергу — питання валютного та податкового регулювання операцій з цінними паперами.

“Сподіваюся, що коли депутати і чиновники вирішать передвиборчі питання, вони займуться проблемами економіки”, — відзначив він.

Голова ради директорів групи компаній “Інвестиційний Капітал” Валерія Гонтарєва пов'язує майбутнє вітчизняного фондового ринку із світовими трендами.

“Криза показала, що Україна інтегрована у світову економіку. Наша країна відкрита для експорту та імпорту, тому світові ціни — драйвер українського економічного розвитку”, — переконана вона.

Світова ліквідність, яка постраждала під час кризи, буде шукати вихід, і рано чи пізно ціни почнуть рости, а разом з ними — відроджуватиметься і українська економіка, вважає Гонтарєва.

“На мій погляд, зараз нічого не страшно купувати на фондовому ринку, тому важко буде помилитися. Це макротренд. Розглядаючи мікротренди — окрему фінансову компанію, її показники та кількість боргів, ви явно не захочете купувати жодний інструмент, тому що вітчизняні компанії зараз нічого не варті”, — розповіла вона.

Втім, так, схоже, триватиме недовго.

“Як тільки почнеться рух на міжнародних ринках сталі і машинобудування, хімічної і сільськогосподарської продукції, українські підприємства дуже швидко наберуть гарної фінансової форми і їх акціонерний капітал буде коштувати більше”, — упевнена Гонтарєва.

Інша річ, додає вона, коли це зростання почнеться, скільки доведеться чекати, і який обсяг інвестицій вдасться зробити у середньостроковій перспективі.

Тимчасом керуючий директор КУА “Драгон Ессет Менеджмент” Дмитро Ісупов не схильний до оптимістичних прогнозів.

На його думку, 2009 року на ринку пануватиме волатильність. Стрибки у той чи інший бік залежатимуть, зокрема, від “істерії, яка буде литися з екранів телевізорів” у зв'язку з передвиборною кампанією і девальвацією гривні.

Наразі ж вітчизняні фондові індикатори йдуть вгору за світовими індексами.

“Наприклад, девальвація у серпні була близько 7%, а індекс ПФТС виріс на 10%. Наступного року світова економіка продовжить одужувати, а разом з цим зростатимуть і фондові індекси”, — каже Ісупов.

Також, вважає він, у 2010 році може зрости інтерес іноземних інвесторів до українських активів, які зараз коштують у два-три рази дешевше порівняно з російськими та світовими аналогами.

Котирування компаній із секторів, орієнтованих на внутрішній ринок, які ще не настільки привабливі, як машинобудування і металургія, за умов позитивних зрушень у статистиці та відновлення кредитування у банківському секторі, почнуть зростати, передбачає експерт.

“Вже сьогодні є окремі позитивні сигнали — іноземні інвестори вибірково почали купувати цінні папери, в основному блакитні фішки”, — стверджує Ісупов.

До того ж, додає він, з урахуванням девальвації гривні український фондовий ринок повинен зростати набагато швидше, ніж у сусідів. І сприятимуть цьому самі громадяни.

“У людей є заощадження, адже за останні дев'ять місяців вкладники забрали з банків майже 100 мільярдів гривень депозитів. За оцінками експертів, лише 10% цієї суми за літо повернулося назад у банки”, — говорить експерт.

На його думку, частина цієї величезної грошової маси може бути інвестована у фондовий ринок, інструменти якого за прибутковістю випереджатимуть сектор нерухомості і банківський сектор.

Член ДКЦПФР Сергій Бірюк переконаний, що за умови завершення світової рецесії вітчизняний фондовий ринок, швидше за все, змушений буде повернутися до неемісійних документів обслуговування, наприклад, векселів.

“Будуть використовуватися псевдоемісійні документи для вирішення конкретних питань — очищення підприємств від боргів і розрахунків між окремими суб'єктами на ринку”, — говорить він.

За його словами, зараз відбувається орієнтація на спекулятивні гроші, про що свідчить інтерес до розвитку інтернет-трейдингу на тлі боротьби з казино.

“Особи, які мають гроші, готові грати на будь-якому ринку, а цей ринок акцій ризиковий і цікавий. Українському фондовому ринку доведеться розраховувати на осіб, які, у першу чергу, будуть вкладати свої власні ресурси”, — стверджує Бірюк.

На його думку, триватимуть спроби представників інфраструктури — депозитаріїв та бірж — знайти інвесторів. Разом з тим, зменшиться кількість професійних учасників фондового ринку.

Як і під час будь-якої депресії, найважливішим питанням для гравців ринку буде проблема збереження професійних кадрів. В умовах падіння доходів залучити висококласних фахівців буде непросто.

“Люди можуть піти в інші бізнеси, як це трапилося у кінці 1990 років, і деякі повернулися років через п'ять. Якщо буде ще одне погіршення після Великої депресії, ситуація стане ще сумнішою”, — підсумував Сергій Бірюк.